Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Після цього Ісус подався на протилежний бік Ґалилейського озера, що зветься також Тиверіадським.
Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї.
Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудеса, що здійснив Ісус над хворими.
І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими.
Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями.
Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями.
Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?»
Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?
Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме.
Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.
І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку».
Відповів йому Филип: На двісті динаріїв [1] хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.
Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже:
Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:
«Ось хлопчина, котрий має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей».
Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?
І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там близько п’яти тисяч чоловіків.
Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.
Тоді Ісус узяв хлібини, та воздавши Богові дяку, розділив між тими, хто сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив — кожному, хто скільки хотів.
Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.
Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало».
Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.
Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п’ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли.
Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.
Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді Пророк,[26] Який мав прийти у світ!»
Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ.
Ісус знав, що люди от-от вже повинні були прийти, та оголосити Його своїм Царем. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.
А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.
Коли настав вечір, Ісусові учні спустилися до озера.
З настанням вечора Його учні спустилися до моря,
Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума.
увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;
Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими.
море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
Коли вони пропливли кілометрів п’ять-шість,[27] то побачили Ісуса, Який йшов по воді й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися.
Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій [2] , то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.
Як Він сказав це, вони взяли Його до човна й одразу допливли до берега, до того місця, куди прямували.
Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.
Наступного дня люди, які залишалися на протилежному березі озера, побачили, що там знаходився лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями, і що ті попливли самі.
Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні.
Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу.
Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу.
І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.
Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?»
Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?
Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу.
У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися.
Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».
Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!
Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?»
Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?
І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”».
У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав.
Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?
Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?
Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з Небес, щоб вони їли”».
Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти!
Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з Небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з Небес.
А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба,
Адже хліб Божий — це Той, Хто сходить з Небес і дарує життя світові».
бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя.
«Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», — сказали вони.
Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб!
Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.
Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим.
Я й раніше казав вам, що бачите ви Мене,[28] але й досі не вірите.
Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите.
Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене.
Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
Бо Я зійшов з Небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Господа, Який послав Мене.
бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця].
Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день.
А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня.
Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день».
Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.
Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з Небес».
Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, —
Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»
і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба?
У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою.
У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою.
Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.
Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня.
Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”. Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене.
Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.
Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця.
Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя.
Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя.
Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли.
Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали.
Я ж — той хліб, що йде з Небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи.
Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер.
Я — хліб живий, що зійшов з Небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую, — тіло Моє, що віддаю за життя світу».
Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу!
Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?»
Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло?
А Ісус їм на те відповів: «Істинно кажу вам: поки не покуштуєте тіла Сина Людського і не вип’єте крові Його, не матимете справжнього життя в собі.
А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя.
Той, хто їсть Тіло Моє і п’є кров Мою, має вічне життя, і Я воскрешу того в останній день.
Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.
Тіло Моє — то істинна їжа, а кров Моя — істинний напій.
Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій.
Той, хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, лишається в Мені, а Я — в ньому.
Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.
Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною.
Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене.
Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, котрі їли манну Небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно».
Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!
Все це Ісус говорив, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?»
Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати?
Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення?
Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує?
А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов?
А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше?
Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам, — від Духа, і вони дають життя.
Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя.
Та є серед вас такі, що не вірять». (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав:
Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить.
«Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому».
І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця.
Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним.
Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.
Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?»
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти?
У відповідь Йому Симон-Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя.
А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя;
Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти — Божий Святий».
і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога!
Ісус відповів їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Але один із вас — диявол!»
Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом.