Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Після цього Ісус подався на протилежний бік Ґалилейського озера, що зветься також Тиверіадським.
После того Иисус отправился на другой берег озера Галилейского, или Тивериадского,
Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудеса, що здійснив Ісус над хворими.
и большая толпа народа следовала за Ним, ибо они видели чудеса, которые Он совершал с больными.
Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями.
Но Иисус поднялся на гору и там сел, окружённый Своими учениками.
Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?»
Иисус поднял глаза и, увидев, что к Нему приближается толпа, сказал Филиппу: "Где же нам купить достаточно хлеба, чтобы эти люди могли поесть?"
Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме.
Он сказал это, чтобы испытать Филиппа, ибо Иисус уже знал, что Ему делать.
І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку».
Филипп ответил Ему: "Нам всем вместе придётся работать целый месяц, чтобы купить достаточно хлеба и дать каждому из них хотя бы по маленькому кусочку".
Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже:
Другой ученик Иисуса, Андрей, брат Симона Петра, сказал Ему:
«Ось хлопчина, котрий має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей».
"У одного мальчика тут есть пять ячменных хлебов и две рыбёшки, но ведь этого мало для такого количества народа?"
І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там близько п’яти тисяч чоловіків.
Иисус сказал: "Вели, чтобы они все сели". В том месте было много травы, и все люди сели на траву. И было их больше пяти тысяч человек.
Тоді Ісус узяв хлібини, та воздавши Богові дяку, розділив між тими, хто сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив — кожному, хто скільки хотів.
Тогда Иисус взял хлебы и, возблагодарив Бога, разломил их и раздал всем тем, кто сидел. Также Он раздал им и рыбы, сколько кто хотел. Когда они насытились,
Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало».
Иисус сказал Своим ученикам: "Соберите все остатки, чтобы ничего не пропало".
Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п’ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли.
И тогда Его ученики подобрали все куски и наполнили двенадцать корзин остатками еды, хотя в начале, когда люди стали есть, у них было всего пять ячменных хлебов.
Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді Пророк,[26] Який мав прийти у світ!»
Увидев чудеса, совершённые Иисусом, люди стали говорить: "Этот Человек воистину Пророк, явившийся в мир!"
Ісус знав, що люди от-от вже повинні були прийти, та оголосити Його своїм Царем. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.
Иисус, зная, что собираются прийти за Ним, чтобы объявить Его царём, снова отправился в горы, чтобы побыть в одиночестве.
Коли настав вечір, Ісусові учні спустилися до озера.
С наступлением вечера Его ученики пошли к озеру.
Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума.
Было уже темно, но Иисус всё ещё не возвращался к ним. Они сели в лодку и поплыли через озеро в Капернаум.
Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими.
Волны на озере становились всё выше от сильного ветра.
Коли вони пропливли кілометрів п’ять-шість,[27] то побачили Ісуса, Який йшов по воді й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися.
Когда они проплыли около пяти-шести километров, то увидели, что Иисус идёт по озеру, приближаясь к лодке, и испугались.
Як Він сказав це, вони взяли Його до човна й одразу допливли до берега, до того місця, куди прямували.
И тогда они приняли Его в лодку, и лодка сразу же достигла места, куда они направлялись.
Наступного дня люди, які залишалися на протилежному березі озера, побачили, що там знаходився лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями, і що ті попливли самі.
На следующий день народ, остававшийся на противоположном берегу озера, увидел, что на озере была всего одна лодка и что Иисус не сел в неё со своими учениками, и те отплыли одни.
Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу.
Но некоторые лодки из Тивериады причалили около того места, где незадолго до этого ели хлеб после того, как Господь вознёс благодарственную молитву.
І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.
Увидев, что ни Иисуса, ни Его учеников там нет, они сели в лодки и отправились в Капернаум в поисках Иисуса.
Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?»
Когда они нашли Его на другом берегу озера, то спросили Его: "Учитель, когда Ты пришёл сюда?"
Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу.
В ответ Иисус сказал им: "Истинно говорю, не потому вы ищете Меня, что увидели чудесные знамения, а потому, что съели хлеб и насытились.
Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».
Трудитесь не ради пищи земной, которая портится, а ради пищи, которая никогда не портится и приносит вам жизнь вечную. Эту жизнь дарует вам Сын Человеческий, ибо Бог, Отец наш, отметил Сына Человеческого печатью Своего благоволения".
Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?»
Они спросили у Него: "Что нам следует сделать, чтобы исполнить работу, угодную Богу?"
І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”».
Иисус ответил им: "Вот чего требует Бог: доверьтесь Тому, Кого Он послал".
Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?
Они сказали Ему: "Какое чудесное знамение свершишь Ты для нас, чтобы мы смогли убедиться, что Ты — Тот, Кого Он послал, и уверовать в Тебя? Какую работу исполнишь?
Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з Небес, щоб вони їли”».
Наши предки питались в пустыне манной, которую им послал Бог, как и написано в Писании: "И послал Он им хлеб с небес, чтобы ели они".
Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з Небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з Небес.
Тогда Иисус сказал им: "Истинно говорю: не Моисей послал вам хлеб с небес. Это Отец Мой дарует вам истинный хлеб небесный,
Адже хліб Божий — це Той, Хто сходить з Небес і дарує життя світові».
ибо хлеб Божий — это Тот, Кто приходит с небес и приносит в мир жизнь".
«Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», — сказали вони.
Они сказали: "Господи, даруй нам этот хлеб отныне и вовеки".
Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.
Иисус ответил: "Я и есть хлеб, жизнь приносящий. Кто придёт ко Мне, никогда не будет голоден, и кто уверует в Меня, никогда не будет томиться жаждой.
Я й раніше казав вам, що бачите ви Мене,[28] але й досі не вірите.
Но Я и раньше говорил вам, что вы Меня видите, а вы не верили.
Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене.
Каждый, кого Отец Мой поручает Мне, придёт ко Мне, и Я никогда не отвергну того, кто пришёл ко Мне,
Бо Я зійшов з Небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Господа, Який послав Мене.
потому что Я пришёл с небес не для того, чтобы исполнить то, чего Я Сам желаю, но для того, чтобы исполнить волю Пославшего Меня.
Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день.
Вот чего хочет Пославший Меня: чтобы Я не потерял никого из тех, кого Он поручил Мне, а вернул всех их к жизни в последний день.
Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день».
Ибо вот чего хочет Отец Мой: чтобы каждый, кто увидит Сына Божьего и уверует в Него, обрёл жизнь вечную, и тогда Я верну его к жизни в последний день".
Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з Небес».
Тогда иудеи стали выражать своё недовольство, ибо Он сказал: "Я — хлеб, который спустился с небес на землю".
Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»
И они сказали: "Разве Он не Иисус, сын Иосифа? Разве мы не знаем Его отца и матери? Как же может Он теперь говорить, что спустился с небес?"
У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою.
Иисус ответил им: "Не ропщите между собой.
Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.
Никто не может прийти ко Мне, если Отец, пославший Меня, не приведёт его ко Мне, и Я тогда возвращу его к жизни в последний день.
Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”. Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене.
Пророки писали: "И всех их Бог научит". Каждый, кто прислушивается к Отцу нашему и учится у Него, приходит ко Мне,
Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.
хотя никто и не видел Отца, кроме Того, Кто пришёл от Бога.
Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя.
Истинно говорю: кто верует, обретает жизнь вечную.
Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли.
Ваши предки питались манной, которую Бог послал им в пустыне, но умерли, как и все остальные.
Я ж — той хліб, що йде з Небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи.
Я же — хлеб, который спустился с небес, чтобы те, кто вкусят его, обрели бессмертие.
Я — хліб живий, що зійшов з Небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую, — тіло Моє, що віддаю за життя світу».
Я — хлеб животворящий, спустившийся с небес. Кто отведает его, будет жить вечно. Хлеб, который Я дарую — Тело Моё, которое Я отдаю за жизнь мира".
Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?»
И тогда иудеи стали спорить между собой: "Как может Он отдать нам Своё Тело на съедение?"
А Ісус їм на те відповів: «Істинно кажу вам: поки не покуштуєте тіла Сина Людського і не вип’єте крові Його, не матимете справжнього життя в собі.
Иисус сказал им: "Я сказал вам правду: если вы не отведаете Тела Сына Человеческого и не напьётесь Крови Его, то и не будет в вас жизни.
Той, хто їсть Тіло Моє і п’є кров Мою, має вічне життя, і Я воскрешу того в останній день.
Тот, кто ест Моё Тело и пьёт Мою Кровь, обретает жизнь вечную, и Я воскрешу его к жизни в последний день.
Тіло Моє — то істинна їжа, а кров Моя — істинний напій.
Тело Моё есть истинная пища, а Кровь Моя — истинное питьё.
Той, хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, лишається в Мені, а Я — в ньому.
Кто ест Моё Тело и пьёт Мою Кровь, остаётся во Мне, а Я остаюсь в нём.
Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною.
Как Отец живой послал Меня, и Я живу через Него, так и те, кто ест Моё Тело, будут жить через Меня.
Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, котрі їли манну Небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно».
Вот каков хлеб, спустившийся с небес. Наши предки, евшие манну в пустыне, всё равно умерли, тот же, кто ест этот хлеб, будет жить вечно".
Все це Ісус говорив, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Всё это Иисус говорил, поучая в синагоге в городе Капернауме.
Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?»
Многие из учеников Иисуса, услышав это, сказали: "Такое учение трудно принять. Кто может принять такое?"
Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення?
Иисус знал, что они ропщут, и сказал им: "Это учение беспокоит вас?
А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов?
Что же, если увидите, как Сын Человеческий возвращается туда, откуда Он пришёл?
Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам, — від Духа, і вони дають життя.
Тело не имеет никакого значения, только дух приносит жизнь. Слова, которые Я обращал к вам — дух, и они приносят жизнь,
Та є серед вас такі, що не вірять». (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав:
но есть среди вас неверующие". Ибо Иисус знал с самого начала тех, кто не уверует, и того, кто предаст Его.
«Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому».
И ещё Он добавил: "Вот почему Я сказал вам, что никто не может прийти ко Мне, если это не дано ему будет Отцом".
Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним.
После того многие из Его учеников повернули назад и больше не следовали за Ним.
Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?»
Тогда Иисус спросил у двенадцати: "Вы тоже хотите покинуть Меня?"
У відповідь Йому Симон-Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя.
И Симон Пётр ответил Ему: "Господи, куда же мы пойдём? У тебя есть то, что приносит жизнь вечную,
Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти — Божий Святий».
и мы уверовали и знаем, что Ты — Святой Боже".
Ісус відповів їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Але один із вас — диявол!»
Иисус ответил им: "Разве Я не избрал вас двенадцать? И все же один из вас — дьявол!"