Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Огієнка
У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій, який був сотником у так званому Італійському полку.
Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним милостиню і завжди молився Господу.
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
Якось о третій пополудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!»
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
Зараз пошли когось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром.
Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
Він зупинився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря».
Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих.
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах [29] будинку помолитися.
А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння.
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».
І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на Небо.
І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт.
Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».
Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?»
І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово».
А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
На слідуючий день вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід.
І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Я така ж сама людина, як і ти».
Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
Мовивши так, Петро зайшов у дім і побачив, що там зібралося багато народу.
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?»
Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час, о третій пополудні, я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні.
А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
Він сказав: „Корнилію, твоя молитва почута, Бог пам’ятає про твої дарунки бідним.
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
Пошли людей до Йоппії і запроси Симона, якого ще звати Петром, прийти до тебе. Він зупинився в домі Симона-кожум’яки біля моря”.
Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
Отож я відразу послав по тебе. І ти був такий люб’язний, що погодився прийти. Всі ми тут зараз перед Богом, щоб почути, що Господь велів тобі сказати нам».
Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
Тоді Петро звернувся до них, сказавши: «Тепер я ясно бачу, що Бог ставиться однаково до всіх.
А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом.
але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа. Він — Господь усіх народів.
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
Ви знаєте про те, що трапилось по Юдеї. Воно почалося в Ґалилеї після того, як Іоан проповідував людям про хрещення.
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
Ви знаєте про Ісуса Христа з Назарета, Якого Бог помазав Духом Святим і владою. Ісус мандрував по містах, творив добро, зціляв одержимих нечистими духами, оскільки Бог був з Ним.
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
Ми свідки всього, що Ісус зробив у Юдеїській країні і в Єрусалимі. Та вони вбили Його, розіп’явши на дерев’яному хресті.
І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
Але на третій день Бог воскресив Його, і з Божої волі Він відкрито з’явився людям.
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
Не всім людям, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь — нам, хто їв і пив із Ним разом після Його воскресіння з мертвих.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
Він наказав нам проповідувати й свідчити людям, що це Його Бог призначив суддею над живими й мертвими.
І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
Всі пророки свідчать про Нього, кажучи, що кожен, хто вірить у Нього, одержує прощення гріхів в Його ім’я».
Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
Поки Петро все це говорив, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав його.
Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
Юдейські віруючі, які прийшли разом з Петром, були вражені з того, що дар Духа Святого пролився й на поган.
А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
Вони чули, як погани говорили різними мовами й славили Бога. Тоді Петро сказав:
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
«Чи може хтось заборонити цим людям бути хрещеними водою? Адже на них зійшов Дух Святий так само, як і на нас».
„Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“