Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Через деякий час прийшли якісь люди до Антіохії з Юдеї і почали навчати братів: «Якщо ви не обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете бути врятовані».
Та деякі, прийшовши з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не будете обрізані за звичаєм Мойсея, не зможете спастися!
Павло й Варнава не погодилися з цим, і між ними зав’язалася гостра суперечка. Павло й Варнава і ще дехто були обрані йти до апостолів та старійшин у Єрусалим, і там обговорити це питання.
Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням.
Церква вирядила їх в дорогу, і вони рушили через Фінікію та Самарію. По дорозі вони розповідали людям, як поганам потрібно було прийти до істинного Бога. Ці розповіді скрізь викликали радість поміж братів.
Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам.
Коли вони прибули до Єрусалиму, їх радо зустріли церква, апостоли й старійшини, а вони розповіли про все, що Бог зробив разом із ними.
Прийшовши в Єрусалим, були прийняті Церквою, апостолами і старшими. Вони розповіли, що Бог зробив через них.
Дехто з віруючих, ті, хто належали до фарисеїв, встали й мовили: «Погани мусять бути обрізані, вони зобов’язані виконувати Закон Мойсеїв!»
Та піднялися деякі з партії фарисеїв [1] , які повірили, і говорили, що їм треба обрізатись і наказати, аби вони зберігали Закон Мойсея.
Тоді апостоли й старійшини зібралися разом, щоб вирішити це питання.
Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
Після довгих обговорень Петро встав і сказав: «Браття, ви знаєте, що в найперші дні Бог обрав серед вас мене. Він зробив так, щоб саме з моїх уст погани почули Благовість і повірили.
Після тривалого обговорення Петро, уставши, сказав їм: Мужі-брати, ви знаєте, що з перших днів Бог зробив серед нас вибір, щоб моїми устами язичники почули слово Євангелія і повірили.
Бог, Якому відкриті серця, засвідчив їм Свою прихильність, давши їм Дух Святий, як раніше нам.
І Серцезнавець Бог засвідчив їм, давши [їм], як і нам, Святого Духа;
Бог не зробив ніякої різниці між ними й нами, Він очистив серця їхні вірою.
жодної різниці не зробив між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.
А раз так, то нащо ж ви Бога випробовуєте? Навіщо намагаєтеся на шиї цих учнів накинути ярмо,[38] якого ні самі ми, ані наші предки не були спроможні нести?
То чому ж тепер випробовуєте Бога, намагаючись накласти учням на шию ярмо, якого не змогли понести ні наші батьки, ні ми?
Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».
Але віримо, що ми, як і вони, спасемося благодаттю Господа Ісуса.
Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.
Замовкли всі люди й слухали Варнаву та Павла, які розповідали, скільки через них зробив Бог ознак і чудес між язичниками.
Коли вони скінчили розповідати, встав Яків і сказав: «Браття, послухайте мене.
Коли вони закінчили, Яків у відповідь сказав: Мужі-брати, послухайте мене.
Симон розповів нам, як Бог уперше виявив Своє любов до поган, коли прийняв їх до Себе, щоб стали вони Його людьми.
Симон розповів, як від самого початку навідався Бог, щоб вибрати з язичників народ для Свого Імені.
Слова пророків узгоджуються з цим. Адже написано:
І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:
„Я повернусь після того і відбудую занепалий дім Давидів. Я підніму його з руїн і наново поставлю,
Після цього повернуся і відбудую зруйнований намет Давида, і руїну його відбудую, і підніму його,
щоб і решта людства, які будуть покликані іменем Моїм, могли шукати Господа. Отак мовить Господь, Який зробив все це.
щоб решта людей і всі язичники, над якими закликається Моє Ім’я, шукали Господа, — говорить Господь, Який чинить це [все];
Через те, я вважаю, ми не повинні відштовхувати поган, які приходять до Бога.
Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога,
Натомість ми повинні написати їм і застерегти їх від вживання їжі, споганеної бовванами, від перелюбу, від м’яса удушених тварин та крові.
але застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові.
Вони не повинні цього робити, бо в кожному місті з давніх-давен є ті, хто проповідують Закон Мойсея, та читають його щосуботи у синагогах».
Адже Мойсей з давніх поколінь має своїх проповідників у містах, і вони читають його книги в синагогах щосуботи.
Тоді апостоли та старійшини разом з усією церквою вирішили обрати з-поміж себе тих, кого вони пошлють до Антиохії разом з Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, якого ще звали Варсавою, та Силу — чоловіків, котрих поважали брати.
Тоді апостоли, старші й уся Церква вважали за потрібне послати в Антіохію з Павлом і Варнавою обраних з-поміж себе мужів: Юду, якого називали Варсавою, і Силу, — провідних мужів між братами.
Через них передали такого листа:«Апостоли й старійшини, ваші брати шлють вітання братам з поган в Антиохії, Сирії та Кілікії.Любі Брати,
І написали [таке] своєю рукою: Апостоли і старші, [і] брати, — вітання тим, хто в Антіохії, Сирії і Килікії, братам, які з язичників!
Ми чули, що дехто звертається до вас від нашого імені й своїми словами турбує і бентежить вас, але все те робилося без наших вказівок.
Ми почули, що деякі, кого ми не посилали, пішовши від нас, викликали у вас замішання вченням, яке схвилювало ваші душі, [навчаючи, що треба обрізатися і зберігати Закон];
Усі ми згодилися й вирішили обрати з-поміж себе людей і послати їх до вас разом з нашими любими друзями Варнавою та Павлом.
ми, однодушно вибравши мужів, вважали за потрібне послати їх до вас із нашими улюбленими Варнавою і Павлом —
Вони віддали своє життям в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.
людьми, які посвятили свої душі Імені нашого Господа Ісуса Христа.
Тож ми посилаємо Юду й Силу, і вони на словах перекажуть вам те саме.
Отже, послали ми Юду й Силу, і вони словами перекажуть те саме.
Для Святого Духа й для нас добре не обтяжувати вас нічим більшим, ніж ці необхідні речі:
Сподобалося Духові Святому і нам не накладати на вас жодного більшого тягаря, за винятком цього необхідного:
Не вживайте того, що було принесене в пожертву бовванам,
від вживання крові, м’яса задушених тварин та від розпусти.
від вживання крові, м’яса задушених тварин та від розпусти.
стримуватися від жертв ідолам, крові, задушеного і розпусти. Добре зробите, як цього будете уникати. Бувайте здорові!
Коли посланці Варнава, Павло, Юда й Сила прибули до Антиохії, вони зібрали віруючих і вручили їм листа.
Посланці прийшли до Антіохії і, зібравши людей, передали послання.
Юда й Сила, які самі були пророками, багато говорили з браттями, підтримуючи й зміцнюючи їхню віру.
Юда і Сила, будучи самі пророками, багатьма словами втішали і зміцнювали братів.
Вони пробули там деякий час, а потім браття відпустили Юду й Силу з миром, і вони повернулися до тих, хто послав їх.
А коли вони перебули деякий час, брати їх відпустили з миром до тих, хто їх послав.
[Однак Сила вирішив залишитися там.] [40]
[Але Сила захотів залишитися там, а Юда сам повернувся в Єрусалим].
Але Павло й Варнава залишилися в Антиохії. Разом з багатьма іншими вони навчали народ Слова Божого й Благовісті Господній.
Павло ж і Варнава жили в Антіохії, навчаючи та разом з багатьма іншими благовістячи Господнє Слово.
За кілька днів по тому, Павло сказав Варнаві: «Давай повернемося до братів наших у всіх тих містах, де ми проповідували Слово Господа, й подивимося, як їм живеться».
А через декілька днів Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, відвідаймо братів у всіх містах, де ми проповідували Господнє Слово, щоби побачити, як поживають.
Варнава хотів узяти з собою Іоана, якого ще називали Марком,
Варнава забажав узяти із собою й Івана, прозваного Марком,
але Павло не вважав, що буде краще взяти з собою того, хто кинув їх у Памфилії і не пішов з ними на працю.
а Павло вважав за краще не брати того, хто покинув їх у Памфилії і не пішов разом з ними на працю.
Між Павлом та Варнавою виникла незгода, і як наслідок, вони вирушили кожен своїм шляхом. Варнава взяв Марка й поплив з ним до Кіпру.
І постала незгода, так що розійшлися вони один з одним. Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру,