Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Коли припинилися заворушення, Павло покликав учнів Ісусових і, звернувшись до них із втішним словом, попрощався з ними, й подався до Македонії.
По прекращении мятежа Павел, призвав учеников и дав им наставления и простившись с ними, вышел и пошёл в Македонию.
Мандруючи тими краями, він знаходив багато слів, які підбадьорювали людей.
Пройдя же те места и преподав верующим обильные наставления, пришёл в Елладу.
Потім Павло дістався до Греції, де пробув три місяці. А як зібрався відплисти до Сирії, юдеї змовилися проти нього, і тому він вирішив повертатися до Сирії через Македонію.
Там пробыл он три месяца. Когда же, по случаю возмущения, сделанного против него Иудеями, он хотел отправиться в Сирию, то пришло ему на мысль возвратиться через Македонию.
Супроводжували Павла Сопатер, син Пирра з Верії, Аристарх та Секунд із Солуні, Ґай з Дервії, Тимофій та Тихик і Трохим з Малої Азії.
Его сопровождали до Асии Сосипатр Пирров, Вериянин, и из Фессалоникийцев Аристарх и Секунд, и Гаий Дервянин и Тимофей, и Асийцы Тихик и Трофим.
Ми ж відпливли з Филипії після свята Опрісноків і через п’ять днів приєдналися до них у Троаді, де й пробули сім днів.
А мы, после дней опресночных, отплыли из Филипп и дней в пять прибыли к ним в Троаду, где пробыли семь дней.
У неділю, [50] коли учні зібралися всі разом для вечері Господньої,[51] Павло розмовляв з ними. Маючи намір відбути наступного дня, він говорив до півночі.
В первый же день недели, когда ученики собрались для преломления хлеба, Павел, намереваясь отправиться в следующий день, беседовал с ними и продолжил слово до полуночи.
У верхній кімнаті, де ми зібралися, горіло багато світильників.
В горнице, где мы собрались, было довольно светильников.
Поки Павло говорив, молодик, на ім’я Евтих, який сидів на підвіконні, став потихеньку засинати. Нарешті, сон зовсім здолав його і він упав з третього поверху. Коли люди підняли його, він був мертвий.
Во время продолжительной беседы Павловой один юноша, именем Евтих, сидевший на окне, погрузился в глубокий сон и, пошатнувшись, сонный, упал вниз с третьего жилья, и поднят мёртвым.
Павло, зійшовши униз, припав до юнака, обняв його й промовив: «Не хвилюйтеся, він іще живий».
Павел, сойдя, пал на него и, обняв его, сказал: не тревожьтесь, ибо душа его в нём.
Потім Павло піднявся нагору, переломив хліб і поїв. І він довго говорив, аж до світанку, а потім пішов.
Взойдя же и преломив хлеб и вкусив, беседовал довольно, даже до рассвета, и потом вышел.
А юнака живого повели додому, і всі були дуже втішені.
Между тем отрока привели живого, и немало утешились.
Ми ж вирушили далі й попливли до Асси, де збиралися зустріти Павла. Це він сам так усе спланував, бо мав намір йти до того міста пішки.
Мы пошли вперёд на корабль и поплыли в Асс, чтобы взять оттуда Павла; ибо он так приказал нам, намереваясь сам идти пешком.
Коли він зустрів нас в Ассі, ми взяли його на корабель і попливли до Мітилена.
Когда же он сошёлся с нами в Ассе, то, взяв его, мы прибыли в Митилину.
Звідти ми вийшли наступного дня й пристали до берега неподалік від Хіоса. Наступного дня перетнули затоку й пристали до Самоса, а ще через день дісталися до Мілета.
И, отплыв оттуда, в следующий день мы остановились против Хиоса, а на другой пристали к Самосу и, побывав в Трогиллии, в следующий день прибыли в Милит,
Павло вирішив не заходити в Ефес, щоб не витрачати час в Малій Азії. Він дуже поспішав, аби дістатися в Єрусалим до дня П’ятидесятниці.
ибо Павлу рассудилось миновать Ефес, чтобы не замедлить ему в Асии; потому что он поспешал, если можно, в день Пятидесятницы быть в Иерусалиме.
З Мілета він послав гінця до Ефеса, щоб той запросив старійшин церкви.
Из Милита же послав в Ефес, он призвал пресвитеров церкви,
Коли вони прибули, Павло сказав їм: «Ви знаєте, як я жив увесь цей час, коли був із вами, з першого дня, як прибув до Малої Азії.
и, когда они пришли к нему, он сказал им: вы знаете, как я с первого дня, в который пришёл в Асию, всё время был с вами,
Я покірно і з сльозами служив Господу, незважаючи на всі випробування, що випали на мою долю через змови юдеїв.
работая Господу со всяким смиренномудрием и многими слезами, среди искушений, приключавшихся мне по злоумышлениям Иудеев;
Ви знаєте, що я завжди проголошував усе те, що було б корисне для вас. Я навчав вас Благовісті про Христа без вагань, привселюдно, а також ідучи з дому в дім.
как я не пропустил ничего полезного, о чём вам не проповедовал бы и чему не учил бы вас всенародно и по домам,
Юдеям, як і грекам, свідчив я про покаяння та навернення до Бога, про віру в Господа нашого Ісуса Христа.
возвещая Иудеям и Еллинам покаяние пред Богом и веру в Господа нашего Иисуса Христа.
І тепер, за велінням Святого Духа, йду я в Єрусалим, не знаючи, що там зі мною станеться.
И вот, ныне я, по влечению Духа, иду в Иерусалим, не зная, что там встретится со мною;
Знаю тільки, що в кожному місті Дух Святий застерігає мене про те, що ув’язнення й випробування чекають на мене в Єрусалимі.
только Дух Святой по всем городам свидетельствует, говоря, что узы и скорби ждут меня.
Я не вважаю життя своє цінним для себе. Найважливіше — закінчити справу та служіння, яке дав мені Господь Ісус — розповідати людям Благовість про Божу милість.
Но я ни на что не взираю и не дорожу своею жизнью, только бы с радостью совершить поприще моё и служение, которое я принял от Господа Иисуса, проповедать Евангелие благодати Божией.
І тепер я знаю, що ніхто з вас, з ким я ходив, проповідуючи про Царство Боже, більше ніколи не побачить мене.
И ныне, вот, я знаю, что уже не увидите лица моего все вы, между которыми ходил я, проповедуя Царствие Божие.
Ось чому сьогодні я й проголошую вам, що Господь не судитиме мене, якщо хтось не буде врятований, бо без вагань проповідував я вам волю Божу.
Посему свидетельствую вам в нынешний день, что чист я от крови всех,
ибо я не упускал возвещать вам всю волю Божию.
Пильнуйте себе і всіх тих, кого Господь ввірив вам.[52] Дух Святий обрав вас, аби ви стали пастирями церкви Божої,[53] яку Він викупив кров’ю Свого власного Сина.[54]
Итак, внимайте себе и всему стаду, в котором Дух Святой поставил вас блюстителями, пасти Церковь Господа и Бога, которую Он приобрел Себе Кровию Своею.
Знаю я, що після того, як я піду, деякі люди, немов люті вовки з’являться поміж вас. І не помилують вони стада.
Ибо я знаю, что, по отшествии моём, войдут к вам лютые волки, не щадящие стада;
Навіть серед вас заведуться такі люди, які перекрутять правду, щоб потягнулися за ними учні.
и из вас самих восстанут люди, которые будут говорить превратно, дабы увлечь учеников за собою.
Тож будьте обережні! Пам’ятайте, як я невпинно закликав зі сльозами кожного з вас день і ніч, протягом трьох років, триматися істинного життя.
Посему бодрствуйте, памятуя, что я три года день и ночь непрестанно со слезами учил каждого из вас.
А тепер доручаю вас Богу і Слову Його милості. Слово Господнє може укріпити вас і дати вам спадщину милості Божій серед усіх людей святих.
И ныне предаю вас, братия, Богу и слову благодати Его, могущему назидать вас более и дать вам наследие со всеми освящёнными.
Ніколи я не зазіхав на чиєсь срібло, золото або гарне вбрання.
Ни серебра, ни золота, ни одежды я ни от кого не пожелал:
Ви самі знаєте, що мої руки служили потребам моїм і тих людей, які були зі мною.
сами знаете, что нуждам моим и нуждам бывших при мне послужили руки мои сии.
Кожним своїм вчинком я показував, що тяжкою працею ми мусимо допомагати немічним. Необхідно пам’ятати слова Господа Ісуса, які Він сказав: „Справжнє щастя в тому, щоб віддавати, а не в тому, щоб брати”».
Во всём показал я вам, что, так трудясь, надобно поддерживать слабых и памятовать слова Господа Иисуса, ибо Он Сам сказал: «блаженнее давать, нежели принимать».
Як промовив це Павло, всі стали на коліна молитися.
Сказав это, он преклонил колени свои и со всеми ими помолился.
Віруючі дуже тужили й ридали, кидалися Павлові на шию, обіймали й цілували його.
Тогда немалый плач был у всех, и, падая на выю Павла, целовали его,