Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Новый русский перевод
Павло подивився на членів Синедріону і сказав: «Браття, досі я жив перед Богом із чистою совістю і завжди робив тільки те, що вважав праведним».
Павел посмотрел на членов Высшего Совета и сказал:
— Братья, вплоть до сегодняшнего дня я жил с чистой совестью перед Богом.
— Братья, вплоть до сегодняшнего дня я жил с чистой совестью перед Богом.
Первосвященик Ананія [63] звелів тим, хто стояв поруч із Павлом, ударити його по губах.
Тут первосвященник Анания123 приказал стоявшим рядом с Павлом ударить его по губам.
Тоді Павло сказав йому: «Бог покарає тебе! Ти, неначе брудна стіна, яку побілили, аби приховати гидоту. Хіба не на те тебе тут посаджено, щоб ти судив мене за Законом Мойсея? А ти всупереч Закону наказуєш, щоб мене били».
Павел тогда сказал:
— Бог ударит тебя, стена ты подбеленная! Ты сидишь здесь, чтобы судить меня по Закону, а сам нарушаешь Закон, приказывая бить меня!
— Бог ударит тебя, стена ты подбеленная! Ты сидишь здесь, чтобы судить меня по Закону, а сам нарушаешь Закон, приказывая бить меня!
Ті, хто стояли поруч із Павлом, вигукнули: «Як ти наважився образити Божого первосвященика?»
Те, кто стоял рядом с Павлом, сказали ему:
— Как ты смеешь оскорблять Божьего первосвященника?
— Как ты смеешь оскорблять Божьего первосвященника?
Та Павло відповів: «Браття, я не знав, що то є первосвященик. Адже сказано: „Не говори погано про правителя народу твого”».
Павел ответил:
— Братья, я не знал, что он первосвященник, ведь Писание говорит: «Не говори плохо о вожде твоего народа».124
— Братья, я не знал, что он первосвященник, ведь Писание говорит: «Не говори плохо о вожде твоего народа».124
Коли Павло зрозумів, що частина присутніх — саддукеї, а ще частина — фарисеї, він вигукнув до членів Синедріону: «Браття, я сам із фарисеїв, син фарисея! А судять мене за те, що маю надію на воскресіння із мертвих».
Павел знал, что одни из них были саддукеями, а другие — фарисеями, поэтому он громко сказал членам Высшего Совета:
— Братья, я фарисей, сын фарисея, и меня судят за надежду на воскресение мертвых.
— Братья, я фарисей, сын фарисея, и меня судят за надежду на воскресение мертвых.
І коли він сказав це, то виникла незгода між фарисеями та саддукеями, і громада розділилася.
Когда он это сказал, между фарисеями и саддукеями разгорелся спор, и собрание разделилось,
(Саддукеї не визнають ні воскресіння, ні Ангелів, ні духів, а фарисеї в усе це вірять).
потому что саддукеи говорят, что нет ни воскресения, ни ангелов, ни духов. Фарисеи же во все это верят.
Здійнявся страшенний галас, і деякі фарисейські книжники підвелися й гаряче почали сперечатися. Вони твердили: «Ми не бачимо, щоб чоловік цей зробив щось лихе. Може й справді дух чи Ангел говорив до нього».
Поднялся громкий крик, некоторые учители Закона из фарисеев встали и решительно заявили:
— Мы не находим в этом человеке ничего плохого. Что, если ему говорил дух или ангел?
— Мы не находим в этом человеке ничего плохого. Что, если ему говорил дух или ангел?
Суперечка ставала все запеклішою і згодом переросла в бійку. Тоді командир злякався, що Павла можуть роздерти на шматки, і наказав воїнам спуститися й відвести його до фортеці.
Спор разгорелся настолько, что командир римского полка, опасаясь, как бы Павла не разорвали на части, приказал солдатам забрать его от них силой и увести в казарму.
Наступної ночі прийшов до Павла Господь і сказав: «Будь мужнім. Бо так, як свідчив ти про Мене в Єрусалимі, так само мусиш свідчити і в Римі».
Следующей ночью перед Павлом предстал Господь и сказал:
— Не бойся! Как ты свидетельствовал обо Мне в Иерусалиме, так будешь свидетельствовать и в Риме.
— Не бойся! Как ты свидетельствовал обо Мне в Иерусалиме, так будешь свидетельствовать и в Риме.
Наступного ранку, юдеї змовились і заприсягнулися, що не будуть ні їсти, ні пити, доки не вб’ють Павла.
Наутро некоторые иудеи собрались и поклялись ничего не есть и не пить до тех пор, пока не убьют Павла.
Тих, хто брав участь у змові було понад сорок чоловік.
В заговоре участвовало более сорока человек.
Вони пішли до головних священиків і старійшин й сказали: «Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.
Они пошли к первосвященникам и старейшинам и сказали:
— Мы поклялись ничего не есть, пока не убьем Павла.
— Мы поклялись ничего не есть, пока не убьем Павла.
Отож ви й Синедріон пошліть запит до командира. Нехай знову приведуть Павла сюди, ніби для того, щоб іще раз розглянути справу більш детально, а ми підготуємось і вб’ємо його ще до того, як його сюди доставлять».
Итак, вы и Высший Совет попросите командира римского полка привести его к вам якобы для того, чтобы поближе познакомиться с его делом. А мы будем наготове и убьем его еще до того, как он дойдет до этого места.
Але син Павлової сестри, почувши про цю змову, пробрався до фортеці та й розказав про все Павлові.
Об этом заговоре узнал племянник Павла, сын его сестры. Он пошел в казарму и рассказал об этом Павлу.
Павло покликав одного з офіцерів і сказав: «Відведи цього юнака до начальника, він має щось йому розповісти».
Тогда Павел подозвал одного из сотников и сказал ему:
— Отведите этого юношу к командиру, у него есть что-то важное сказать ему.
— Отведите этого юношу к командиру, у него есть что-то важное сказать ему.
Той узяв хлопця й, відвівши його до начальника, сказав: «Ув’язнений Павло покликав мене й попросив, щоб я привів цього юнака до тебе, бо він хоче тобі щось розповісти».
Сотник отвел юношу к командиру и доложил:
— Заключенный Павел позвал меня и попросил привести этого юношу к тебе. У него есть что-то важное сказать тебе.
— Заключенный Павел позвал меня и попросил привести этого юношу к тебе. У него есть что-то важное сказать тебе.
Начальник узяв хлопця за руку і, відвівши убік, запитав: «Що ти хотів розповісти мені?»
Командир взял юношу за руку, отвел его в сторону и спросил:
— Что ты хочешь мне сообщить?
— Что ты хочешь мне сообщить?
Тоді юнак сказав: «Юдеї змовилися, що проситимуть тебе привести завтра Павла до Синедріону, буцімто для того, щоб вони розглянули його справу уважніше.
Юноша сказал:
— Иудеи решили просить тебя привести завтра Павла в Высший Совет якобы для того, чтобы подробнее узнать о нем.
— Иудеи решили просить тебя привести завтра Павла в Высший Совет якобы для того, чтобы подробнее узнать о нем.
Але не дай їм себе переконати, бо більше сорока чоловік будуть чекати на нього в засідці. Вони поклялися не їсти й не пити, доки не вб’ють Павла. І тепер вони вже напоготові, тільки й чекають твоєї згоди».
Но ты этому не верь, потому что в засаде его поджидают более сорока человек. Они поклялись не есть и не пить, пока не убьют его. Они стоят наготове и только ждут твоего согласия исполнить их просьбу.
Начальник відпустив юнака, застерігши: «Гляди, нікому не кажи, що ти попередив мене про це».
Командир полка отпустил юношу, дав ему наказ:
— Никому не говори о том, что ты только что мне рассказал.
— Никому не говори о том, что ты только что мне рассказал.
Потім він покликав двох своїх офіцерів [64] і наказав: «О дев’ятій годині вечора ми вирушаємо до Кесарії. Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті списоносців,
Затем командир вызвал двух сотников и приказал им:
— Подготовьте двести солдат, семьдесят всадников и двести копьеносцев для выхода в Кесарию через три часа после того, как стемнеет.
— Подготовьте двести солдат, семьдесят всадников и двести копьеносцев для выхода в Кесарию через три часа после того, как стемнеет.
а також коней для Павла, аби перепровадити його живим до правителя Фелікса».
Приготовьте Павлу коня и смотрите, чтобы Павел был в безопасности доставлен к наместнику Феликсу.
«Клавдій Лісій шле вітання вельмишановному правителю Феліксові.
«От Клавдия Лисия
достопочтенному Феликсу, наместнику Рима.
Приветствую тебя.
достопочтенному Феликсу, наместнику Рима.
Приветствую тебя.
Юдеї схопили цього чоловіка і мало його не вбили, але дізнавшись, що він є римським громадянином, я з воїнами прийшов і врятував його.
Этот человек был схвачен иудеями, и они собирались уже убить его, но я подоспел с воинами и спас его, так как узнал, что он римский гражданин.
Оскільки я хотів дізнатися, з якої саме причини його звинувачують, то й відвів його до юдейського Синедріону.
Желая узнать, в чем они его обвиняют, я привел его в их Высший Совет.
Я з’ясував, що їх звинувачення пов’язані зі спірними питаннями про їхній Закон. За цим чоловіком немає провини, яка б вимагала смерті або ув’язнення.
Я понял, что обвинение связано со спорными вопросами их Закона и что он не виновен ни в чем, заслуживающем смерти или заключения в темницу.
Коли ж мене повідомили, що проти цього чоловіка готується змова, то я одразу ж направив його до тебе й наказав, щоб ті, хто його звинувачує, зробили це в твоїй присутності».
Мне также стало известно, что против него составлен заговор, и я сразу же отослал его к тебе, велев обвинителям представить тебе обвинения против него».
І воїни виконали наказ. Вони взяли Павла і вночі привели його в Антипатриду.
Солдаты, выполняя приказ, взяли Павла и повели его ночью в Антипатриду.
Наступного дня вершники залишилися із Павлом і супроводжували його до Кесарії, а решта повернулася до фортеці.
На следующий день они отправили его с всадниками дальше, а сами возвратились в казарму.
Коли вершники прибули до Кесарії, вони віддали листа правителю Феліксу й передали йому Павла.
Когда всадники прибыли в Кесарию, они отдали наместнику письмо и передали ему Павла.
Той прочитав листа й запитав Павла, з якої він провінції. І дізнавшись, що той із Кілікії, сказав:
Наместник прочитал письмо и спросил Павла, из какой он провинции. Узнав, что Павел из Киликии,