Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
King James Bible
Врятувавшись, ми з’ясували, що острів цей називається Мальта.
Paul at Malta
And when they were escaped, then they knew that the island was called Melita.
And when they were escaped, then they knew that the island was called Melita.
Місцеві жителі виявили до нас надзвичайну доброту. Як пішов дощ і стало холодно, вони розвели багаття й запросили нас.
And the barbarous people shewed us no little kindness: for they kindled a fire, and received us every one, because of the present rain, and because of the cold.
Павло назбирав хмизу і як поклав його в огонь, то виповзла гадюка, вдарила його, почепившись на його руці.
And when Paul had gathered a bundle of sticks, and laid them on the fire, there came a viper out of the heat, and fastened on his hand.
Коли місцеві жителі побачили гадюку, яка звисала з його руки, то почали перемовлятися поміж собою: «Цей чоловік, певно, убивця. Хоч і не загинув він у морі, та все ж Правосуддя [75] не дозволяє йому жити».
And when the barbarians saw the venomous beast hang on his hand, they said among themselves, No doubt this man is a murderer, whom, though he hath escaped the sea, yet vengeance suffereth not to live.
Але Павло струсив гадюку в огонь і не зазнав ніякої шкоди.
And he shook off the beast into the fire, and felt no harm.
Вони довго чекали, що він спухне чи раптом впаде мертвий. А як побачили, що нічого такого з Павлом не скоїлося, то змінили свою думку і проголосили його богом.
Howbeit they looked when he should have swollen, or fallen down dead suddenly: but after they had looked a great while, and saw no harm come to him, they changed their minds, and said that he was a god.
Навколо того місця простиралися землі, що належали правителю острова на ім’я Публій. Він запросив нас до своєї оселі й три дні гостинно опікувався нами.
In the same quarters were possessions of the chief man of the island, whose name was Publius; who received us, and lodged us three days courteously.
Батько Публія був прикутий до ліжка, бо хворів на лихоманку та червінку.[76] Павло пішов провідати його, і помолившись, поклав на хворого руки й зцілив його.
And it came to pass, that the father of Publius lay sick of a fever and of a bloody flux: to whom Paul entered in, and prayed, and laid his hands on him, and healed him.
Після того як це сталося, інші хворі острова почали приходити до Павла і зцілювалися.
So when this was done, others also, which had diseases in the island, came, and were healed:
Мешканці острова дуже вшановували нас, і як ми відпливали, то вони забезпечили нас усім необхідним.
Who also honoured us with many honours; and when we departed, they laded us with such things as were necessary.
Через три місяці відпливли ми на олександрійському кораблі, який зимував на острові. На його кормі був зображений знак богів-близнюків Діоскурів.[77]
Paul Arrives at Rome
And after three months we departed in a ship of Alexandria, which had wintered in the isle, whose sign was Castor and Pollux.
And after three months we departed in a ship of Alexandria, which had wintered in the isle, whose sign was Castor and Pollux.
Діставшись до Сиракуз, ми пробули там три дні.
And landing at Syracuse, we tarried there three days.
Звідти ми відпливли й прибули до Реґії. Наступного дня повіяв південний вітер, і ми вирушили далі, а на другий день ми припливли до Путеолі,
And from thence we fetched a compass, and came to Rhegium: and after one day the south wind blew, and we came the next day to Puteoli:
де знайшли братів, які запросили нас тиждень погостювати у них. Так ми прибули до Рима.
Where we found brethren, and were desired to tarry with them seven days: and so we went toward Rome.
Там брати почули про нас і вийшли нас зустрічати аж до Аппієвої площі [78] й Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові й підбадьорився.
And from thence, when the brethren heard of us, they came to meet us as far as Appii forum, and The three taverns: whom when Paul saw, he thanked God, and took courage.
Коли прибули ми до Рима, то Павлові було дано дозвіл жити окремо, але під охороною воїна.
And when we came to Rome, the centurion delivered the prisoners to the captain of the guard: but Paul was suffered to dwell by himself with a soldier that kept him.
Через три дні зібрав він найвпливовіших юдеїв. І як посходилися вони, промовив до них: «Браття, хоч нічого я не вчинив проти нашого народу, ані проти звичаїв наших предків, мене видали в Єрусалимі римлянам як в’язня.
Paul Preaches at Rome
And it came to pass, that after three days Paul called the chief of the Jews together: and when they were come together, he said unto them, Men and brethren, though I have committed nothing against the people, or customs of our fathers, yet was I delivered prisoner from Jerusalem into the hands of the Romans.
And it came to pass, that after three days Paul called the chief of the Jews together: and when they were come together, he said unto them, Men and brethren, though I have committed nothing against the people, or customs of our fathers, yet was I delivered prisoner from Jerusalem into the hands of the Romans.
Римляни допитали мене й хотіли відпустити, бо я не винен ні в чому такому, за що карають на смерть.
Who, when they had examined me, would have let me go, because there was no cause of death in me.
Та юдеї з тим не погодилися. Тож я був змушений звернутися до суду цезаря, але я зробив це зовсім не для того, щоб звинуватити свій народ.
But when the Jews spake against it, I was constrained to appeal unto Caesar; not that I had ought to accuse my nation of.
Ось чому я просив про зустріч і розмову з вами: бо за надію Ізраїлеву мене закуто в ці кайдани».
For this cause therefore have I called for you, to see you, and to speak with you: because that for the hope of Israel I am bound with this chain.
Вожді юдеїв відповіли Павлові: «Ми не одержували з Юдеї ніяких листів про тебе.
And they said unto him, We neither received letters out of Judaea concerning thee, neither any of the brethren that came shewed or spake any harm of thee.
Але нам хотілося б почути від тебе самого про твої погляди, бо ми знаємо, що проти цього нового руху повсюди виступають люди».
But we desire to hear of thee what thou thinkest: for as concerning this sect, we know that every where it is spoken against.
Вони домовилися з Павлом на певний день, і тоді ще більше народу прийшло туди, де він зупинився. З ранку й до вечора Павло розмовляв і свідчив про Царство Боже. Він намагався переконати їх про Ісуса, спираючись на Закон Мойсеїв і на пророків.
And when they had appointed him a day, there came many to him into his lodging; to whom he expounded and testified the kingdom of God, persuading them concerning Jesus, both out of the law of Moses, and out of the prophets, from morning till evening.
Декого переконали його слова, але інші не вірили.
And some believed the things which were spoken, and some believed not.
Люди почали розходитися, не дійшовши згоди. Тоді Павло на завершення мовив так: «Добре сказав Дух Святий, коли говорив з праотцями вашими устами пророка Ісаї:
And when they agreed not among themselves, they departed, after that Paul had spoken one word, Well spake the Holy Ghost by Esaias the prophet unto our fathers,
„Іди до народу цього і скажи: „Ви будете слухати, слухати, але не зрозумієте, ви будете дивитися, дивитися, але не побачите.
Saying, Go unto this people, and say, Hearing ye shall hear, and shall not understand; and seeing ye shall see, and not perceive:
Бо зачерствіло серце народу цього. Слух у людей цих притупився, і очі вони позаплющували. Бо інакше могли б побачити на власні очі, почути на власні вуха, зрозуміти серцем своїм, і тоді повернулися б до Мене, і Я б їх зцілив””.
For the heart of this people is waxed gross, and their ears are dull of hearing, and their eyes have they closed; lest they should see with their eyes, and hear with their ears, and understand with their heart, and should be converted, and I should heal them.
Через те нехай буде вам відомо, що Бог послав Своє спасіння поганам. Вони й почують!»
Be it known therefore unto you, that the salvation of God is sent unto the Gentiles, and that they will hear it.
[І як сказав він це, юдеї пішли, палко сперечаючись поміж собою.] [79]
And when he had said these words, the Jews departed, and had great reasoning among themselves.
Цілих два роки прожив Павло в будинку, що наймав за власний кошт. І приймав він усіх, хто приходив його провідати.
And Paul dwelt two whole years in his own hired house, and received all that came in unto him,