Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New International Version
Врятувавшись, ми з’ясували, що острів цей називається Мальта.
Paul Ashore on Malta
Once safely on shore, we found out that the island was called Malta.
Once safely on shore, we found out that the island was called Malta.
Місцеві жителі виявили до нас надзвичайну доброту. Як пішов дощ і стало холодно, вони розвели багаття й запросили нас.
The islanders showed us unusual kindness. They built a fire and welcomed us all because it was raining and cold.
Павло назбирав хмизу і як поклав його в огонь, то виповзла гадюка, вдарила його, почепившись на його руці.
Paul gathered a pile of brushwood and, as he put it on the fire, a viper, driven out by the heat, fastened itself on his hand.
Коли місцеві жителі побачили гадюку, яка звисала з його руки, то почали перемовлятися поміж собою: «Цей чоловік, певно, убивця. Хоч і не загинув він у морі, та все ж Правосуддя [75] не дозволяє йому жити».
When the islanders saw the snake hanging from his hand, they said to each other, “This man must be a murderer; for though he escaped from the sea, the goddess Justice has not allowed him to live.”
Але Павло струсив гадюку в огонь і не зазнав ніякої шкоди.
But Paul shook the snake off into the fire and suffered no ill effects.
Вони довго чекали, що він спухне чи раптом впаде мертвий. А як побачили, що нічого такого з Павлом не скоїлося, то змінили свою думку і проголосили його богом.
The people expected him to swell up or suddenly fall dead; but after waiting a long time and seeing nothing unusual happen to him, they changed their minds and said he was a god.
Навколо того місця простиралися землі, що належали правителю острова на ім’я Публій. Він запросив нас до своєї оселі й три дні гостинно опікувався нами.
There was an estate nearby that belonged to Publius, the chief official of the island. He welcomed us to his home and showed us generous hospitality for three days.
Батько Публія був прикутий до ліжка, бо хворів на лихоманку та червінку.[76] Павло пішов провідати його, і помолившись, поклав на хворого руки й зцілив його.
His father was sick in bed, suffering from fever and dysentery. Paul went in to see him and, after prayer, placed his hands on him and healed him.
Після того як це сталося, інші хворі острова почали приходити до Павла і зцілювалися.
When this had happened, the rest of the sick on the island came and were cured.
Мешканці острова дуже вшановували нас, і як ми відпливали, то вони забезпечили нас усім необхідним.
They honored us in many ways; and when we were ready to sail, they furnished us with the supplies we needed.
Через три місяці відпливли ми на олександрійському кораблі, який зимував на острові. На його кормі був зображений знак богів-близнюків Діоскурів.[77]
Paul’s Arrival at Rome
After three months we put out to sea in a ship that had wintered in the island — it was an Alexandrian ship with the figurehead of the twin gods Castor and Pollux.
After three months we put out to sea in a ship that had wintered in the island — it was an Alexandrian ship with the figurehead of the twin gods Castor and Pollux.
Діставшись до Сиракуз, ми пробули там три дні.
We put in at Syracuse and stayed there three days.
Звідти ми відпливли й прибули до Реґії. Наступного дня повіяв південний вітер, і ми вирушили далі, а на другий день ми припливли до Путеолі,
From there we set sail and arrived at Rhegium. The next day the south wind came up, and on the following day we reached Puteoli.
де знайшли братів, які запросили нас тиждень погостювати у них. Так ми прибули до Рима.
There we found some brothers and sisters who invited us to spend a week with them. And so we came to Rome.
Там брати почули про нас і вийшли нас зустрічати аж до Аппієвої площі [78] й Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові й підбадьорився.
The brothers and sisters there had heard that we were coming, and they traveled as far as the Forum of Appius and the Three Taverns to meet us. At the sight of these people Paul thanked God and was encouraged.
Коли прибули ми до Рима, то Павлові було дано дозвіл жити окремо, але під охороною воїна.
When we got to Rome, Paul was allowed to live by himself, with a soldier to guard him.
Через три дні зібрав він найвпливовіших юдеїв. І як посходилися вони, промовив до них: «Браття, хоч нічого я не вчинив проти нашого народу, ані проти звичаїв наших предків, мене видали в Єрусалимі римлянам як в’язня.
Paul Preaches at Rome Under Guard
Three days later he called together the local Jewish leaders. When they had assembled, Paul said to them: “My brothers, although I have done nothing against our people or against the customs of our ancestors, I was arrested in Jerusalem and handed over to the Romans.
Three days later he called together the local Jewish leaders. When they had assembled, Paul said to them: “My brothers, although I have done nothing against our people or against the customs of our ancestors, I was arrested in Jerusalem and handed over to the Romans.
Римляни допитали мене й хотіли відпустити, бо я не винен ні в чому такому, за що карають на смерть.
They examined me and wanted to release me, because I was not guilty of any crime deserving death.
Та юдеї з тим не погодилися. Тож я був змушений звернутися до суду цезаря, але я зробив це зовсім не для того, щоб звинуватити свій народ.
The Jews objected, so I was compelled to make an appeal to Caesar. I certainly did not intend to bring any charge against my own people.
Ось чому я просив про зустріч і розмову з вами: бо за надію Ізраїлеву мене закуто в ці кайдани».
For this reason I have asked to see you and talk with you. It is because of the hope of Israel that I am bound with this chain.”
Вожді юдеїв відповіли Павлові: «Ми не одержували з Юдеї ніяких листів про тебе.
They replied, “We have not received any letters from Judea concerning you, and none of our people who have come from there has reported or said anything bad about you.
Але нам хотілося б почути від тебе самого про твої погляди, бо ми знаємо, що проти цього нового руху повсюди виступають люди».
But we want to hear what your views are, for we know that people everywhere are talking against this sect.”
Вони домовилися з Павлом на певний день, і тоді ще більше народу прийшло туди, де він зупинився. З ранку й до вечора Павло розмовляв і свідчив про Царство Боже. Він намагався переконати їх про Ісуса, спираючись на Закон Мойсеїв і на пророків.
They arranged to meet Paul on a certain day, and came in even larger numbers to the place where he was staying. He witnessed to them from morning till evening, explaining about the kingdom of God, and from the Law of Moses and from the Prophets he tried to persuade them about Jesus.
Декого переконали його слова, але інші не вірили.
Some were convinced by what he said, but others would not believe.
Люди почали розходитися, не дійшовши згоди. Тоді Павло на завершення мовив так: «Добре сказав Дух Святий, коли говорив з праотцями вашими устами пророка Ісаї:
They disagreed among themselves and began to leave after Paul had made this final statement: “The Holy Spirit spoke the truth to your ancestors when he said through Isaiah the prophet:
„Іди до народу цього і скажи: „Ви будете слухати, слухати, але не зрозумієте, ви будете дивитися, дивитися, але не побачите.
“ ‘Go to this people and say,
“You will be ever hearing but never understanding;
you will be ever seeing but never perceiving.”
“You will be ever hearing but never understanding;
you will be ever seeing but never perceiving.”
Бо зачерствіло серце народу цього. Слух у людей цих притупився, і очі вони позаплющували. Бо інакше могли б побачити на власні очі, почути на власні вуха, зрозуміти серцем своїм, і тоді повернулися б до Мене, і Я б їх зцілив””.
Через те нехай буде вам відомо, що Бог послав Своє спасіння поганам. Вони й почують!»
“Therefore I want you to know that God’s salvation has been sent to the Gentiles, and they will listen!”
Цілих два роки прожив Павло в будинку, що наймав за власний кошт. І приймав він усіх, хто приходив його провідати.
For two whole years Paul stayed there in his own rented house and welcomed all who came to see him.