Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 27) | (Якова 1) →

Сучасний переклад

Синодальный перевод

  • Врятувавшись, ми з’ясували, що острів цей називається Мальта.
  • Спасшись же, бывшие с Павлом узнали, что остров называется Мелит.
  • Місцеві жителі виявили до нас надзвичайну доброту. Як пішов дощ і стало холодно, вони розвели багаття й запросили нас.
  • Иноплеменники оказали нам немалое человеколюбие, ибо они, по причине бывшего дождя и холода, разложили огонь и приняли всех нас.
  • Павло назбирав хмизу і як поклав його в огонь, то виповзла гадюка, вдарила його, почепившись на його руці.
  • Когда же Павел набрал множество хвороста и клал на огонь, тогда ехидна, выйдя от жара, повисла на руке его.
  • Коли місцеві жителі побачили гадюку, яка звисала з його руки, то почали перемовлятися поміж собою: «Цей чоловік, певно, убивця. Хоч і не загинув він у морі, та все ж Правосуддя [75] не дозволяє йому жити».
  • Иноплеменники, когда увидели висящую на руке его змею, говорили друг другу: верно этот человек — убийца, когда его, спасшегося от моря, суд Божий не оставляет жить.
  • Але Павло струсив гадюку в огонь і не зазнав ніякої шкоди.
  • Но он, стряхнув змею в огонь, не потерпел никакого вреда.
  • Вони довго чекали, що він спухне чи раптом впаде мертвий. А як побачили, що нічого такого з Павлом не скоїлося, то змінили свою думку і проголосили його богом.
  • Они ожидали было, что у него будет воспаление, или он внезапно упадёт мёртвым; но, ожидая долго и видя, что не случилось с ним никакой беды, переменили мысли и говорили, что он Бог.
  • Навколо того місця простиралися землі, що належали правителю острова на ім’я Публій. Він запросив нас до своєї оселі й три дні гостинно опікувався нами.
  • Около того места были поместья начальника острова, именем Публия; он принял нас и три дня дружелюбно угощал.
  • Батько Публія був прикутий до ліжка, бо хворів на лихоманку та червінку.[76] Павло пішов провідати його, і помолившись, поклав на хворого руки й зцілив його.
  • Отец Публия лежал, страдая горячкою и болью в животе; Павел вошёл к нему, помолился и, возложив на него руки свои, исцелил его.
  • Після того як це сталося, інші хворі острова почали приходити до Павла і зцілювалися.
  • После сего события и прочие на острове, имевшие болезни, приходили и были исцеляемы,
  • Мешканці острова дуже вшановували нас, і як ми відпливали, то вони забезпечили нас усім необхідним.
  • и оказывали нам много почести и при отъезде снабдили нужным.
  • Через три місяці відпливли ми на олександрійському кораблі, який зимував на острові. На його кормі був зображений знак богів-близнюків Діоскурів.[77]
  • Через три месяца мы отплыли на Александрийском корабле, называемом Диоскуры, зимовавшем на том острове,
  • Діставшись до Сиракуз, ми пробули там три дні.
  • и, приплыв в Сиракузы, пробыли там три дня.
  • Звідти ми відпливли й прибули до Реґії. Наступного дня повіяв південний вітер, і ми вирушили далі, а на другий день ми припливли до Путеолі,
  • Оттуда отплыв, прибыли в Ригию; и как через день подул южный ветер, прибыли на второй день в Путеол,
  • де знайшли братів, які запросили нас тиждень погостювати у них. Так ми прибули до Рима.
  • где нашли братьев, и были упрошены пробыть у них семь дней, а потом пошли в Рим.
  • Там брати почули про нас і вийшли нас зустрічати аж до Аппієвої площі [78] й Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові й підбадьорився.
  • Тамошние братья, услышав о нас, вышли нам навстречу до Аппиевой площади и трёх гостиниц. Увидев их, Павел возблагодарил Бога и ободрился.
  • Коли прибули ми до Рима, то Павлові було дано дозвіл жити окремо, але під охороною воїна.
  • Когда же пришли мы в Рим, то сотник передал узников военачальнику, а Павлу позволено жить особо с воином, стерегущим его.
  • Через три дні зібрав він найвпливовіших юдеїв. І як посходилися вони, промовив до них: «Браття, хоч нічого я не вчинив проти нашого народу, ані проти звичаїв наших предків, мене видали в Єрусалимі римлянам як в’язня.
  • Через три дня Павел созвал знатнейших из Иудеев и, когда они сошлись, говорил им: мужи братия! не сделав ничего против народа или отеческих обычаев, я в узах из Иерусалима предан в руки Римлян.
  • Римляни допитали мене й хотіли відпустити, бо я не винен ні в чому такому, за що карають на смерть.
  • Они, судив меня, хотели освободить, потому что нет во мне никакой вины, достойной смерти;
  • Та юдеї з тим не погодилися. Тож я був змушений звернутися до суду цезаря, але я зробив це зовсім не для того, щоб звинуватити свій народ.
  • но так как Иудеи противоречили, то я принуждён был потребовать суда у кесаря, впрочем, не с тем, чтобы обвинить в чём-либо мой народ.
  • Ось чому я просив про зустріч і розмову з вами: бо за надію Ізраїлеву мене закуто в ці кайдани».
  • По этой причине я и призвал вас, чтобы увидеться и поговорить с вами, ибо за надежду Израилеву обложен я этими узами.
  • Вожді юдеїв відповіли Павлові: «Ми не одержували з Юдеї ніяких листів про тебе.
  • Они же сказали ему: мы ни писем не получали о тебе из Иудеи, ни из приходящих братьев никто не известил о тебе и не сказал чего-либо худого.
  • Але нам хотілося б почути від тебе самого про твої погляди, бо ми знаємо, що проти цього нового руху повсюди виступають люди».
  • Впрочем, желательно нам слышать от тебя, как ты мыслишь; ибо известно нам, что об этом учении везде спорят.
  • Вони домовилися з Павлом на певний день, і тоді ще більше народу прийшло туди, де він зупинився. З ранку й до вечора Павло розмовляв і свідчив про Царство Боже. Він намагався переконати їх про Ісуса, спираючись на Закон Мойсеїв і на пророків.
  • И, назначив ему день, очень многие пришли к нему в гостиницу; и он от утра до вечера излагал им учение о Царствии Божием, приводя свидетельства и удостоверяя их о Иисусе из закона Моисеева и пророков.
  • Декого переконали його слова, але інші не вірили.
  • Одни убеждались словами его, а другие не верили.
  • Люди почали розходитися, не дійшовши згоди. Тоді Павло на завершення мовив так: «Добре сказав Дух Святий, коли говорив з праотцями вашими устами пророка Ісаї:
  • Будучи же не согласны между собою, они уходили, когда Павел сказал следующие слова: хорошо Дух Святой сказал отцам нашим через пророка Исаию:
  • „Іди до народу цього і скажи: „Ви будете слухати, слухати, але не зрозумієте, ви будете дивитися, дивитися, але не побачите.
  • пойди к народу сему и скажи: слухом услышите, и не уразумеете, и очами смотреть будете, и не увидите.
  • Бо зачерствіло серце народу цього. Слух у людей цих притупився, і очі вони позаплющували. Бо інакше могли б побачити на власні очі, почути на власні вуха, зрозуміти серцем своїм, і тоді повернулися б до Мене, і Я б їх зцілив””.
  • Ибо огрубело сердце людей сих, и ушами с трудом слышат, и очи свои сомкнули, да не узрят очами, и не услышат ушами, и не уразумеют сердцем, и не обратятся, чтобы Я исцелил их».
  • Через те нехай буде вам відомо, що Бог послав Своє спасіння поганам. Вони й почують!»
  • Итак, да будет вам известно, что спасение Божие послано язычникам: они и услышат.
  • [І як сказав він це, юдеї пішли, палко сперечаючись поміж собою.] [79]
  • Когда он сказал это, Иудеи ушли, много споря между собою.
  • Цілих два роки прожив Павло в будинку, що наймав за власний кошт. І приймав він усіх, хто приходив його провідати.
  • И жил Павел целых два года на своём иждивении и принимал всех, приходивших к нему,
  • Павло проповідував Царство Боже і навчав про Господа Ісуса Христа. Він говорив дуже сміливо й відверто, і ніхто не перешкоджав йому.
  • проповедуя Царствие Божие и уча о Господе Иисусе Христе со всяким дерзновением невозбранно.

  • ← (Дії 27) | (Якова 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025