Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник Храмової варти й кілька саддукеїв.
Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї [1] ,
Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса.
обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі.
Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір.
Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч.
Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч.
Наступного дня юдейські вожді, старійшини та книжники зібралися в Єрусалимі.
А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники [2];
Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика.
і Анна — первосвященик, і Каяфа, і Іван, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященицького роду;
Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?»
поставивши їх посередині, вони допитувалися: Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили?
Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини!
Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старші [ізраїльські]!
Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого,
Якщо нас нині допитують про добрий учинок хворій людині, як вона одужала,
тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий.
то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами.
Ісус —
камінь, [10] який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним.
камінь, [10] який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним.
Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, — камінь, що став наріжним.
Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння».
І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!
Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом.
Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом.
Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч.
І дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти.
Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою:
Наказавши їм вийти із синедріону [3] , вони радилися між собою,
«Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити.
кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати.
Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса[11]».
Але щоби більше не поширювалося між народом, заборонімо їм [під загрозою], щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!
Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове.
І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса.
Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога.
А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога?
Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».
Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!
Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося.
Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
Тому чоловіку, з яким відбулося це чудо зцілення, було більше сорока років.
А чоловік, з яким сталося це чудо зцілення, мав понад сорок років.
Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини.
Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що їм говорили первосвященики і старші.
Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них.
Ті, коли почули, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико [Боже], Ти, Котрий створив небо і землю, море й усе, що в них!
Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида:
„Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели?
„Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели?
Який Святим Духом устами нашого батька, Твого слуги Давида, сказав: Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?
Земні царі себе до бою готували, Вожді разом збирались, намірялись супроти Господа і Його Христа піти”.
Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа!
Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом.
Адже справді в цьому місті зібралися проти святого Слуги Твого Ісуса, Якого Ти помазав, — Ірод і Понтій Пилат із язичниками та людьми Ізраїлю,
Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю.
аби здійснити те, що наперед призначила Твоя рука і Твоя воля, щоб воно сталося.
А тепер, Господи, послухай, що вони кажуть: вони намагаються нас залякати. Тож дай нам, Твоїм слугам, відвагу говорити Слово Твоє.
Тепер же, Господи, поглянь на їхні погрози і дай Своїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово.
Простягни руку Свою, щоби зцілити немічних. Яви нам знамення й чуда в ім’я [12] Святого Слуги Твого Ісуса».
Коли простягнеш Свою руку для оздоровлення, ознак і чудес, щоби збувалися вони святим Ім’ям Твого слуги Ісуса!
Коли закінчили вони молитися, то те місце, де вони зібралися, затряслося. Дух Святий зійшов на них, і вони сповнилися відвагою промовляти Слово Боже.
І як вони помолилися, затряслося те місце, де вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом і сміливо почали говорити Боже Слово.
Усе товариство віруючих жило душа в душу. Ніхто не сказав, що його майно належить тільки йому. Вони завжди всім ділилися.
Усі ті, які повірили, мали одне серце і душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне.
З великою силою апостоли і далі свідчили про воскресіння Господа Ісуса. І велике Боже благословіння було на них усіх.
Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх.
Ніхто з них ніколи не був у нужді. Ті, хто мали землю або будинки, продавали їх, а гроші приносили і клали до ніг апостолів, та ті гроші давалися кожному, хто мав у них потребу.
Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого
і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував.
Так зробив і Йосип, якого апостоли називали Варнавою (що означає «Син утіхи»).
Так Йосиф, прозваний апостолами Варнавою, — що в перекладі означає «син потіхи», — левіт, родом з Кіпру,