Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Синодальный перевод
Чоловік на ймення Ананія разом зі своєю дружиною продав свою власну ділянку, але апостолам віддав не все. Разом з жінкою Сапфірою вони приховали частину грошей.
Некоторый же муж, именем Анания, с женою своею Сапфирою, продав имение,
утаил из цены, с ведома и жены своей, а некоторую часть принёс и положил к ногам Апостолов.
Петро сказав йому: «Ананіє, чому ти дозволив сатані керувати твоїм серцем? Адже ти збрехав Духові Святому і присвоїв частину грошей від продажу землі.
Но Пётр сказал: Анания! Для чего ты допустил сатане вложить в сердце твоё мысль солгать Духу Святому и утаить из цены земли?
Чи вона не належала тобі, коли ти продавав її? А коли вже продав, то чи не від тебе залежало, як розпорядитися грішми? Навіщо ти надумав таке? Адже ти збрехав Богові, а не людям».
Чем ты владел, не твоё ли было, и приобретённое продажею не в твоей ли власти находилось? Для чего ты положил это в сердце твоём? Ты солгал не человекам, а Богу.
Почувши ці слова, Ананія упав на землю й помер. Тоді великий страх охопив усіх, хто почув про це.
Услышав сии слова, Анания пал бездыханен; и великий страх объял всех, слышавших это.
Кілька юнаків прийшли й, загорнувши тіло в саван, винесли і поховали його.
И, встав, юноши приготовили его к погребению и, вынеся, похоронили.
Приблизно через три години прийшла Ананієва дружина, яка нічого не знала про те, що сталося.
Часа через три после сего пришла и жена его, не зная о случившемся.
Петро запитав її: «Скажи мені, чи ви продали землю саме за таку суму?» Вона відповідає: «Так, оце все».
Пётр же спросил её: скажи мне, за столько ли продали вы землю? Она сказала: да, за столько.
Тоді Петро й каже: «Навіщо ви двоє погодились випробувати Дух Господній? Поглянь! Ті, хто поховали твого чоловіка, вже стоять біля дверей. Вони понесуть також і тебе».
Но Пётр сказал ей: что это согласились вы искусить Духа Господня? вот, входят в двери погребавшие мужа твоего; и тебя вынесут.
Тієї ж миті вона впала й померла. Юнаки ввійшли і знайшли її вже мертвою. Тож вони винесли тіло й поховали поруч із її чоловіком.
Вдруг она упала у ног его и испустила дух. И юноши, войдя, нашли её мёртвою и, вынеся, похоронили подле мужа её.
І великий страх напав на всю церкву, й на всіх, хто чув про ці події.
И великий страх объял всю церковь и всех слышавших это.
Багато знамень і чудес були зроблені руками апостолів серед людей. Усі віруючі зібралися разом на Соломоновому ґанку, маючи спільну мету.
Руками же Апостолов совершались в народе многие знамения и чудеса; и все единодушно пребывали в притворе Соломоновом.
Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту, але люди прославляли їх.
Из посторонних же никто не смел пристать к ним, а народ прославлял их.
І все більше й більше віруючих додавалося до Господа, як чоловіків, так і жінок.
Верующих же более и более присоединялось к Господу, множество мужчин и женщин,
Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті, які лежали на ліжках або на постелях сподівалися, що коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впаде на когось із них.
так что выносили больных на улицы и полагали на постелях и кроватях, дабы хотя тень проходящего Петра осенила кого из них.
Цілі юрби людей приходили до Єрусалиму з довколишніх міст і сіл. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами і всі зцілювалися.
Сходились также в Иерусалим многие из окрестных городов, неся больных и нечистыми духами одержимых, которые и исцелялись все.
Тоді первосвященик і ті, хто був з ним, тобто саддукеї, сповнилися заздрощів.
Первосвященник же и с ним все, принадлежащие к ереси саддукейской, исполнились зависти,
Вони схопили апостолів і кинули їх до громадської в’язниці.
и наложили руки свои на Апостолов, и заключили их в народную темницу.
Але вночі Ангел Господній відчинив двері в’язниці, і вивів апостолів на волю, сказавши їм:
Но Ангел Господень ночью отворил двери темницы и, выведя их, сказал:
«Ідіть, станьте у Храмі й усе розкажіть людям про нове життя».
идите и, став в храме, говорите народу все сии слова жизни.
Почувши ці слова, апостоли на світанку прийшли до Храму й почали навчати людей.
Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.
Вранці первосвященик і ті, хто був з ним, скликали Синедріон і загальне зібрання старійшин Ізраїлю й послали варту до в’язниці, щоб привести апостолів.
Они, выслушав, вошли утром в храм и учили. Между тем первосвященник и которые с ним, придя, созвали синедрион и всех старейшин из сынов Израилевых и послали в темницу привести Апостолов.
Коли вартові прийшли до в’язниці, то вони там апостолів не знайшли. Повернувшись до первосвященика, вони доповіли:
Но служители, придя, не нашли их в темнице и, возвратившись, донесли,
«Двері в’язниці були надійно зачинені, вартові стояли біля дверей, але, відчинивши двері, ми побачили, що всередині нікого немає».
говоря: темницу мы нашли запертою со всею предосторожностью и стражей стоящими перед дверями; но, отворив, не нашли в ней никого.
Коли начальник варти й верховні священики почули цей звіт, вони були збентежені й дивувалися, що б то могло трапитися.
Когда услышали эти слова первосвященник, начальник стражи и прочие первосвященники, недоумевали, что бы это значило.
Аж тут інший чоловік сказав їм: «Люди, яких ви кинули до в’язниці, стоять зараз у Храмі й навчають народ!»
Пришёл же некто и донёс им, говоря: вот, мужи, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ.
Тоді начальник, узявши з собою воїнів, пішов до Храму й привів апостолів. Але силу вони не могли застосувати, бо розуміли, що люди можуть закидати їх камінням.
Тогда начальник стражи пошёл со служителями и привёл их без принуждения, потому что боялись народа, чтобы не побили их камнями.
Коли апостоли постали перед Синедріоном, первосвященик промовив до них:
Приведя же их, поставили в синедрионе; и спросил их первосвященник, говоря:
«Ми вам суворо наказували не проповідувати про того Чоловіка. І все одно ви заповнили весь Єрусалим своїм ученням, та ще й прагнете звалити на нас вину за Його смерть!»
не запретили ли мы вам накрепко учить о имени сём? и вот, вы наполнили Иерусалим учением вашим и хотите навести на нас кровь Того Человека.
На те Петро й інші апостоли відповіли: «Ми мусимо слухатися Бога більше, ніж людей.
Пётр же и Апостолы в ответ сказали: должно повиноваться больше Богу, нежели человекам.
Бог наших батьків воскресив Ісуса з мертвих. Того Ісуса, Якого ви стратили розп’яттям на хресті.
Бог отцов наших воскресил Иисуса, Которого вы умертвили, повесив на древе.
Господь вшанував Христа, посадивши Його по праву руку від Себе, як Князя й Спасителя. Тож Він може дати народу ізраїльському покаяння і прощення гріхів.
Его возвысил Бог десницею Своею в Начальника и Спасителя, дабы дать Израилю покаяние и прощение грехов.
Ми є свідками цих подій і тому знаємо, що вони істинні. Їх підтверджує і Святий Дух, якого Бог дав тим, хто слухається Його».
Свидетели Ему в сём мы и Дух Святой, Которого Бог дал повинующимся Ему.
Почувши таку відповідь, члени Синедріону розлютилися. Вони почали змовлятися, як вбити апостолів.
Слыша это, они разрывались от гнева и умышляли умертвить их.
Але в Синедріоні був один фарисей, на ім’я Ґамалиїл. Він був вчителем Закону, та його дуже поважали всі люди. Підвівшись, він наказав на хвилину вивести апостолів.
Встав же в синедрионе, некто фарисей, именем Гамалиил, законоучитель, уважаемый всем народом, приказал вывести Апостолов на короткое время,
Потім Ґамалиїл звернувся до Синедріону, сказавши: «Мужі ізраїльські, добре обміркуйте те, що ви збираєтеся зробити з цими людьми.
а им сказал: мужи Израильские! подумайте сами с собою о людях сих, что вам с ними делать.
Колись з’явився Тевда [13] і видавав себе за велику людину. До нього тоді приєдналося близько чотирьохсот послідовників. Коли Тевду було вбито, його послідовники розійшлися, й це ні до чого не привело.
Ибо незадолго перед сим явился Февда, выдавая себя за кого-то великого, и к нему пристало около четырёхсот человек; но он был убит, и все, которые слушались его, рассеялись и исчезли.
Після нього під час перепису населення прийшов з Ґалилеї Юда. І чимало людей пішло за ним. Його теж було вбито, а всі послідовники його порозбігалися.
После него во время переписи явился Иуда Галилеянин и увлёк за собою довольно народа; но он погиб, и все, которые слушались его, рассыпались.
Тож і зараз, кажу вам, стороніться цих людей. Залиште їх, бо якщо справа їхня йде від людей, вона провалиться.
И ныне, говорю вам, отстаньте от людей сих и оставьте их; ибо если это предприятие и это дело от человеков, то оно разрушится,
А якщо від Бога, то все одно Його не зупините. Тільки виявиться, що ви воюєте проти Бога!»
а если от Бога, то вы не можете разрушить его; берегитесь, чтобы вам не оказаться и богопротивниками.
Члени Синедріону послухалися його і, побивши апостолів батогами, наказали їм не говорити більше від імені Ісуса й відпустили їх.
Они послушались его; и, призвав Апостолов, били их и, запретив им говорить об имени Иисуса, отпустили их.
Апостоли залишили Синедріон, радіючи з того, що сподобились зазнати страждань і зневаги заради Ісуса.
Они же пошли из синедриона, радуясь, что за имя Господа Иисуса удостоились принять бесчестие.