Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Darby Bible Translation
Тоді первосвященик запитав Степана: «Це правда?»
Stephen Addresses the Sanhedrin
And the high priest said, Are these things then so?
And the high priest said, Are these things then so?
Степан відповів: «Брати й батьки мої юдейські, послухайте мене! Наш великий і славний Бог з’явився предку нашому Аврааму, коли той іще був у Месопотамії. Це сталося до того, як Авраам оселився в Гарані. Бог сказав йому:
And he said, Brethren and fathers, hearken. The God of glory appeared to our father Abraham when he was in Mesopotamia, before he dwelt in Charran,
„Залиш країну і батьківщину свою, й рушай до землі, яку Я вкажу тобі”.
and said to him, Go out of thy land and out of thy kindred, and come into the land which I will shew thee.
Тож Авраам залишив землю Халдейську [17] й оселився в Гарані. Після смерті Авраамового батька Бог змусив Авраама переселитися в цю землю, де ви живете зараз.
Then going out of the land of the Chaldeans he dwelt in Charran, and thence, after his father died, he removed him into this land in which *ye* now dwell.
Бог не дав йому тут ніякої спадщини, ані шматка землі. Але Він обіцяв дати цю землю у володіння Авраамові та його нащадкам, хоч на той час Авраам іще не мав дітей.
And he did not give him an inheritance in it, not even what his foot could stand on; and promised to give it to him for a possession, and to his seed after him, when he had no child.
Ось що Бог сказав йому: „Діти твої будуть чужинцями в незнайомій країні. Люди землі тієї поневолять дітей твоїх і знущатимуться з них протягом чотирьох століть.
And God spoke thus: His seed shall be a sojourner in a strange land, and they shall enslave them and evil entreat [them] four hundred years;
Але Я покараю той народ, який поневолить дітей твоїх”. І ще сказав Бог: „І зрештою вони вийдуть із землі тієї, і поклоняться Мені на цьому місці”.
and the nation to which they shall be in bondage will *I* judge, said God; and after these things they shall come forth and serve me in this place.
Бог дав Авраамові заповіт про обрізання. Згодом Авраам став батьком Ісаака, і на восьмий день після народження хлопчика батько зробив йому обрізання. Ісаак дав життя Якову, а Яків став батьком дванадцятьох патріархів.[18]
And he gave to him [the] covenant of circumcision; and thus he begat Isaac and circumcised him the eighth day; and Isaac Jacob, and Jacob the twelve patriarchs.
Та вони заздрили Йосипу, і продали його в рабство в Єгипет. Але Бог був з Йосипом.
And the patriarchs, envying Joseph, sold him away into Egypt. And God was with him,
Господь рятував його від усіх негараздів і, давши Йосипові мудрість, навчив як здобути прихильність фараона, єгипетського царя. І фараон зробив його правителем усього Єгипту й усього царського господарства.
and delivered him out of all his tribulations, and gave him favour and wisdom in the sight of Pharaoh king of Egypt, and he appointed him chief over Egypt and all his house.
Потім настав голод у всьому Єгипті та Ханаані, який приніс страшні страждання. Наші прабатьки не могли знайти їжі.
But a famine came upon all the land of Egypt and Canaan, and great distress, and our fathers found no food.
Але до Якова дійшли чутки, що в Єгипті можна придбати зерно, і він послав туди синів своїх, наших прабатьків. Це була їхня перша подорож до Єгипту.
But Jacob, having heard of there being corn in Egypt, sent out our fathers first;
А коли вони прибули до Єгипту вдруге, Йосип відкрився їм, що він — їхній брат. Тоді ж і фараон взнав про Йосипову родину.
and the second time Joseph was made known to his brethren, and the family of Joseph became known to Pharaoh.
Тож Йосип послав по свого батька Якова та всю його родину — всього сімдесят п’ять чоловік.
And Joseph sent and called down to him his father Jacob and all [his] kindred, seventy-five souls.
У Єгипті, Яків і наші прабатьки, жили до самої смерті.
And Jacob went down into Egypt and died, he and our fathers,
Тіла їхні перенесли в Сихем і там поховали в могилі, що його Авраам придбав за срібло в синів Гамора в Сихемі.
and were carried over to Sychem and placed in the sepulchre which Abraham bought for a sum of money of the sons of Emmor the [father] of Sychem.
З наближенням часу, коли мала збутися Божа обітниця Аврааму, кількість наших людей у Єгипті все більше зростала.
But as the time of promise drew near which God had promised to Abraham, the people increased and multiplied in Egypt,
Зрештою, до влади над Єгиптом прийшов інший цар, який не знав Йосипа.
until another king over Egypt arose who did not know Joseph.
Він підступно повівся з нашим народом, був жорстокий до наших прабатьків: він змушував їх кидати своїх немовлят напризволяще, щоб ті вмирали.
*He* dealt subtilly with our race, and evil entreated the fathers, casting out their infants that they might not live.
У той час народився Мойсей, котрий був надзвичайно вродливим немовлям. Три місяці він ріс у батьківському домі.
In which time Moses was born, and was exceedingly lovely, who was nourished three months in the house of his father.
Коли ж прийшов час полишити дитину, Мойсея забрала до себе фараонова дочка, і виростила його як свого сина.
And when he was cast out, the daughter of Pharaoh took him up, and brought him up for herself [to be] for a son.
Мойсей був навчений усієї мудрості єгиптян. Він був дужий у своїх словах і вчинках.
And Moses was instructed in all [the] wisdom of the Egyptians, and he was mighty in his words and deeds.
Коли Мойсею сповнилося сорок років, він вирішив відвідати своїх братів-ізраїльтян.
And when a period of forty years was fulfilled to him, it came into his heart to look upon his brethren, the sons of Israel;
А коли побачив Мойсей, як один з єгиптян знущався над одним з них, він помстився за скривдженого, вбивши єгиптянина.
and seeing a certain one wronged, he defended [him], and avenged him that was being oppressed, smiting the Egyptian.
Мойсей думав, що брати його зрозуміють, що Бог використовував його для їх визволення, але юдеї не розуміли того.
For he thought that his brethren would understand that God by his hand was giving them deliverance. But they understood not.
Наступного дня Мойсей, побачивши, як два юдея билися між собою, намагався помирити їх. Він сказав: „Люди, ви ж брати! Навіщо кривдите одне одного!”
And on the morrow he shewed himself to them as they were contending, and compelled them to peace, saying, *Ye* are brethren, why do ye wrong one another?
Але чоловік, який кривдив іншого, відштовхнув Мойсея зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?
But he that was wronging his neighbour thrust him away, saying, Who established thee ruler and judge over us?
Чи ти й мене хочеш убити, як убив вчора того єгиптянина?”
Dost *thou* wish to kill me as thou killedst the Egyptian yesterday?
Почувши ці слова, Мойсей втік з Єгипту і пішов до землі Мидійської де оселився чужоземцем. Там у нього народилося двоє синів».
And Moses fled at this saying, and became a sojourner in the land of Madiam, where he begat two sons.
«Через сорок років з’явився Мойсею Ангел у полум’ї палаючого куща. То було в пустелі, біля гори Синай.
And when forty years were fulfilled, an angel appeared to him in the wilderness of mount Sinai, in a flame of fire of a bush.
Побачивши це знамення, Мойсей був вражений, та коли підійшов ближче, щоб краще роздивитися, то почув голос Господа:
And Moses seeing it wondered at the vision; and as he went up to consider it, there was a voice of [the] Lord,
„Я Бог твоїх прабатьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова!” Мойсей тремтів від страху й не наважувався підвести очі.
*I* am the God of thy fathers, the God of Abraham, and of Isaac, and of Jacob. And Moses trembled, and durst not consider [it].
А Господь сказав йому: „Зніми сандалії з ніг своїх, бо місце, на якому ти стоїш, — свята земля.
And the Lord said to him, Loose the sandal of thy feet, for the place on which thou standest is holy ground.
Я подивився й побачив переслідування Мого народу в Єгипті. Я чув стогін Мого народу, і зійшов, щоб звільнити його. Вирушай! Я посилаю тебе до Єгипту”.
I have surely seen the ill treatment of my people which is in Egypt, and I have heard their groan, and have come down to take them out of it; and now, come, I will send thee to Egypt.
Це був той самий Мойсей, якого люди відштовхнули зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?” Через Ангела, який з’явився Мойсею у полум’ї палаючого куща, Бог послав його стати правителем і рятівником.
This Moses, whom they refused, saying, Who made thee ruler and judge? him did God send [to be] a ruler and deliverer with the hand of the angel who appeared to him in the bush.
Мойсей вивів народ ізраїльський з Єгипту. Сорок років він вів людей, творячи чудеса й показуючи знамення в Єгипті, біля Червоного моря, в пустелі.
*He* led them out, having wrought wonders and signs in the land of Egypt, and in the Red sea, and in the wilderness forty years.
Це ж він сказав синам Ізраїлю: „Бог пошле вам Пророка такого, як я, вибравши Його з-поміж вашого народу”.
This is the Moses who said to the sons of Israel, A prophet shall God raise up to you out of your brethren like me [him shall ye hear].
Це ж він був у пустелі з нашими прабатьками і з Ангелом, який говорив з ним на горі Синай. Це він дістав живі слова, щоб принести їх нам.
This is he who was in the assembly in the wilderness, with the angel who spoke to him in the mount Sinai, and with our fathers; who received living oracles to give to us;
Та наші предки відмовилися слухати його. Навпаки, вони відштовхнули його й хотіли повернутися до Єгипту.
to whom our fathers would not be subject, but thrust [him] from them, and in their hearts turned back to Egypt,
Вони сказали Ааронові: „Зроби нам якихось богів, щоб вели нас. Бо ми не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту”.
saying to Aaron, Make us gods who shall go before us; for this Moses, who brought us out of the land of Egypt, we know not what has happened to him.
У ті часи люди Ізраїлю робили зображення тільця і приносили цьому бовванові пожертви. Вони раділи з того, що зробили своїми руками!
And they made a calf in those days, and offered sacrifice to the idol, and rejoiced in the works of their own hands.
Але Бог відвернувся від них, давши їм можливість поклонятися зіркам небесним. Як це сказано в книзі пророчій:
„Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.
„Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.
But God turned and delivered them up to serve the host of heaven; as it is written in [the] book of the prophets, Have ye offered me victims and sacrifices forty years in the wilderness, O house of Israel?
Ви несли з собою намет Молоха і зірку свого бога Рефана, бовванів для поклоніння. Саме тому Я вишлю вас геть, аж за Вавилон”.
Yea, ye took up the tent of Moloch, and the star of [your] god Remphan, the forms which ye made to do homage to them; and I will transport you beyond Babylon.
Наші прабатьки мали з собою в пустелі Святий Намет. Він був зроблений, як Бог наказав Мойсею за тим зразком, який той бачив.
Our fathers had the tent of the testimony in the wilderness, as he that spoke to Moses commanded to make it according to the model which he had seen;
Одержавши цей Намет, наші прабатьки принесли його з собою, коли Ісус [19] повів їх захопити землю інших народів. Та Бог виганяв їх, коли наші пращури наступали. Святий Намет лишався з ними аж до часів Давидових.
which also our fathers, receiving from their predecessors, brought in with Joshua when they entered into possession of [the lands of] the nations, whom God drove out from [the] face of our fathers, until the days of David;
Бог був дуже задоволений Давидом, і той попросив Господа дозволити йому звести оселю Богові Якова.[20]
who found favour before God, and asked to find a tabernacle for the God of Jacob;
Втім, Всевишній не живе в будинках, зведених руками людськими. Як казав пророк [21]:
„Небо — Мій престол, — сказав Господь. —
„Небо — Мій престол, — сказав Господь. —
But the Most High dwells not in [places] made with hands; as says the prophet,
І земля — то Мій підніжок! Який же дім зведете ви для Мене? Де є те місце, щоби Я спочив?
The heaven [is] my throne and the earth the footstool of my feet: what house will ye build me? saith [the] Lord, or where [is the] place of my rest?
О вперті вожді юдейські! Ви відвернули серця ваші від Господа і не бажаєте слухати Його! Ви завжди опираєтеся Духові Святому. Ви такі ж, як ваші пращури.
O stiffnecked and uncircumcised in heart and ears, *ye* do always resist the Holy Spirit; as your fathers, *ye* also.
Чи був хоч один пророк, якого б ваші предки не переслідували? Вони повбивали навіть тих, хто провіщав прихід Праведного. А зараз ви зрадили і вбили Його.
Which of the prophets have not your fathers persecuted? and they have slain those who announced beforehand concerning the coming of the Just One, of whom *ye* have now become deliverers up and murderers!
Ви ж ті, хто прийняли від Ангелів Закон, але не стали його дотримуватися».
who have received the law as ordained by [the] ministry of angels, and have not kept [it].
Почувши це, вожді юдейські були розлючені, вони скреготіли зубами на Степана.
The Stoning of Stephen
And hearing these things they were cut to the heart, and gnashed their teeth against him.
And hearing these things they were cut to the heart, and gnashed their teeth against him.
Але він, сповнений Духа Святого, підвів очі до неба й побачив Божу Славу й Ісуса, Який стояв праворуч від Бога.
But being full of [the] Holy Spirit, having fixed his eyes on heaven, he saw [the] glory of God, and Jesus standing at the right hand of God,
І сказав Степан: «Послухайте! Я бачу, як розкрилися Небеса. Я бачу Сина Людського. Він стоїть праворуч від Бога».
and said, Lo, I behold the heavens opened, and the Son of man standing at the right hand of God.
У відповідь на ці слова вони закричали у гніві й позатуляли вуха, щоб не чути його. Потім усі разом кинулися на Степана, витягли його за місто й почали закидувати камінням. А свідки поскладали плащі свої до ніг юнака, якого звали Савлом.
And they cried out with a loud voice, and held their ears, and rushed upon him with one accord;
and having cast [him] out of the city, they stoned [him]. And the witnesses laid aside their clothes at the feet of a young man called Saul.
У той час, коли вони кидали в Степана каміння, він молився кажучи: «Господи Ісусе, прийми мій дух».
And they stoned Stephen, praying, and saying, Lord Jesus, receive my spirit.