Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Степан відповів: «Брати й батьки мої юдейські, послухайте мене! Наш великий і славний Бог з’явився предку нашому Аврааму, коли той іще був у Месопотамії. Це сталося до того, як Авраам оселився в Гарані. Бог сказав йому:
Стефан ответил: "Братья и отцы, слушайте! Бог славы явился Аврааму, отцу нашему, когда он ещё жил в Месопотамии, до того, как поселился в Харране,
„Залиш країну і батьківщину свою, й рушай до землі, яку Я вкажу тобі”.
и сказал ему: "Оставь свою землю и родных своих и иди в страну, которую Я укажу тебе".
Тож Авраам залишив землю Халдейську [17] й оселився в Гарані. Після смерті Авраамового батька Бог змусив Авраама переселитися в цю землю, де ви живете зараз.
И Авраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. После смерти его отца Бог переселил Авраама в эту землю, где вы теперь живёте.
Бог не дав йому тут ніякої спадщини, ані шматка землі. Але Він обіцяв дати цю землю у володіння Авраамові та його нащадкам, хоч на той час Авраам іще не мав дітей.
Он не дал ему в наследство ни пяди этой земли, но обещал в будущем отдать её во владение ему и потомкам его, хотя в то время у Авраама и не было детей.
Ось що Бог сказав йому: „Діти твої будуть чужинцями в незнайомій країні. Люди землі тієї поневолять дітей твоїх і знущатимуться з них протягом чотирьох століть.
Вот что сказал ему Бог: "Будут твои потомки пришельцами на чужой земле, и поработят их, и будут притеснять и угнетать их четыреста лет.
Але Я покараю той народ, який поневолить дітей твоїх”. І ще сказав Бог: „І зрештою вони вийдуть із землі тієї, і поклоняться Мені на цьому місці”.
И Я буду судить народ, поработивший их", — сказал Бог, — "и покинут они ту землю, а потом станут поклоняться Мне на этом месте".
Бог дав Авраамові заповіт про обрізання. Згодом Авраам став батьком Ісаака, і на восьмий день після народження хлопчика батько зробив йому обрізання. Ісаак дав життя Якову, а Яків став батьком дванадцятьох патріархів.[18]
И дал Бог ему обряд обрезания в знак соглашения, которое Он заключил с ним. И потому, когда Авраам стал отцом Исаака, то на восьмой день обрезал его, а Исаак, став отцом Иакова, также обрезал его, Иаков же сделал то же самое для своих сыновей, те же впоследствии стали двенадцатью патриархами.
Та вони заздрили Йосипу, і продали його в рабство в Єгипет. Але Бог був з Йосипом.
Патриархи же завидовали Иосифу и продали его в рабство в Египет. Но Бог был с ним
Господь рятував його від усіх негараздів і, давши Йосипові мудрість, навчив як здобути прихильність фараона, єгипетського царя. І фараон зробив його правителем усього Єгипту й усього царського господарства.
и избавил его от всех бед, дал ему мудрость и милость в глазах фараона, царя египетского. И фараон сделал Иосифа правителем всего Египта и своего собственного дома.
Потім настав голод у всьому Єгипті та Ханаані, який приніс страшні страждання. Наші прабатьки не могли знайти їжі.
Но наступил голод в Египте и Ханаане и принёс с собой великое страдание. И предки наши не находили для себя пропитания.
Але до Якова дійшли чутки, що в Єгипті можна придбати зерно, і він послав туди синів своїх, наших прабатьків. Це була їхня перша подорож до Єгипту.
Услышав, что в Египте есть запасы хлеба, Иаков послал туда наших предков. Это было их первое путешествие в Египет.
А коли вони прибули до Єгипту вдруге, Йосип відкрився їм, що він — їхній брат. Тоді ж і фараон взнав про Йосипову родину.
Когда же они отправились туда во второй раз, Иосиф открылся братьям своим; и фараону стал известен род Иосифа.
Тож Йосип послав по свого батька Якова та всю його родину — всього сімдесят п’ять чоловік.
И послал Иосиф за отцом своим Иаковом и за всеми родственниками, всего их было семьдесят пять человек.
У Єгипті, Яків і наші прабатьки, жили до самої смерті.
И отправился Иаков в Египет, и там прожил и он, и наши предки до самой смерти.
Тіла їхні перенесли в Сихем і там поховали в могилі, що його Авраам придбав за срібло в синів Гамора в Сихемі.
И перенесли их в Сихем и положили в гробницу, которую Авраам купил в Сихеме у сыновей Еммора, заплатив за это серебром.
З наближенням часу, коли мала збутися Божа обітниця Аврааму, кількість наших людей у Єгипті все більше зростала.
И по мере приближения исполнения обещания, данного Богом Аврааму, число наших соплеменников становилось всё больше и больше.
Зрештою, до влади над Єгиптом прийшов інший цар, який не знав Йосипа.
Но в конце концов пришёл в Египте к власти другой царь, который не знал Иосифа.
Він підступно повівся з нашим народом, був жорстокий до наших прабатьків: він змушував їх кидати своїх немовлят напризволяще, щоб ті вмирали.
Он хитроумно использовал наш народ и был жесток к нашим предкам, заставляя их бросать своих новорождённых на произвол судьбы, чтобы те погибали.
У той час народився Мойсей, котрий був надзвичайно вродливим немовлям. Три місяці він ріс у батьківському домі.
В это время родился Моисей, который был очень красивым ребёнком. Три месяца он воспитывался в доме своего отца,
Коли ж прийшов час полишити дитину, Мойсея забрала до себе фараонова дочка, і виростила його як свого сина.
а когда им пришлось его бросить, то мальчика подобрала дочь фараона и воспитала, как собственного сына.
Мойсей був навчений усієї мудрості єгиптян. Він був дужий у своїх словах і вчинках.
Моисей был обучен всей мудрости египтян, и был силён в словах и делах.
Коли Мойсею сповнилося сорок років, він вирішив відвідати своїх братів-ізраїльтян.
Когда ему исполнилось сорок лет, он решил навестить своих братьев, сынов Израиля.
А коли побачив Мойсей, як один з єгиптян знущався над одним з них, він помстився за скривдженого, вбивши єгиптянина.
Увидев, что одного из них обижают, он вступился и отомстил за обиженного, убив египтянина.
Мойсей думав, що брати його зрозуміють, що Бог використовував його для їх визволення, але юдеї не розуміли того.
Он думал, что его собратья поймут, что Бог посылает им через него спасение, но они не поняли.
Наступного дня Мойсей, побачивши, як два юдея билися між собою, намагався помирити їх. Він сказав: „Люди, ви ж брати! Навіщо кривдите одне одного!”
На следующий день он случайно увидел драку между двумя иудеями, и попытался помирить их, говоря: "Люди, вы — братья, почему же обижаете друг друга?"
Але чоловік, який кривдив іншого, відштовхнув Мойсея зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?
Но тот, кто обижал ближнего, оттолкнул Моисея, сказав: "Кто поставил тебя старшим и судьей над нами?
Чи ти й мене хочеш убити, як убив вчора того єгиптянина?”
Не хочешь ли ты убить меня так же, как убил вчера египтянина?"
Почувши ці слова, Мойсей втік з Єгипту і пішов до землі Мидійської де оселився чужоземцем. Там у нього народилося двоє синів».
И бежал Моисей из Египта, услышав это, и поселился пришелец в земле Мади-амской, где стал отцом двух сыновей.
«Через сорок років з’явився Мойсею Ангел у полум’ї палаючого куща. То було в пустелі, біля гори Синай.
Прошло сорок лет, и ангел явился ему в пламени горящего куста в пустыне неподалёку от горы Синай.
Побачивши це знамення, Мойсей був вражений, та коли підійшов ближче, щоб краще роздивитися, то почув голос Господа:
Моисей удивился, увидев это. А когда подходил, чтобы лучше рассмотреть, услышал голос Господа Бога:
„Я Бог твоїх прабатьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова!” Мойсей тремтів від страху й не наважувався підвести очі.
"Я Бог предков твоих, Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова!" Моисей, дрожа от страха, не смел смотреть на куст.
А Господь сказав йому: „Зніми сандалії з ніг своїх, бо місце, на якому ти стоїш, — свята земля.
И Господь Бог сказал ему: "Сними сандалии с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, — земля святая.
Я подивився й побачив переслідування Мого народу в Єгипті. Я чув стогін Мого народу, і зійшов, щоб звільнити його. Вирушай! Я посилаю тебе до Єгипту”.
Я взглянул и увидел притеснение народа Моего в Египте, и услышал стоны его, и сошёл, чтобы спасти его. Теперь же, Моисей, Я посылаю тебя обратно в Египет".
Це був той самий Мойсей, якого люди відштовхнули зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?” Через Ангела, який з’явився Мойсею у полум’ї палаючого куща, Бог послав його стати правителем і рятівником.
Это тот самый Моисей, которого иудеи отвергли, сказав: "Кто поставил тебя вождём и судьей?", тот самый Моисей, которого Бог через ангела, явившегося ему в кусте, послал, чтобы стал он вождём и спасителем.
Мойсей вивів народ ізраїльський з Єгипту. Сорок років він вів людей, творячи чудеса й показуючи знамення в Єгипті, біля Червоного моря, в пустелі.
Это он вёл их, творя чудеса и знамения в земле египетской, у Красного Моря, и в пустыне в продолжение сорока лет.
Це ж він сказав синам Ізраїлю: „Бог пошле вам Пророка такого, як я, вибравши Його з-поміж вашого народу”.
Это тот самый Моисей, который сказал сынам Израиля: "Пророка, подобного мне, пошлёт вам Бог из народа вашего".
Це ж він був у пустелі з нашими прабатьками і з Ангелом, який говорив з ним на горі Синай. Це він дістав живі слова, щоб принести їх нам.
Это он был с народом Израиля, собравшимся в пустыне, это с ним говорил ангел на горе Синай, и это он был с нашими предками, когда принял животворящие заповеди Господние и передал их нам.
Та наші предки відмовилися слухати його. Навпаки, вони відштовхнули його й хотіли повернутися до Єгипту.
Но наши предки отказались подчиниться ему, отвергли его и обратились сердцами к Египту.
Вони сказали Ааронові: „Зроби нам якихось богів, щоб вели нас. Бо ми не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту”.
Они сказали Аарону: "Сделай нам богов, которые поведут нас, ибо с тем Моисеем, который вывел нас из Египта, не знаем, что случилось".
У ті часи люди Ізраїлю робили зображення тільця і приносили цьому бовванові пожертви. Вони раділи з того, що зробили своїми руками!
И сделали они в те дни изображение тельца и принесли жертву идолу, и радовались делу рук своих.
Але Бог відвернувся від них, давши їм можливість поклонятися зіркам небесним. Як це сказано в книзі пророчій:
„Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.
„Люди Ізраїлю! Сорок років в пустелі не приносили ви Мені кровні підношення та пожертви.
Но Бог отвернулся от них и перестал удерживать их от служения лжебожествам небесным, как написано в книге пророков: "Народ Израиля! Заклания и жертвы не Мне приносил ты в пустыне в течение сорока лет.
Ви несли з собою намет Молоха і зірку свого бога Рефана, бовванів для поклоніння. Саме тому Я вишлю вас геть, аж за Вавилон”.
Взяли вы с собой шатёр Молоха и звезду вашего бога Ремфана: идолов, которых сделали вы себе для поклонения. И потому отправлю Я вас за пределы Вавилона".
Наші прабатьки мали з собою в пустелі Святий Намет. Він був зроблений, як Бог наказав Мойсею за тим зразком, який той бачив.
Во время скитаний в пустыне предки наши несли с собой скинию. Бог научил Моисея, как сделать этот шатёр по образцу, который был показан ему.
Одержавши цей Намет, наші прабатьки принесли його з собою, коли Ісус [19] повів їх захопити землю інших народів. Та Бог виганяв їх, коли наші пращури наступали. Святий Намет лишався з ними аж до часів Давидових.
Потом наши предки, получив шатёр от своих предков, несли его с собой и под водительством Иисуса овладели землёй народов, которых Бог изгонял с той земли от лица предков наших. Так было до времени Давида,
Бог був дуже задоволений Давидом, і той попросив Господа дозволити йому звести оселю Богові Якова.[20]
который обрёл милость Божью и просил, чтобы ему было позволено построить жилище для Бога Иакова.
Втім, Всевишній не живе в будинках, зведених руками людськими. Як казав пророк [21]:
„Небо — Мій престол, — сказав Господь. —
„Небо — Мій престол, — сказав Господь. —
Однако Всевышний обитает не в доме, построенном руками человеческими, ибо, как говорит пророк: "Небеса — Мой престол,
І земля — то Мій підніжок! Який же дім зведете ви для Мене? Де є те місце, щоби Я спочив?
а земля — подножие Моё. Какой дом вы построите Мне? — говорит Господь, — или, где место покоя Моего?
О вперті вожді юдейські! Ви відвернули серця ваші від Господа і не бажаєте слухати Його! Ви завжди опираєтеся Духові Святому. Ви такі ж, як ваші пращури.
О, упрямцы, отказывающиеся принести сердца свои Богу и внимать Ему! Вы всегда противитесь Святому Духу, вы такие же, как и предки ваши.
Чи був хоч один пророк, якого б ваші предки не переслідували? Вони повбивали навіть тих, хто провіщав прихід Праведного. А зараз ви зрадили і вбили Його.
Был ли хоть один пророк не преследуем вашими предками? Они убили даже тех, кто давно предсказывал пришествие Праведника, Которого в эти дни вы предали и умертвили.
Ви ж ті, хто прийняли від Ангелів Закон, але не стали його дотримуватися».
Это вы получили закон, вручённый вам ангелами, и не подчинились ему".
Почувши це, вожді юдейські були розлючені, вони скреготіли зубами на Степана.
Иудейские предводители пришли в бешенство, слушая это, и скрежетали зубами от гнева.
Але він, сповнений Духа Святого, підвів очі до неба й побачив Божу Славу й Ісуса, Який стояв праворуч від Бога.
Но Стефан, исполненный Святого Духа, устремил взгляд к небесам и, увидев славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога,
І сказав Степан: «Послухайте! Я бачу, як розкрилися Небеса. Я бачу Сина Людського. Він стоїть праворуч від Бога».
сказал: "Вот, я вижу небеса разверстые и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога".
У відповідь на ці слова вони закричали у гніві й позатуляли вуха, щоб не чути його. Потім усі разом кинулися на Степана, витягли його за місто й почали закидувати камінням. А свідки поскладали плащі свої до ніг юнака, якого звали Савлом.
Они же при этом стали кричать и затыкать уши. Потом, набросившись на него,
они выволокли его за пределы города и стали бросать в него камни. А те, кто лживо обвинял его, оставили свои одежды на сохранение юноше по имени Савл.
У той час, коли вони кидали в Степана каміння, він молився кажучи: «Господи Ісусе, прийми мій дух».
Когда они побивали камнями Стефана, он воззвал к Господу и сказал: "Господи Иисусе! Прими дух мой!"