Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Петра 1) | (1 Петра 3) →

Сучасний переклад

Переклад Куліша та Пулюя

  • Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов.
  • Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,
  • Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння.
  • яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;
  • Бо тепер «ви пізнали Господню доброту» .
  • коли покушали, що благий Господь.
  • Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя, [4] не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу.
  • Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,
  • І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний Храм,[5] щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа.
  • і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.
  • У Святому Писанні є такі слова:
    «Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
  • Тим то й стоїть в писанню: "Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."
  • І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
    «Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
  • Оце ж вам віруючим, — дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, — камінь спотикання і скеля поблазнї";
  • Для невіруючих він:
    «Камінь, об який спіткаються люди і падають».
    Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
  • і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.
  • Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, [6] який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
  • Ви ж — рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
  • Колись ви не були людьми Божими, а тепер ви — люди, які належать Богу. Колись ви не знали милості Божої, а зараз ви отримали її. [7]
  • ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
  • Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою.
  • Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,
  • Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.
  • і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
  • Коріться всім людським владам [8] заради Господа.
  • Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
  • Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро.
  • чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.
  • Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних.
  • Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
  • Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі.
  • яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
  • Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.
  • Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
  • Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим.
  • Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
  • То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього.
  • Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
  • Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби.
  • Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
  • До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:
  • На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
  • «На Ньому не було гріха, і не було в устах Його обману».
  • котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;
  • Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному.
  • котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
  • Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами.
  • котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".
  • Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.
  • Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.

  • ← (1 Петра 1) | (1 Петра 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025