Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Огієнка
Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов.
Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння.
і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,
Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя, [4] не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу.
Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний Храм,[5] щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа.
І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!
І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,
Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.
Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, [6] який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,
Колись ви не були людьми Божими, а тепер ви — люди, які належать Богу. Колись ви не знали милості Божої, а зараз ви отримали її. [7]
колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані!
Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою.
Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.
Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
Коріться всім людським владам [8] заради Господа.
Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,
Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро.
чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.
Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних.
Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —
Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі.
як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.
Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.
Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим.
Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього.
Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.
Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби.
Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:
Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.
«На Ньому не було гріха, і не було в устах Його обману».
„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“
Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному.
Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами.
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.