Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 1) | (Римлян 3) →

Сучасний переклад

Синодальный перевод

  • О, людино! Хоч би хто ти був, немає тобі виправдання, якщо ти судиш інших. Судячи іншого, засуджуєш себе, бо чиниш той самий гріх, як і ті, кого судиш.
  • Итак, неизвинителен ты, всякий человек, судящий другого, ибо тем же судом, каким судишь другого, осуждаешь себя, потому что, судя другого, делаешь то же.
  • Ми знаємо, що Божий суд над тими, хто робить так — справедливий.
  • А мы знаем, что поистине есть суд Божий на делающих такие дела.
  • Невже ти вважаєш, що засуджуючи інших за такі самі вчинки, що й ти чиниш, тобі вдасться уникнути Божого суду?
  • Неужели думаешь ты, человек, что избежишь суда Божия, осуждая делающих такие дела и сам делая то же?
  • Чи, може, ти зневажаєш Його велику доброту, терпимість і терпіння? Може, не розумієш, що Його доброта вказує тобі шлях до покаяння?
  • Или пренебрегаешь богатство благости, кротости и долготерпения Божия, не разумея, что благость Божия ведёт тебя к покаянию?
  • О, людино! Через свою впертість і нерозкаяне серце, ти помножуєш покарання Боже проти себе в день гніву, коли Праведний Суд Божий буде виявлений.
  • Но, по упорству твоему и нераскаянному сердцу, ты сам себе собираешь гнев на день гнева и откровения праведного суда от Бога,
  • Бог відплатить кожному за його вчинки.
  • Который воздаст каждому по делам его:
  • А тим, хто добрими вчинками шукає Славу, пошану й безсмертя, Бог даруватиме вічне життя.
  • тем, которые постоянством в добром деле ищут славы, чести и бессмертия, — жизнь вечную;
  • Бог відплатить гнівом і люттю тим, хто не йде шляхом праведним, а навпаки себелюбно служить неправді.
  • а тем, которые упорствуют и не покоряются истине, но предаются неправде, — ярость и гнев.
  • Лихо й страждання тому, хто чинить зло: спершу юдеям, а потім і поганам.
  • Скорбь и теснота всякой душе человека, делающего злое, во-первых, Иудея, потом и Еллина!
  • Нехай буде слава, мир і пошана кожному, хто чинить добро: спершу юдеям, а потім і поганам.
  • Напротив, слава и честь и мир всякому, делающему доброе, во-первых, Иудею, потом и Еллину!
  • Бог не дає переваги нікому.
  • Ибо нет лицеприятия у Бога.
  • Хто згрішив, не маючи Закону, той і згине без Закону. Грішника, який знає Закон, буде засуджено за Законом. Бо немає різниці між тим грішником, котрий має Закон, і тим, який його не має.
  • Те, которые, не имея закона, согрешили, вне закона и погибнут; а те, которые под законом согрешили, по закону осудятся, —
  • Не ті праведні перед Богом, які чують Закон, а ті, хто його виконують. Тих буде виправдано.
  • потому что не слушатели закона праведны пред Богом, но исполнители закона оправданы будут,
  • Отже, якщо погани, не маючи Закону, з природи своєї дотримуються його, вони самі є Закон для себе, хоч і не мають Закону.
  • ибо когда язычники, не имеющие закона, по природе законное делают, то, не имея закона, они сами себе закон:
  • Вони показують, що те, чого Закон вимагає, записане в їхніх серцях. Свідомість їхня також свідчить про це, оскільки їхні думки інколи звинувачують, та інколи виправдовують їх.
  • они показывают, что дело закона у них написано в сердцах, о чём свидетельствует совесть их и мысли их, то обвиняющие, то оправдывающие одна другую, —
  • І станеться те в День, коли Бог через Ісуса Христа судитиме людські таємні думки. Так свідчить Добра Звістка, яку я проповідую.
  • в день, когда, по благовествованию моему, Бог будет судить тайные дела человеков через Иисуса Христа.
  • Якщо ти називаєш себе юдеєм і покладаєшся на Закон, й пишаєшся своїм Богом, знаючи Його волю, і сповідуєш усе те, що є справді важливим, оскільки ти вивчив Закон; якщо ти впевнений у тому, що ти поводир для сліпців і світло для тих, хто у темряві; якщо ти наставник для нерозумних і вчитель для невігласів, бо ти маєш в Законі втілення знань та істини, то чому ж тоді ти, навчаючи інших, не навчиш себе? Чому ти, проповідуючи не красти, сам крадеш?
  • Вот, ты называешься Иудеем, и успокаиваешь себя законом, и хвалишься Богом,
  • и знаешь волю Его, и разумеешь лучшее, научаясь из закона,
  • и уверен о себе, что ты путеводитель слепых, свет для находящихся во тьме,
  • наставник невежд, учитель младенцев, имеющий в законе образец ведения и истины:
  • как же ты, уча другого, не учишь себя самого?
  • Чому, кажучи: «Не чини перелюбу!» — сам чиниш? Чому відчуваючи огиду до бовванів, сам обкрадаєш храми?
  • Проповедуя не красть, крадёшь? говоря: «не прелюбодействуй», прелюбодействуешь? гнушаясь идолов, святотатствуешь?
  • Чому хвалишся Законом, а сам ганьбиш Бога, порушуючи Закон?
  • Хвалишься законом, а преступлением закона бесчестишь Бога?
  • Як сказано у Святому Писанні: «Через вас ганьбиться ім’я Бога перед поганами».
  • Ибо ради вас, как написано, имя Божие хулится у язычников.
  • Обрізання має значення лише тоді, коли ти виконуєш Закон. Якщо ж порушуєш Закон, то наче ти ніколи й не обрізався.
  • Обрезание полезно, если исполняешь закон; а если ты преступник закона, то обрезание твоё стало необрезанием.
  • Якщо чоловікові не зробили обрізання, але він виконує все, що сказано в Законі, то це все одно, як коли б він був обрізаний.
  • Итак, если необрезанный соблюдает постановления закона, то его необрезание не вменится ли ему в обрезание?
  • Вам, юдеї, зробили обрізання, й вам був даний написаний Закон, але ви ж порушуєте його. І той, хто на тілі своєму має необрізану плоть, але дотримується Закону, засудить вас.
  • И необрезанный по природе, исполняющий закон, не осудит ли тебя, преступника закона при Писании и обрезании?
  • Бо справжній юдей не той, хто юдей тільки зовні, і не те справжнє обрізання, що лише на тілі.
  • Ибо не тот Иудей, кто таков по наружности, и не то обрезание, которое наружно, на плоти;
  • Справжній юдей це той, хто юдей у душі своїй. Істинне обрізання має бути в серці — за Духом, а не за буквою. Тож хвала такому чоловікові буде не від людей, а від Бога.
  • но тот Иудей, кто внутренно таков, и то обрезание, которое в сердце, по духу, а не по букве: ему и похвала не от людей, но от Бога.

  • ← (Римлян 1) | (Римлян 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025