Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Cовременный перевод WBTC
Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі.
Вот как должны думать о нас: как о слугах Христовых, которым доверены тайные истины Божьи.
А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри.
От тех, кому доверено что-то, требуется быть достойными доверия.
Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу.
Но мне неважно, вы будете судить меня или любой другой суд человеческий, и сам я также не осуждаю себя,
Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя.
ибо моя совесть чиста; но не по этой причине я оправдан. Господь мне судья,
Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує.
а потому не судите ни о чём, пока не настало надлежащее время, пока не придёт Господь. Он озарит светом скрытое во тьме, и сделает явными побуждения сердца. Тогда Бог воздаст каждому хвалу, какой тот заслуживает.
Брати і сестри мої, я показав усе це на прикладах Аполлоса і своєму власному прикладі заради вас, щоб ви змогли навчитись і зрозуміти значення цих слів: «Не йдіть далі того, що написано у Писанні» — щоб ви не величалися одне перед одним. Щоб ви не підносили одних, зневажаючи інших.
Братья! Ради вашего блага я всё это применил к себе и к Аполлосу, чтобы на нашем примере вы могли понять, что "не надо идти дальше того, что написано в Писании", чтобы вы не исполнились гордыни и не отдавали одному предпочтение перед другим.
Хто каже, що ти кращий за інших? І що ти маєш такого, що не було дано тобі? Але якщо все, що маєш ти, отримав як дарунок, то чого ж вихвалятися, наче лише своїми силами здобув усе це?
Кто говорит, что ты лучше других? И что имеешь ты такого, что не было тебе дано? А если всё было дано тебе, то почему ты похваляешься, как будто это не был дар?
Ви вважаєте, що маєте все необхідне. Думаєте, що поставали багатіями й царями без нас. Хотів би я, щоб ви й справді були царями, тоді й ми могли б царювати разом з вами.
Сейчас вы думаете, что у вас есть всё, что вам нужно, вы уже богаты и без нас стали царями. И я бы хотел, чтобы вы на самом деле были царями, тогда и мы могли бы царствовать вместе с вами!
Та мені здається, що Бог дав нам, апостолам, останнє місце, зробив нас людьми приреченими до смерті. Адже ми стали видовищем для всього світу: як для Ангелів, так і для людей.
Ибо мне кажется, что Бог сделал нас, Апостолов, последними из последних, осуждёнными на смерть, ибо мы стали зрелищем для всего мира, для ангелов и для людей.
Ми нерозумні заради Христа, а ви вважаєте себе такими мудрими в Христі! Ми немічні, а ви похваляєтесь собою, кажучи, що ви дужі! Ви в пошані, а ми безславні!
Мы — глупцы ради Христа, вы же так мудры во Христе! Мы слабы, а вы так сильны! Вы в почёте, а нас презирают!
І досі ми голодні й спраглі, бідно одягнені, побиті й безпритульні.
И доныне мы терпим голод, томимся жаждой, едва одеты, нас избивают, мы бездомны.
Тяжкою працею, власними руками добуваємо ми щоденний хліб свій.
Мы тяжко трудимся собственными руками. Когда нас поносят, мы благословляем; когда нас преследуют, мы терпим.
Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми втішаємо. Ми стали покидьками світу, порохом земним, що його люди й дотепер топчуть.
Когда нас хулят, мы утешаем. Мы как отбросы для мира, прах, попираемый всеми по сей день.
Я пишу це не для того, щоб присоромити вас. Я застерігаю вас як улюблених дітей своїх.
Я пишу это не для того, чтобы вы устыдились, но наставляю вас, как своих любимых детей.
Бо якби ви мали навіть десять тисяч наставників у Христі, ви не матимете багато батьків. Це я через Благовість дав вам життя в Ісусі Христі.
Ибо, хотя у вас десять тысяч наставников во Христе, но не много отцов. Я же стал вашим отцом во Христе через благовествование.
Ось чому послав я до вас Тимофія,[4] мого улюбленого й вірного сина в Господі. Він нагадає вам шляхи мої в Христі Ісусі так само, як і я навчаю скрізь, у кожній церкві.
Вот почему послал я к вам Тимофея. Он — моё дорогое и преданное дитя в Господе, и он напомнит вам о моей жизни во Христе Иисусе, как я учу об этом повсюду в каждой церкви.
Та дехто з вас запишався, міркуючи, що я не прийду до вас.
Но некоторые люди вознеслись в своей гордыне, словно я и не иду к вам.
Але невдовзі я буду з вами, якщо на те буде Божа воля. І тоді я побачу, чи спроможні ті красномовні хвальки на щось більше, ніж порожні балачки.
Но я вскоре приду к вам, если это будет угодно Господу, и тогда увижу, не насколько красноречивы эти люди, но насколько они сильны, те, которые занеслись в своей гордыне.
Бо Царство Боже виявляється не в словах, а в силі.
Ибо Царство Божье зависит не от красноречия, а от силы.