Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
English Standard Version
Від Павла, волею Божою апостола Ісуса Христа, і брата нашого Тимофія до церкви Божої, що в Коринті, і також усім святим людям Божим по всій Ахаї.
Greeting
Paul, an apostle of Christ Jesus by the will of God, and Timothy our brother,
To the church of God that is at Corinth, with all the saints who are in the whole of Achaia:
Paul, an apostle of Christ Jesus by the will of God, and Timothy our brother,
To the church of God that is at Corinth, with all the saints who are in the whole of Achaia:
Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.
Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.
Благословенний Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, милосердний Отець, Бог, Який є джерелом всілякої втіхи.
God of All Comfort
Blessed be the God and Father of our Lord Jesus Christ, the Father of mercies and God of all comfort,
Blessed be the God and Father of our Lord Jesus Christ, the Father of mercies and God of all comfort,
Він втішає нас у наших скорботах, щоб ми, в свою чергу, втішали інших у всіляких скорботах втіхою, яку ми самі отримали від Бога.
who comforts us in all our affliction, so that we may be able to comfort those who are in any affliction, with the comfort with which we ourselves are comforted by God.
Бо як ми розділяємо страждання Христові, так і втіха приходить до нас через Христа.
Якщо ми страждаємо і терпимо скорботу, то це заради втіхи вашої і спасіння. Якщо ми втішені, то це через вашу втіху. Вона допомагає вам витерпіти ті страждання, які терпимо і ми.
If we are afflicted, it is for your comfort and salvation; and if we are comforted, it is for your comfort, which you experience when you patiently endure the same sufferings that we suffer.
Та ми маємо на вас непохитну надію. Ми знаємо, що як ви поділяєте наші страждання, так само поділяєте і втіхи наші.
Our hope for you is unshaken, for we know that as you share in our sufferings, you will also share in our comfort.
Браття і сестри, ми хочемо, щоб знали ви, яких страждань зазнали ми в Азії. Надміру і над силу нашу були ми обтяжені, й вже не мали надії залишитися живими.
Так, у серцях ми відчували, що нам оголошено смертельний вирок. Так сталося для того, щоб ми більше не покладали надію на самих себе, а лише на Бога, Який воскрешає мертвих до життя.
Indeed, we felt that we had received the sentence of death. But that was to make us rely not on ourselves but on God who raises the dead.
Він врятував нас від близької смерті й рятує нас зараз. На Нього покладаємо наші надії. Він рятуватиме нас і надалі.
He delivered us from such a deadly peril, and he will deliver us. On him we have set our hope that he will deliver us again.
Якщо ви також допомагатимете нам своїми молитвами, тоді багато людей віддячать нам за Божу прихильність, що Він виявить нам завдяки молитвам багатьох людей.
You also must help us by prayer, so that many will give thanks on our behalf for the blessing granted us through the prayers of many.
Ось чим ми пишаємося і що є свідченням нашого сумління: ми поводимося в цьому світі, особливо з вами, з простотою та щирістю, що ідуть від Бога; не згідно з мудрістю цього світу, та згідно з Божою милістю.
Тож ми не пишемо вам нічого, чого б ви не змогли прочитати чи зрозуміти. Я сподіваюся, що ви розумітимете нас повністю,
For we are not writing to you anything other than what you read and understand and I hope you will fully understand —
так само, як зрозуміли ви нас частково, і, що ви усвідомите, що зможете пишатися нами, як і ми пишатимемося вами в День пришестя Господа нашого Ісуса.
just as you did partially understand us — that on the day of our Lord Jesus you will boast of us as we will boast of you.
Впевнений у цьому, вирішив я прибути до вас першим, щоб ви були благословенні вдвічі.
Because I was sure of this, I wanted to come to you first, so that you might have a second experience of grace.
У планах моїх було відвідати вас по дорозі до Македонії, а потім завітати до вас і на зворотньому шляху. Я сподівався, що ви спорядите мене до Юдеї.
I wanted to visit you on my way to Macedonia, and to come back to you from Macedonia and have you send me on my way to Judea.
Ви думаєте, що маючи такий задум, я не обмірковував усе ретельно? Чи, будуючи свої плани, я робив це по-мирському, тобто кажучи: «Так» і «ні» — одночасно?
Was I vacillating when I wanted to do this? Do I make my plans according to the flesh, ready to say “Yes, yes” and “No, no” at the same time?
Та Бог — правдивий, і буде Свідком того, що ми ніколи не кажемо вам «так» і «ні» одночасно.
As surely as God is faithful, our word to you has not been Yes and No.
Бо Син Божий, Ісус Христос, про Якого Сильван,[1] Тимофій, супутник Павла, і я проповідували вам, не був одночасно «Ні» і «Так». Навпаки, через Нього було сказане останнє «Так».
For the Son of God, Jesus Christ, whom we proclaimed among you, Silvanus and Timothy and I, was not Yes and No, but in him it is always Yes.
Адже хоч би скільки ни було обітниць Божих, Христос на всі з них є «Так». Тому через Христа ми кажемо «амінь», на Славу Бога.
For all the promises of God find their Yes in him. That is why it is through him that we utter our Amen to God for his glory.
А Той, Хто утверджує нас разом з вами у Христі й також помазав [2] нас, є Бог.
And it is God who establishes us with you in Christ, and has anointed us,
Він поклав на нас Свою печать, і дав нам Дух у серця наші як завдаток того, що виконає Свою обітницю.
Нехай Бог буде моїм свідком. Я клянуся життям своїм, що не повернувся у Коринт тому, що хотів вас помилувати.
But I call God to witness against me — it was to spare you that I refrained from coming again to Corinth.