Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Огієнка
Чому ж ми знову починаємо хвальковито говорити про себе? Чи, може, нам потрібні, як іншим, вірчі листи до вас або від вас?
Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
Ви самі є нашим листом, написаним у серцях наших. Його знають і читають усі люди.
Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
Ви показуєте, що ви — лист Христовий, результат служіння нашого, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на скрижалях кам’яних,[3] а на тих скрижалях, якими є серця людські.
Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
Завдяки Христу ми маємо впевненість стверджувати це перед Богом.
Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
І це не те, що ми спроможні самостійно вирішити так, ніби воно йде від нас. Швидше ця сила — від Бога.
не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
Бог дав нам здатність служити Новому Заповіту. Цей Заповіт не складається з писаних законів, а грунтується на Духові. Бо письмовий Закон вбиває, а Дух дає життя.
І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
Служіння, [4] що принесло смерть (тобто Закон, вирізьблений буквами на камені), було дано Мойсею у великій Славі Господній. Та ця Слава (яка минає) була така яскрава, що народ ізраїльський не міг дивитися Мойсею прямо в обличчя.
Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
Нове служіння, що прийде від життєдайного Духа, безсумнівно буде значно славнішим!
скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!
Бо коли служіння, яке засуджувало людей, було славним, то яким же славним буде служіння, що виправдує людей перед Богом!
Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
Адже попередня Слава, порівняно з новою — ніщо.
Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
Якщо служіння, приречене на забуття, було славним, то служіння неминуче буде набагато славнішим!
бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Ця надія дає нам відвагу говорити відверто, не боячись нічого.
Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
Ми не такі, як Мойсей, який закривав покривалом своє обличчя, щоб народ ізраїльський не бачив, як зникає те сяйво.
а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
Та розум людей Ізраїлю був затьмарений, бо і досі те покривало застилає їм очі, коли вони читають Старий Заповіт.[5] І досі його не знято, тому, що зникне воно тільки через Христа.
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
Але й донині, коли люди читають Закон Мойсеїв, на їхніх серцях лишається покривало.
Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,
Але коли людина звертається до Господа, те покривало зникає.
„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
Господь, про Якого я кажу, є Духом, а де є Дух Господа, там є воля.
Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.
Всі ми з відкритими серцями споглядаємо Славу Господню, як у дзеркалі. І всі ми були перевтілені в Його образ у все більшій Його Славі, й перетворення це — від Господа, який і є Духом.
Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа.