Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
Переклад Турконяка
У Законі була лише тінь того добра, що має прийти. В ньому немає чіткого відображення справжнього добра. Тож він, з пожертвами, що приносяться з року в рік, ніколи не зробить досконалими тих, хто приходить поклонитися Богу.
Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
А якби міг, то чи не перестали б люди приносити ці жертви? Адже ті, хто поклоняються Богу, могли б воднораз і назавжди очиститися й ніколи більше не відчувати вини за свої гріхи.
Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
Власне, навпаки, через ті жертви люди згадують про гріхи.
Але в них — щорічне нагадування про гріхи,
Бо ж неможливо цаповою та бичою кров’ю змити гріхи.
оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
Через те, коли Христос входив у світ, Він казав:
«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував.
«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував.
Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
Не мав Ти втіхи в спалених пожертвах та в приношеннях за гріх.
Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов! Як сказано про Мене у книзі Закону, явився Я здійснити Твою волю, о Боже”».
Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього).
Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге.
а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно.
Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
Кожен священик стає і щодня виконує свої священицькі обов’язки. Щоразу він приносить такі самі жертви, але вони ніколи не знімають гріхів.
І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
А коли Христос приніс одну жертву за гріхи на всі часи, Він зайняв Своє місце по праву руку від Бога.
Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
І тепер Він чекає миті, коли вороги Його впадуть до Його ніг.[30]
далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
Бо однією жертвою Він приніс досконалість на всі часи для тих, кому дано святість.
Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
Про це нам і Дух Святий свідчить. По-перше, Він твердить:
Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:
«Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду [31] з моїм народом, — так сказав Господь. — Законом просвітлю Я серця людей, і в їхнім розумі Я напишу його».
Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
Потім він каже:
«І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки».
«І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки».
і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
Там, де гріхи прощені, приносити за них жертви немає потреби.
А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Ось чому, брати і сестри, ми маємо впевненість, що потрапимо до Святая Святих завдяки крові Ісусовій.
Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —
Ми потрапимо туди новим і живим шляхом, який відкрив нам Ісус крізь завісу, тобто через Тіло Його.
новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —
Бо ми маємо великого Первосвященика, Який править Храмом Божим.
і маючи Великого Священика в Божому домі,
Тож наблизимося до Бога зі щирими, повними твердої віри серцями, очищеними від нечистого сумління, омивши тіла свої чистою водою.
приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
Будьмо непохитні в тій надії, яку ми маємо, завжди навчаючи інших про неї. Адже ми сповнені віри у те, що Господь виконає усе, що обіцяв.
Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.
Ми повинні думати одне про одного, та спонукати одне одного до любові й добрих вчинків.
Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;
Не дамо припинитися нашим зустрічам, як то дехто намагається. Навпаки, підтримуймо одне одного дедалі дужче. Адже ми бачимо, як наближається День.
не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
Бо якщо ми й далі свідомо грішитимемо після того, як пізнали істину, тоді вже ніякими пожертвами за гріхи нам не очиститися.
Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,
А буде лише жахливе очікування суду й лютого вогню, що зжере всіх, хто протистоїть Богу.
а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
Кожен, хто відмовлявся від Закону Мойсея, був безжалісно відданий на смерть за свідченнями двох або трьох свідків.
Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
Уявіть же, наскільки гіршу кару заслуговує той, хто ногами топтав Сина Божого,[32] хто нечестивою вважає кров Заповіту, що освятила його, хто зневажав Дух милості!
Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?
Адже нам відомий Той, Хто сказав: «Мені належить помста, Я відомщу». І ще Він сказав: «Господь судитиме народ Свій».
Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.
Пригадайте ті перші дні, коли ви були щойно осяяні світлом Благовісті. Багато боротьби й страждань випало тоді на вашу долю, але ви все витерпіли.
Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:
Часом вас самих виставляли на привселюдну зневагу й страждання. Іншим разом ви поділяли долю таких же упосліджених.
або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.
Ви розділяли страждання тих, хто був в ув’язненні, і з радістю сприймали, коли у вас відбирали ваше майно. Бо ви знали, що володієте чимось кращим, таким, що буде з вами завжди.
Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].
Не полишайте ж мужності своєї, вона принесе вам велику винагороду.
Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.
Ви мусите бути наполегливі, щоб виконати Божу волю й тоді отримати обіцяне Ним.
Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
Бо ось каже Господь:
«Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться.
«Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться.
Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.
Праведна людина житиме вірою в Мене. Якщо ж хто злякаючись, відвернеться від Господа, той не отримає милості від Мене».(у грецькому Старому Заповіті).
Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.