Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Сучасний переклад
New King James Version
Мелхіседек був царем Салема і священиком Всевишнього Бога. Він зустрів Авраама, коли той повертався після перемоги над царями.[17] Того дня Мелхіседек благословив його.
The King of Righteousness
For this Melchizedek, king of Salem, priest of the Most High God, who met Abraham returning from the slaughter of the kings and blessed him,
For this Melchizedek, king of Salem, priest of the Most High God, who met Abraham returning from the slaughter of the kings and blessed him,
Тоді Авраам віддав йому десяту частину всієї своєї здобичі.
Ім’я Мелхіседек означає, по-перше, «цар праведності»; а також він був царем Салема, що означає «цар миру».
Ім’я Мелхіседек означає, по-перше, «цар праведності»; а також він був царем Салема, що означає «цар миру».
to whom also Abraham gave a tenth part of all, first being translated “king of righteousness,” and then also king of Salem, meaning “king of peace,”
Немає ніяких свідчень про його батька, матір, родовід, про початок і кінець його життя. Подібно Синові Божому, він лишається первосвящеником назавжди.
without father, without mother, without genealogy, having neither beginning of days nor end of life, but made like the Son of God, remains a priest continually.
Тож ви бачите, яким великий чоловіком був Мелхіседек. Навіть Авраам, наш патріарх, віддав йому десятину здобичі.
І всім нащадкам Левія,[18] які ставали священиками, вказано Законом Мойсеєвим брати десятину зі свого народу, тобто з братів своїх, незважаючи на те, що вони також були нащадками Авраама.
And indeed those who are of the sons of Levi, who receive the priesthood, have a commandment to receive tithes from the people according to the law, that is, from their brethren, though they have come from the loins of Abraham;
Мелхіседек не походив від родини Левія, але він узяв десятину з Авраама і благословив того, хто мав обітниці Божі.
but he whose genealogy is not derived from them received tithes from Abraham and blessed him who had the promises.
Та немає сумнівів у тому, що завжди нижчий одержує благословення від вищого.
Now beyond all contradiction the lesser is blessed by the better.
З одного боку, десятину отримують нащадки Левія, тобто смертні люди, а з іншого — Мелхіседек, котрий отримав десятину з Авраама, та про кого проголошено у Святому Писанні, що він живе.
Here mortal men receive tithes, but there he receives them, of whom it is witnessed that he lives.
Можна навіть сказати, що родина Левія, яка отримує десятину, сплатила десятину Мелхіседеку.
Even Levi, who receives tithes, paid tithes through Abraham, so to speak,
Бо Левій тоді ще не був народженим, тобто він був в плоті Авраама, свого прабатька, коли Мелхіседек зустрів його.
for he was still in the loins of his father when Melchizedek met him.
Але якщо духовної досконалості можна було досягти завдяки священицтву левитів (на підставі чого Закон був даний людям), то навіщо ж тоді з’являтися ще одному верховному священику, та ще й не такому, як Аарон, а такому, як Мелхіседек?
Need for a New Priesthood
Therefore, if perfection were through the Levitical priesthood (for under it the people received the law), what further need was there that another priest should rise according to the order of Melchizedek, and not be called according to the order of Aaron?
Therefore, if perfection were through the Levitical priesthood (for under it the people received the law), what further need was there that another priest should rise according to the order of Melchizedek, and not be called according to the order of Aaron?
Адже коли змінюється священицтво, то мусить змінюватися й Закон.
For the priesthood being changed, of necessity there is also a change of the law.
Той, про Кого все це сказано, належав до іншого роду. З цього роду ніхто ще не служив при вівтарю.
Адже добре відомо, що наш Господь Ісус Христос походив з роду Юдиного, а говорячи про це коліно, Мойсей не сказав нічого про священиків.
І це стає ще очевидніше, коли з’являється інший священик, подібний до Мелхіседека.
And it is yet far more evident if, in the likeness of Melchizedek, there arises another priest
Бо Йому дається цей сан не за людськими законами або за належністю до певної родини. Його зроблено священиком на основі сили вічного життя.
who has come, not according to the law of a fleshly commandment, but according to the power of an endless life.
Адже ось що сказано про Нього у Святому Писанні: «Священик Ти навіки, як той Мелхіседек».
Тож старий Закон вже скасований, тому що він виявився немічним і безкорисним.
For on the one hand there is an annulling of the former commandment because of its weakness and unprofitableness,
Бо Закон Мойсея не міг зробити нічого досконалим, але ж нині, нам даровано нову надію, котра наближає нас до Бога.
Важливо також і те, що настановлення Ісуса Первосвящеником не сталося без Божої клятви (коли священиками стають інші чоловіки, це відбувається без клятви).
Greatness of the New Priest
And inasmuch as He was not made priest without an oath
And inasmuch as He was not made priest without an oath
А настановлюючи Ісуса, Бог поклявся:
«Господь поклявсь, І клятви не відмінить: „Священик Ти навіки”».
«Господь поклявсь, І клятви не відмінить: „Священик Ти навіки”».
Тож це означає, що Ісус є запорукою кращого Заповіту усім людям Господнім.
Крім того, після смерті, священики не могли виконувати свої обов’язки, й саме через їх було так багато.
Also there were many priests, because they were prevented by death from continuing.
А оскільки Ісус живе вічно, то служитиме Він священиком повік.
But He, because He continues forever, has an unchangeable priesthood.
Ось чому Він здатний вічно спасати тих, хто через Нього наблизиться до Всевишнього. Адже Він завжди живий, щоб заступатися за них перед Господом.
Отже, Ісус — то якраз такий первосвященик, якого ми потребуємо: святий, бездоганний, цнотливий, вільний від впливу грішників і вищий від Небес.
Йому не треба щодня приносити пожертви, як то роблять ті первосвященики: спершу на спокуту своїх власних гріхів, а потім — гріхів інших людей. Він зробив це раз і за всіх, коли пожертвував Собою.
who does not need daily, as those high priests, to offer up sacrifices, first for His own sins and then for the people’s, for this He did once for all when He offered up Himself.
Бо Закон призначає первосвящениками чоловіків, які мають ті ж самі слабкості, що і інші люди. А клятва Божа, котра прийшла після Закону, призначила Сина, створеного досконалим через страждання, первосвящеником навіки.
For the law appoints as high priests men who have weakness, but the word of the oath, which came after the law, appoints the Son who has been perfected forever.