Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися.
І сталось, як мандрували вони від схід сонця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину.
І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.
І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини.
І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чолвїчі.
І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу.
І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього.
Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.
І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу.
І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.
Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу.
А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.
І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана.
І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека.
І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.
А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава.
І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха.
І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.
А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора.
І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.
А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару.
І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.
І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота.
А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю.
І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи.
І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там.
І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.