Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 18) | (Буття 20) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • А ввечері до Содома прибули два ангели. Лот сидів при содомській брамі. Побачивши їх, Лот пішов їм назустріч, вклонився обличчям до землі
  • И пришли те два Ангела в Содом вечером, когда Лот сидел у ворот Содома. Лот увидел, и встал, чтобы встретить их, и поклонился лицом до земли
  • та сказав: Ось, панове, зайдіть до дому вашого раба і переночуйте, помийте ваші ноги, а вставши зранку, підете своєю дорогою. Та вони сказали: Ні, ми зупинимося на площі.
  • и сказал: государи мои! зайдите в дом раба вашего и ночуйте, и умойте ноги ваши, и встаньте поутру и пойдёте в путь свой. Но они сказали: нет, мы ночуем на улице.
  • Він же наполягав — тож завернули до нього і ввійшли до його дому. Він зробив їм гостину — напік їм опрісноків, і вони поїли перш ніж лягти спати.
  • Он же сильно упрашивал их; и они пошли к нему и пришли в дом его. Он сделал им угощение и испёк пресные хлебы, и они ели.
  • А чоловіки міста, содомці — від малого до старого, увесь народ разом — оточили дім.
  • Ещё не легли они спать, как городские жители, Содомляне, от молодого до старого, весь народ со всех концов города, окружили дом.
  • Вони викликали Лота, та й гукали до нього: Де ті чоловіки, які ввійшли до тебе вночі? Виведи їх до нас, щоб ми були з ними.
  • И вызвали Лота, и говорили ему: где люди, пришедшие к тебе на ночь? выведи их к нам; мы познаем их.
  • Тож Лот вийшов до них до входу, замкнув за собою двері,
  • Лот вышел к ним ко входу, и запер за собою дверь,
  • а їм сказав: Ні, брати, не чиніть зла.
  • и сказал: братья мои, не делайте зла;
  • Та є в мене дві дочки, з яких жодна не пізнала чоловіка — їх виведу до вас і робіть з ними все, що вам до вподоби. Лише цим мужам не робіть нічого поганого, — адже тому й увійшли під покрівлю мого будинку.
  • вот у меня две дочери, которые не познали мужа; лучше я выведу их к вам, делайте с ними, что вам угодно, только людям сим не делайте ничего, так как они пришли под кров дома моего.
  • Ті ж сказали: Відійди геть! Сам ти прийшов сюди жити, а не чинити суд. Тож тепер тобі більше зла заподіємо, ніж їм. Вони сильно налягали на чоловіка — Лота; і підступили, щоб вибити двері.
  • Но они сказали ему: пойди сюда. И сказали: вот пришлец, и хочет судить? теперь мы хуже поступим с тобою, нежели с ними. И очень приступали к человеку сему, к Лоту, и подошли, чтобы выломать дверь.
  • Та мужі, висунувши руки, втягли Лота до себе, у дім, а двері будинку замкнули.
  • Тогда мужи те простёрли руки свои и ввели Лота к себе в дом, и дверь заперли;
  • На чоловіків же, які були перед дверима дому, наслали сліпоту — від малого до великого, — і ті вибились із сил, шукаючи дверей.
  • а людей, бывших при входе в дом, поразили слепотою, от малого до большого, так что они измучились, искав входа.
  • А Лотові мужі сказали: Чи є хто тут із твоїх, — зяті, сини чи дочки, або, може, хтось інший з твоїх є в місті? Виведи [їх] із цього місця!
  • Сказали мужи те Лоту: кто у тебя есть ещё здесь? зять ли, сыновья ли твои, дочери ли твои, и кто бы ни был у тебя в городе, всех выведи из сего места,
  • Адже ми знищимо це місце, оскільки піднялося їхнє волання перед Господа; тож послав нас Господь знищити його.
  • ибо мы истребим сие место, потому что велик вопль на жителей его к Господу, и Господь послал нас истребить его.
  • Лот вийшов і промовив до своїх зятів, які взяли його дочок, говорячи: Встаньте і вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Та його зятям здалося, що він жартує.
  • И вышел Лот, и говорил с зятьями своими, которые брали за себя дочерей его, и сказал: встаньте, выйдите из сего места, ибо Господь истребит сей город. Но зятьям его показалось, что он шутит.
  • А коли настав світанок, ангели підганяли Лота, кажучи: Вставай, бери свою дружину, обох дочок, яких маєш, і виходь, аби і ти не загинув разом із беззаконнями міста.
  • Когда взошла заря, Ангелы начали торопить Лота, говоря: встань, возьми жену твою и двух дочерей твоих, которые у тебя, чтобы не погибнуть тебе за беззакония города.
  • Вони перелякалися. Тож ангели схопили його за руку, і його дружину за руку, і обох його дочок за руки, — бо його помилувано [Господом].
  • И как он медлил, то мужи те, по милости к нему Господней, взяли за руку его и жену его, и двух дочерей его, и вывели его и поставили его вне города.
  • І сталося, коли вивели їх звідти, то сказали: Рятуй [1] свою душу! Не оглядайся назад і не зупиняйся ніде в околиці. Рятуйся на горі, щоби раптом ти не був захоплений.
  • Когда же вывели их вон, то один из них сказал: спасай душу свою; не оглядывайся назад и нигде не останавливайся в окрестности сей; спасайся на гору, чтобы тебе не погибнуть.
  • А Лот сказав їм: Прошу, Господи,
  • Но Лот сказал им: нет, Владыка!
  • оскільки Твій раб знайшов у Тебе милість, і Ти поширив Свою справедливість, яку чиниш для мене, щоб жила моя душа, аби не захопило мене лихо і я не загинув, адже я не зможу врятуватися на горі!
  • вот, раб Твой обрёл благоволение пред очами Твоими, и велика милость Твоя, которую Ты сделал со мною, что спас жизнь мою; но я не могу спасаться на гору, чтоб не застигла меня беда и мне не умереть;
  • Ось близько це місто, куди я можу втекти; воно мале, там я врятуюся. Хіба ж воно не маленьке? І житиме душа моя.
  • вот, ближе бежать в сей город, он же мал; побегу я туда, — он же мал; и сохранится жизнь моя.
  • І сказав йому: Ось Я поважаю твою особу і це слово, щоб не знищити місто, про яке ти сказав;
  • И сказал ему: вот, в угодность тебе Я сделаю и это: не ниспровергну города, о котором ты говоришь;
  • отже, мерщій рятуйся там, бо не зможу здійснити справу, доки ти не ввійдеш туди. Тому дав назву тому місту — Сиґор.
  • поспешай, спасайся туда, ибо Я не могу сделать дела, доколе ты не придёшь туда. Потому и назван город сей: Сигор.
  • Сонце зійшло над землею, і Лот увійшов до Сиґора,
  • Солнце взошло над землёю, и Лот пришёл в Сигор.
  • а Господь послав дощ на Содом і Гоморру — сірку й вогонь від Господа з неба;
  • И пролил Господь на Содом и Гоморру дождём серу и огонь от Господа с неба,
  • і зруйнував ті міста й усю околицю, усіх мешканців міст і все, що виростало із землі.
  • и ниспроверг города сии, и всю окрестность сию, и всех жителей городов сих, и произрастания земли.
  • А його дружина озирнулася назад — і стала соляним стовпом.
  • Жена же Лотова оглянулась позади его и стала соляным столпом.
  • Вранці Авраам поспішив до місця, де стояв перед Господом,
  • И встал Авраам рано утром и пошёл на место, где стоял пред лицом Господа,
  • поглянув у напрямку Содома й Гоморри та навколишньої землі і побачив: аж ось — підноситься полум’я із землі, наче дим з печі.
  • и посмотрел к Содому и Гоморре и на всё пространство окрестности и увидел: вот, дым поднимается с земли, как дым из печи.
  • І сталося, що коли знищував Бог усі міста околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з місця спустошення, коли Господь знищував міста, в яких жив Лот.
  • И было, когда Бог истреблял города окрестности сей, вспомнил Бог об Аврааме и выслал Лота из среды истребления, когда ниспровергал города, в которых жил Лот.
  • Вийшов Лот із Сиґора і поселився на горі — сам та його обидві дочки з ним. Оскільки побоявся жити в Сиґорі, то оселився в печері — сам та обидві його дочки з ним.
  • И вышел Лот из Сигора, и стал жить в горе, и с ним две дочери его, ибо он боялся жить в Сигоре. И жил в пещере, и с ним две дочери его.
  • Якось сказала старшадочка молодшій: Батько наш старий, і немає нікого на землі, хто ввійшов би до нас — за звичаєм усієї землі.
  • И сказала старшая младшей: отец наш стар, и нет человека на земле, который вошёл бы к нам по обычаю всей земли;
  • Давай напоїмо нашого батька вином, переспимо з ним і воскресимо нащадків від нашого батька.
  • итак, напоим отца нашего вином, и переспим с ним, и восставим от отца нашего племя.
  • Тож тієї ночі напоїли свого батька вином, і старша, ввійшовши, переспала зі своїм батьком тієї ночі; і не знав він, коли вона лягла й коли встала.
  • И напоили отца своего вином в ту ночь; и вошла старшая и спала с отцом своим; а он не знал, когда она легла и когда встала.
  • А наступного дня трапилося, що старша сказала молодшій: Ось, я вчора переспала з батьком; напоїмо його вином і цієї ночі, і ти ввійдеш, переспиш з ним, та й воскресимо нащадків від нашого батька.
  • На другой день старшая сказала младшей: вот, я спала вчера с отцом моим; напоим его вином и в эту ночь; и ты войди, спи с ним, и восставим от отца нашего племя.
  • Тож вони і цієї ночі напоїли свого батька вином, і, ввійшовши, молодша переспала зі своїм батьком; і не знав він, коли вона лягла й коли встала.
  • И напоили отца своего вином и в эту ночь; и вошла младшая и спала с ним; и он не знал, когда она легла и когда встала.
  • І обидві Лотові дочки завагітніли від свого батька.
  • И сделались обе дочери Лотовы беременными от отца своего,
  • Старша народила сина й дала йому ім’я — Моав, говорячи: Від батька мого. Він — батько моавійців аж до сьогодні.
  • и родила старшая сына, и нарекла ему имя: Моав. Он отец Моавитян доныне.
  • Народила і молодша сина й дала йому ім’я Аммон: син мого роду. Він — батько аммонійців аж до сьогодні.
  • И младшая также родила сына, и нарекла ему имя: Бен-Амми. Он отец Аммонитян доныне.

  • ← (Буття 18) | (Буття 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025