Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;
И призрел Господь на Сарру, как сказал; и сделал Господь Сарре, как говорил.
Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.
Сарра зачала и родила Аврааму сына в старости его во время, о котором говорил ему Бог;
І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.
и нарёк Авраам имя сыну своему, родившемуся у него, которого родила ему Сарра, Исаак;
А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.
и обрезал Авраам Исаака, сына своего, в восьмой день, как заповедал ему Бог.
Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.
Авраам был ста лет, когда родился у него Исаак, сын его.
І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.
И сказала Сарра: смех сделал мне Бог; кто ни услышит обо мне, рассмеётся.
Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!
И сказала: кто сказал бы Аврааму: «Сарра будет кормить детей грудью»? ибо в старости его я родила сына.
І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
Дитя выросло и отнято от груди; и Авраам сделал большой пир в тот день, когда Исаак отнят был от груди.
Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —
И увидела Сарра, что сын Агари Египтянки, которого она родила Аврааму, насмехается,
і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.
и сказала Аврааму: выгони эту рабыню и сына её, ибо не наследует сын рабыни сей с сыном моим Исааком.
Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,
И показалось это Аврааму весьма неприятным ради сына его.
та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.
Но Бог сказал Аврааму: не огорчайся ради отрока и рабыни твоей; во всём, что скажет тебе Сарра, слушайся голоса её, ибо в Исааке наречётся тебе семя;
А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.
и от сына рабыни Я произведу народ, потому что он семя твоё.
Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.
Авраам встал рано утром, и взял хлеба и мех воды, и дал Агари, положив ей на плечи, и отрока, и отпустил её. Она пошла, и заблудилась в пустыне Вирсавии;
Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен
и не стало воды в мехе, и она оставила отрока под одним кустом
і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.
и пошла, села вдали, в расстоянии на один выстрел из лука. Ибо она сказала: не хочу видеть смерти отрока. И она села поодаль, и подняла вопль, и плакала;
Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.
и услышал Бог голос отрока; и Ангел Божий с неба воззвал к Агари и сказал ей: что с тобою, Агарь? не бойся; Бог услышал голос отрока оттуда, где он находится;
Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.
встань, подними отрока и возьми его за руку, ибо Я произведу от него великий народ.
І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.
И Бог открыл глаза её, и она увидела колодезь с водою, и пошла, наполнила мех водою и напоила отрока.
Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.
И Бог был с отроком; и он вырос, и стал жить в пустыне, и сделался стрелком из лука.
Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
Он жил в пустыне Фаран; и мать его взяла ему жену из земли Египетской.
Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.
И было в то время, Авимелех с Фихолом, военачальником своим, сказал Аврааму: с тобою Бог во всём, что ты ни делаешь;
Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.
и теперь поклянись мне здесь Богом, что ты не обидишь ни меня, ни сына моего, ни внука моего; и как я хорошо поступал с тобою, так и ты будешь поступать со мною и землёю, в которой ты гостишь.
Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.
И Авраам упрекал Авимелеха за колодезь с водою, который отняли рабы Авимелеховы.
Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.
Авимелех же сказал: не знаю, кто это сделал, и ты не сказал мне; я даже и не слыхал о том доныне.
І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.
И взял Авраам мелкого и крупного скота и дал Авимелеху, и они оба заключили союз.
І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.
И поставил Авраам семь агниц из стада мелкого скота особо.
І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?
Авимелех же сказал Аврааму: на что здесь сии семь агниц, которых ты поставил особо?
Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.
Он сказал: семь агниц сих возьми от руки моей, чтобы они были мне свидетельством, что я выкопал этот колодезь.
Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.
Потому и назвал он сие место: Вирсавия, ибо тут оба они клялись.
Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.
И заключили союз в Вирсавии. И встал Авимелех, и Фихол, военачальник его, и возвратились в землю Филистимскую.
А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.
И насадил Авраам при Вирсавии рощу и призвал там имя Господа, Бога вечного.