Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.