Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
А на землі постав голод, не той голод, що був раніше, за часів Авраама. Тож пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимців, до Ґерар.
Був же голод у тій землї, опріч голоду прежнього за часів Авраамових. Пійшов же Ізаак геть до Абимелеха, царя Филистимського, в Герар.
З’явився ж йому Господь і сказав: Не йди до Єгипту, а оселися в землі, про яку тобі скажу.
Явився ж йому Господь і рече: Не ходи в Египет, вселися у землї, що про неї тобі скажу.
Живи на тій землі, і Я буду з тобою, і поблагословлю тебе, оскільки тобі й твоїм нащадкам дам усю цю землю, — Я виконаю Свою клятву, яку дав Авраамові, твоєму батькові:
І пробувай у тій землї, і буду з тобою, і благословлю тебе; тобі бо й насїнню твойму оддам усї цї землї, і поновлю клятву мою, що нею клявсь Авраамові, отцеві твойму.
розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм нащадкам усю цю землю, й у твоїх нащадках будуть благословенні всі народи землі,
І намножу насїннє твоє, як зорі небесні, і оддам насїнню твойму всї оцї землї, і благословляться через насїннє твоє всї народи земнії:
бо твій батько Авраам послухав Мого голосу і зберіг Мої веління, Мої заповіді, Мої постанови і Мої закони.
За те що послухав отець твій Авраам гласу мого, і держав заповідї мої, і повелїння мої, і встанови мої й закони мої.
А місцеві чоловіки запитали про його дружину Ревеку. Він же сказав: Вона — моя сестра, — бо побоявся сказати: Вона моя жінка, аби часом не вбили його місцеві чоловіки через Ревеку, оскільки була гарна вродою.
І питали люде займища того про жінку його, і каже: Сестра менї вона; боявся бо казати, що се жінка моя, щоб не вбили його чоловіки займища того, Ребеки ради; була бо вродлива.
Перебував він там довгий час. Авімелех же, цар Ґерар, зазирнувши через вікно, побачив, що Ісаак забавляється зі своєю дружиною Ревекою.
Сталося ж, як він був довгий час там, що позирнув Абимелех царь Герарський у вікно, побачив, що Ізаак жартує з Ребекою, жінкою своєю.
Тож покликав Авімелех Ісаака і сказав йому: Але ж вона твоя дружина! Навіщо ти сказав: Вона — моя сестра? А Ісаак відповів йому: Тому що я сказавсобі: аби мені не загинути через неї.
Прикликав же Абимелех Ізаака та й каже: Чи справдї ж бо вона жінка твоя? Як же се ти казав: Вона сестра менї. Каже ж йому Ізаак: Затим казав, щоб не вмерти задля неї.
Авімелех же сказав йому: Що ж це ти нам учинив? Мало що не спав хтось з мого роду з твоєю дружиною — і довів би ти нас до переступу.
Каже ж Абимелех: Що се вдїяв єси нам? Мало що не побув хто з мого народу з жінкою твоєю, то й навів би єси на нас незнаний гріх.
Тож Авімелех наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожний, хто доторкнеться до цього чоловіка чи до його дружини, буде підданий карі смерті.
Заповідав же Абимелех усїм людям своїм, говорючи: Усякого, хто прикоснеться до мужа сього, або до жони його, скарають смертю.
У тому краю Ісаак засіяв поле, і одержав того ж року стократний врожай ячменю, оскільки поблагословив його Господь.
Сїяв же Ізаак у землї тій, і здобувсь того лїта на вроджай сторицею; благословив бо Господь його.
І він став славним чоловіком, і мав успіх. Він ставав усе багатшим, доки не став дуже великим.
І пійшов угору чоловік, і все більший був та більший, аж поки зробивсь великим вельми.
Були в нього отара овець, стадо волів і багато робітників. Та позаздрили йому филистимці —
Був бо в його статок отарний, і статок товарний, і велика купа рабів; позавидували ж йому Филистимцї.
і всі криниці, котрі викопали раби його батька за життя його батька, — засипали їх филистимці й заповнили їх землею.
І всї колодязї, що повикопували раби батьківські, за живота Авраама, батька його, засипали землею.
Тож Авімелех сказав Ісаакові: Йди від нас, бо ти став значно сильнішим за нас.
Каже ж Абимелех Ізаакові: Іди від нас; бо потужнїщий зробивсь єси од нас вельми.
Тож Ісаак відійшов звідти і поселився в ґерарській долині, де і замешкав.
І зійшов звідти Ізаак, та й зупинивсь у Герар долинї, і вселився там.
І знову повідкопував Ісаак криниці для води, які викопали раби Авраама, його батька, і які позасипали филистимці після смерті його батька Авраама; і він дав їм ті назви, якими їх назвав його батько.
І повідкопував ізнов Ізаак водяні колодязї, що повикопували були раби Авраамові, батькові, і що позасипали були Филистимцї по смертї Авраамовій, та й попрозивав їх прізвищами, що попроложував був їм отець його.
Коли раби Ісаака копали в ґерарській долині, то знайшли там криницю живої води.
І копали раби Ізаакові, та й знайшли там колодязь води живої.
А ґерарські пастухи розпочали бійку з пастухами Ісаака, кажучи, що вода є їхня, тож він назвав криницю «Кривда», тому що скривдили його.
І сварились пастухи Герарські з пастухами Ізааковими говорючи: Наша се вода. І прозвав колодязь той: Есек — сварка; сварились бо з ним.
Відійшовши звідтіля, викопав іншу криницю; та виникла суперечка і через неї. Тож дав їй назву «Ворожнеча».
Відойшовши ж звідти Ізаак, викопав колодязь другий, сварилися ж і за той, і проложив і йому прізвище: Ситна — ворожнета.
Вийшовши звідти, викопав ще одну криницю — і вже не воювали за неї; і дав їй назву «Широчінь», кажучи: Бо сьогодні поширив нас Господь і розмножив нас на землі.
Відойшовши ж ізвідти, викопав ще колодязь, і не сварилися за сей; і проложив йому прізвище: Рехобот — просторонь, говорючи: Роспросторив Господь займище наше, щоб ми розмножились у сїй землї.
І з’явився йому Господь тієї ночі, і сказав: Я — Бог твого батька Авраама; не бійся, бо Я з тобою, і поблагословив тебе, і розмножу твоїх нащадків задля твого батька Авраама.
І явивсь йому тієї ночі Господь, і рече: Я Бог Авраама, отця твого. Не бійся, бо я з тобою, і благословлю тебе, і намножу насїннє твоє задля Авраама, раба мого.
І збудував там жертовник, і прикликав Ім’я Господнє, і встановив там свій намет. А раби Ісаака викопали там криницю.
І спорудив там жертівника, і призвав імя Господнє, і напяв там намета свого. Викопали ж там раби Ізаакові колодязь.
Якось прийшов до нього з Ґерар Авімелех, Охозат, його приятель, і Фіхол, полководець його війська.
І Абимелех прийшов до його з Герару, і Ахусат, порадник його, і Пихоль, гетьман війська його.
А Ісаак сказав їм: Чого прийшли ви до мене? Адже Ви зненавиділи мене і випроводили мене геть від себе.
І каже їм Ізаак: Чого прийшли до мене? Ви ж зненавидїли мене, і відослали мене від себе.
Ті сказали: Ми справді помітили [1] , що Господь був із тобою, тож ми сказали: Нехай буде клятва між нами й тобою, і укладемо з тобою завіт,
Вони ж промовили: Бачивши побачили ми, що Господь був з тобою, та й кажемо: Нехай же буде клятьба між нами й між тобою, і заповідаймо з тобою заповіт,
щоб ти не вчинив нам зла, оскільки ми не зненавиділи тебе, а ставилися до тебе добре і відіслали тебе з миром. А тепер ти благословенний Господом.
Щоб не робив нам лиха, як ми не чіпали тебе, і як ми робили тобі тільки добро, і відпустили тебе з миром; і тепер благословен ти від Господа.
А вставши вранці, дали клятву один одному, і Ісаак випроводив їх, і вони відійшли від нього безпечні.
І вставши вранцї, клявся один одному; і відпустив їх Ізаак, і пійшли від його з миром.
Сталося того дня — прийшли раби Ісаака, сповістили йому про викопану криницю і сказали: Не знайшли ми води.
Сталося ж того дня, що прийшовши раби Ізаакові повідали йому про колодязь, що викопали, і казали йому: Знайшли воду.
І назвав її «Клятвою». Тому те місто має назву Криниця клятви аж до сьогодні.
І прозвав його Себа, клятьба. Тим назва й міста того Бейер-Себа, колодязь клятьби, по сей день.
А Ісав мав сорок років і взяв за дружину Юдіну — дочку Веіра, хета, і Васемату — дочку Елона, евейця.
Було ж Ізаакові сорок лїт, і взяв він жінку собі Юдиту, дочку Бейерія Хетиянина, та Басмату, дочку Єлона Хетиянина.