Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 26) | (Буття 28) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • Сталося ж, коли Ісаак постарів і зір його ослаб, то покликав він свого старшого сина Ісава, та й сказав йому: Сину мій! А той відповів: Ось я.
  • Когда Исаак состарился и притупилось зрение глаз его, он призвал старшего сына своего Исава и сказал ему: сын мой! Тот сказал ему: вот я.
  • Він же промовив: Ось я зістарівся і не знаю дня моєї смерті.
  • Он сказал: вот, я состарился; не знаю дня смерти моей;
  • Тому візьми тепер свою зброю, сагайдака та лука, і піди на рівнину, і вполюй мені дичини,
  • возьми теперь орудия твои, колчан твой и лук твой, пойди в поле, и налови мне дичи,
  • приготуй мені страву, яку я люблю, і принеси мені, щоб я попоїв, аби моя душа поблагословила тебе, перш ніж я помру.
  • и приготовь мне кушанье, какое я люблю, и принеси мне есть, чтобы благословила тебя душа моя, прежде нежели я умру.
  • А Ревека почула, що говорив Ісаак своєму синові Ісаву. Тож пішов Ісав на рівнину вполювати дичину для свого батька,
  • Ревекка слышала, когда Исаак говорил сыну своему Исаву. И пошёл Исав в поле достать и принести дичи;
  • а Ревека сказала Якову, своєму молодшому синові: Слухай-но, я почула, як твій батько говорив твоєму братові Ісаву, кажучи:
  • а Ревекка сказала сыну своему Иакову: вот, я слышала, как отец твой говорил брату твоему Исаву:
  • Принеси мені дичини і приготуй мені страву, щоби, попоївши, поблагословив я тебе перед Господом, перш ніж помру.
  • «принеси мне дичи и приготовь мне кушанье; я поем и благословлю тебя перед лицом Господним, пред смертью моею».
  • Тому послухай тепер мене, сину, що я тобі наказую.
  • Теперь, сын мой, послушайся слов моих в том, что я прикажу тебе:
  • Піди до отари, принеси мені звідти двоє молодих та гарних козенят, і я твоєму батькові приготую з них страву, яку він любить.
  • пойди в стадо и возьми мне оттуда два козлёнка хороших, и я приготовлю из них отцу твоему кушанье, какое он любит,
  • Ти занесеш своєму батькові й він попоїсть, — аби поблагословив тебе твій батько, перше ніж помре.
  • а ты принесёшь отцу твоему, и он поест, чтобы благословить тебя перед смертью своею.
  • Та Яків сказав своїй матері Ревеці: Брат мій Ісав — волохатий чоловік, а я — чоловік гладкошкірий.
  • Иаков сказал Ревекке, матери своей: Исав, брат мой, человек косматый, а я человек гладкий;
  • Ану ж, обмацає мене мій батько — і буду перед ним як той кепкун! Тож накличу на себе прокляття, а не благословення.
  • может статься, ощупает меня отец мой, и я буду в глазах его обманщиком и наведу на себя проклятие, а не благословение.
  • А мати сказала йому: На мені твоє прокляття, сину; лише послухайся мого голосу та піди й принеси мені.
  • Мать его сказала ему: на мне пусть будет проклятие твоё, сын мой, только послушайся слов моих и пойди, принеси мне.
  • Він, пішовши, взяв і приніс матері, а його мати приготувала страву, яку любив його батько.
  • Он пошёл, и взял, и принёс матери своей; и мать его сделала кушанье, какое любил отец его.
  • Тоді Ревека, взявши гарний одяг свого старшого сина Ісава, котрий був у неї в хаті, одягнула свого молодшого сина Якова;
  • И взяла Ревекка богатую одежду старшего сына своего Исава, бывшую у ней в доме, и одела в неё младшего сына своего Иакова;
  • козлячими шкурами вона обмотала його руки і гладку його шию,
  • а руки его и гладкую шею его обложила кожею козлят;
  • дала в руки свого сина Якова страву і хліб, що приготувала,
  • и дала кушанье и хлеб, которые она приготовила, в руки Иакову, сыну своему.
  • і той відніс своєму батькові, та й сказав: Батьку! Він же відізвався: Ось я. Хто ти, дитино?
  • Он вошёл к отцу своему и сказал: отец мой! Тот сказал: вот я; кто ты, сын мой?
  • А Яків сказав батькові: Я Ісав, твій первенець! Я зробив так, як ти мені сказав; уставай, сядь і їж мою дичину, аби мене поблагословила твоя душа.
  • Иаков сказал отцу своему: я Исав, первенец твой; я сделал, как ты сказал мне; встань, сядь и поешь дичи моей, чтобы благословила меня душа твоя.
  • Ісаак же сказав своєму синові: Як це ти так швидко знайшов, сину? Той же відповів: Те, що дав Господь, Бог твій, переді мною.
  • И сказал Исаак сыну своему: что так скоро нашёл ты, сын мой? Он сказал: потому что Господь, Бог твой, послал мне навстречу.
  • Тоді Ісаак сказав Якову: Підійди ближче до мене, сину, і я тебе обмацаю, — чи ти мій син Ісав, чи ні.
  • И сказал Исаак Иакову: подойди ко мне, я ощупаю тебя, сын мой, ты ли сын мой Исав, или нет?
  • Тож Яків підійшов до свого батька Ісаака, і той обмацав його, та й сказав: Голос — це голос Якова, а руки — руки Ісава.
  • Иаков подошёл к Исааку, отцу своему, и он ощупал его и сказал: голос, голос Иакова; а руки, руки Исавовы.
  • І не впізнав його, бо його руки були волохаті, як руки його брата Ісава; і поблагословив його.
  • И не узнал его, потому что руки его были, как руки Исава, брата его, косматые; и благословил его,
  • І запитав: Чи ти мій син Ісав? Той відповів: Я.
  • и сказал: ты ли сын мой Исав? Он отвечал: я.
  • Принеси мені й попоїм твоєї дичини, сину, — промовив він, — щоб поблагословила тебе моя душа. І той приніс йому, і він попоїв; і приніс йому вина, і він випив.
  • Исаак сказал: подай мне, я поем дичи сына моего, чтобы благословила тебя душа моя. Иаков подал ему, и он ел; принёс ему и вина, и он пил.
  • Тоді Ісаак, його батько, сказав йому: Підійди ближче до мене і поцілуй мене, сину.
  • Исаак, отец его, сказал ему: подойди ко мне, поцелуй меня, сын мой.
  • Тож наблизившись, він поцілував його, а той понюхав запах його одягу і поблагословив його, та й сказав: Ось запах мого сина — як запах багатого поля, котре Господь поблагословив.
  • Он подошёл и поцеловал его. И ощутил Исаак запах от одежды его и благословил его и сказал: вот, запах от сына моего, как запах от поля, которое благословил Господь;
  • І нехай дасть тобі Бог від небесної роси, і від багатства землі, і багато пшениці та вина.
  • да даст тебе Бог от росы небесной и от тука земли, и множество хлеба и вина;
  • І хай тобі служать народи, і хай поклоняться тобі князі. Будь володарем над своїми братами, і тобі хай поклоняться сини твого батька. Хто проклинає тебе — проклятий; хто тебе благословляє — благословенний.
  • да послужат тебе народы, и да поклонятся тебе племена; будь господином над братьями твоими, и да поклонятся тебе сыны матери твоей; проклинающие тебя — прокляты; благословляющие тебя — благословенны!
  • І сталося, коли закінчив Ісаак благословляти свого сина Якова, — це сталося, коли відійшов Яків від обличчя свого батька Ісаака, — то прийшов із полювання його брат Ісав.
  • Как скоро совершил Исаак благословение над Иаковом, и как только вышел Иаков от лица Исаака, отца своего, Исав, брат его, пришёл с ловли своей.
  • Приготував і він їжу та приніс своєму батькові, і сказав батькові: Встань, мій батьку, і їж дичину свого сина, аби мене поблагословила твоя душа.
  • Приготовил и он кушанье, и принёс отцу своему, и сказал отцу своему: встань, отец мой, и поешь дичи сына твоего, чтобы благословила меня душа твоя.
  • І озвався до нього його батько Ісаак: Хто ти? А той відповів: Я твій син-первенець Ісав.
  • Исаак же, отец его, сказал ему: кто ты? Он сказал: я сын твой, первенец твой, Исав.
  • Ісаака охопив надзвичайно великий жах, і він сказав: Хто ж тоді зловив дичину і приніс мені? І, перш ніж ти прийшов, я з’їв усе і його поблагословив, — тож буде благословенним!
  • И вострепетал Исаак весьма великим трепетом, и сказал: кто же это, который достал дичи и принёс мне, и я ел от всего, прежде нежели ты пришёл, и я благословил его? он и будет благословен.
  • Сталося ж, коли почув Ісав слова свого батька Ісаака, то закричав дуже гучним і пронизливим голосом, вигукнувши: Поблагослови ж і мене, батьку!
  • Исав, выслушав слова отца своего, поднял громкий и весьма горький вопль и сказал отцу своему: отец мой! благослови и меня.
  • Та він сказав йому: Твій брат прийшов і обманом забрав твоє благословення.
  • Но он сказал: брат твой пришёл с хитростью и взял благословение твоё.
  • А той сказав: Справедливо дано йому ім’я Яків. Адже ось уже вдруге він обманув мене: забрав моє первородство, а тепер забрав і моє благословення. І сказав Ісав своєму батькові: Чи не залишилося і мені благословення, батьку?
  • И сказал Исав: не потому ли дано ему имя: Иаков, что он запнул меня уже два раза? Он взял первородство моё, и вот, теперь взял благословение моё. И ещё сказал он: неужели ты не оставил мне благословения?
  • У відповідь Ісаак сказав Ісаву: Якщо я зробив його паном над тобою, а всіх його братів я зробив його слугами і забезпечив його пшеницею і вином, то що для тебе зроблю, сину?
  • Исаак отвечал Исаву: вот, я поставил его господином над тобою и всех братьев его отдал ему в рабы; одарил его хлебом и вином; что же я сделаю для тебя, сын мой?
  • Та Ісав запитав свого батька: Чи в тебе є одне благословення, батьку? Поблагослови ж і мене, батьку! Коли Ісаак розчулився, Ісав голосно заволав і заплакав.
  • Но Исав сказал отцу своему: неужели, отец мой, одно у тебя благословение? благослови и меня, отец мой! И возвысил Исав голос свой, и заплакал.
  • А у відповідь Ісаак, його батько, сказав йому: Ось, від багатства землі та від небесної роси згори буде твоє житло.
  • И отвечал Исаак, отец его, и сказал ему: вот, от тука земли будет обитание твоё и от росы небесной свыше;
  • Ти житимеш зі свого меча і служитимеш своєму братові. Але буде й так, що колись зламаєш і скинеш його ярмо зі своєї шиї.
  • и ты будешь жить мечом твоим, и будешь служить брату твоему; будет же время, когда воспротивишься и свергнешь иго его с выи твоей.
  • І став ворогувати Ісав з Яковом — через благословення, яким його поблагословив його батько. А про себе Ісав сказав: Хай пройдуть дні жалоби за моїм батьком, і тоді я вб’ю мого брата Якова.
  • И возненавидел Исав Иакова за благословение, которым благословил его отец его; и сказал Исав в сердце своём: приближаются дни плача по отце моём, и я убью Иакова, брата моего.
  • Та Ревеці передали слова її старшого сина Ісава. Тож вона, пославши, покликала свого молодшого сина Якова, та й сказала йому: Ось твій брат Ісав погрожує вбити тебе.
  • И пересказаны были Ревекке слова Исава, старшего сына её; и она послала, и призвала младшего сына своего Иакова, и сказала ему: вот, Исав, брат твой, грозит убить тебя;
  • Тому тепер, сину, послухай мого голосу: піднявшись, втікай до Месопотамії, до мого брата Лавана, у Харан.
  • и теперь, сын мой, послушайся слов моих, встань, беги к Лавану, брату моему, в Харран,
  • І поживи з ним деякий час, поки не пройде лють
  • и поживи у него несколько времени, пока утолится ярость брата твоего,
  • і гнів твого брата на тебе, — він забуде те, що ти йому заподіяв! А тоді, пославши, я приведу тебе звідти… Щоби часом за один день не залишилася я без дітей — без вас обох.
  • пока утолится гнев брата твоего на тебя, и он позабудет, что ты сделал ему: тогда я пошлю и возьму тебя оттуда; для чего мне в один день лишиться обоих вас?
  • А Ісаакові Ревека сказала: Набридло мені життя через дочок Хетових синів. Якщо візьме Яків дружину з дочок цієї землі, — то навіщо мені жити?
  • И сказала Ревекка Исааку: я жизни не рада от дочерей Хеттейских; если Иаков возьмёт жену из дочерей Хеттейских, каковы эти, из дочерей этой земли, то к чему мне и жизнь?

  • ← (Буття 26) | (Буття 28) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025