Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 34) | (Буття 36) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • Бог промовив до Якова: Устань і піди до місцевості Бетель, там оселися й зроби там жертовника Богові, Який з’явився тобі, коли ти втікав від обличчя свого брата Ісава.
  • Бог сказал Иакову: встань, пойди в Вефиль и живи там, и устрой там жертвенник Богу, явившемуся тебе, когда ты бежал от лица Исава, брата твоего.
  • Тож сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: Усуньте з-поміж себе чужих богів, які є у вас, і очистіться, і змініть ваш одяг.
  • И сказал Иаков дому своему и всем, бывшим с ним: бросьте богов чужих, находящихся у вас, и очиститесь, и перемените одежды ваши;
  • Уставайте, підемо до Бетелю, спорудимо там жертовника Богові, Який вислухав мене в день смутку, Котрий був зі мною і зберіг мене в дорозі, якою я йшов.
  • встанем и пойдём в Вефиль; там устрою я жертвенник Богу, Который услышал меня в день бедствия моего и был со мною в пути, которым я ходил.
  • І вони віддали Якову чужих богів, які були в їхніх руках, і сережки, що в їхніх вухах, і закопав їх Яків під модриною, що в Сікімах, і знищив їх аж до сьогодні.
  • И отдали Иакову всех богов чужих, бывших в руках их, и серьги, бывшие в ушах у них, и закопал их Иаков под дубом, который близ Сихема.
  • І вирушив Ізраїль із Сікімів, а Божий страх охопив навколишні міста, — тож не погналися за Ізраїлевими синами.
  • И отправились они. И был ужас Божий на окрестных городах, и не преследовали сынов Иаковлевых.
  • Яків, — він і весь народ, який був з ним, прийшли до Лузи, котра в Ханаанській землі, що власне і є Бетелем.
  • И пришёл Иаков в Луз, что в земле Ханаанской, то есть в Вефиль, сам и все люди, бывшие с ним,
  • Він збудував там жертовника і дав назву місцевості — Бетель [1] , бо, коли він утікав від обличчя свого брата Ісава, там йому з’явився Бог.
  • и устроил там жертвенник, и назвал сие место: Эл-Вефиль, ибо тут явился ему Бог, когда он бежал от лица брата своего.
  • І померла Девора — годувальниця Ревеки — нижче Бетелю, під дубом, і дав йому назву: Дуб плачу.
  • И умерла Девора, кормилица Ревеккина, и погребена ниже Вефиля под дубом, который и назвал Иаков дубом плача.
  • І знову з’явився Бог Якову в Лузі, коли той прийшов з Месопотамії сирійської, і поблагословив його Бог.
  • И явился Бог Иакову по возвращении его из Месопотамии, и благословил его,
  • І сказав йому Бог: Якове, твоє ім’я вже буде не Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я.
  • и сказал ему Бог: имя твоё Иаков; отныне ты не будешь называться Иаковом, но будет имя тебе: Израиль. И нарёк ему имя: Израиль.
  • Далі Бог сказав йому: Я — твій Бог; зростай і розмножуйся; народи і громади народів постануть з тебе, і царі вийдуть зі стегон твоїх.
  • И сказал ему Бог: Я Бог Всемогущий; плодись и умножайся; народ и множество народов будет от тебя, и цари произойдут из чресл твоих;
  • Адже земля, яку Я віддав Авраамові й Ісаакові, — це тобі Я її дав, — вона буде твоя. Я дам цю землю твоїм нащадкам після тебе.
  • землю, которую Я дал Аврааму и Исааку, Я дам тебе, и потомству твоему по тебе дам землю сию.
  • І Бог з того місця, де говорив з ним, піднявся від нього вгору.
  • И восшёл от него Бог с места, на котором говорил ему.
  • І поставив Яків стовп на місці, на якому Бог говорив з ним, — кам’яний стовп, і приніс на ньому жертву, і злив на нього олію.
  • И поставил Иаков памятник на месте, на котором говорил ему Бог, памятник каменный, и возлил на него возлияние, и возлил на него елей;
  • І назвав Яків місце, там де Бог говорив з ним, — Бетель.
  • и нарёк Иаков имя месту, на котором Бог говорил ему: Вефиль.
  • Вирушив Яків з Бетелю і поставив свій намет неподалік від башти Ґадер. Сталося ж: коли наблизився до Хаврати, щоб іти в землю Ефрат, відбулися пологи Рахилі, — тяжкі були її пологи.
  • И отправились из Вефиля. И когда ещё оставалось некоторое расстояние земли до Ефрафы, Рахиль родила, и роды её были трудны.
  • І було, коли вона тяжко народжувала, сказала їй повитуха: Кріпися, бо й цей у тебе син.
  • Когда же она страдала в родах, повивальная бабка сказала ей: не бойся, ибо и это тебе сын.
  • Сталося ж, коли покидала її душа, бо вона вмирала, то дала йому ім’я: Син мого болю [2]. Батько ж назвав його: Веніамин [3].
  • И когда выходила из неё душа, ибо она умирала, то нарекла ему имя: Бенони. Но отец его назвал его Вениамином.
  • Рахиль померла. Її поховали в дорозі до Ефрата (це Вифлеєм).
  • И умерла Рахиль, и погребена на дороге в Ефрафу, то есть Вифлеем.
  • І Яків поставив стовп на її могилі. Це могильний стовп Рахилі, який існує до сьогодні.
  • Иаков поставил над гробом её памятник. Это надгробный памятник Рахили до сего дня.
  • И отправился Израиль и раскинул шатёр свой за башнею Гадер.
  • Сталося ж, коли поселився Ізраїль у тій землі, то Рувим пішов і ввійшов до Вали — наложниці свого батька. І про це довідався Ізраїль, і йому це видалося злом. Було ж у Якова дванадцять синів.
  • Во время пребывания Израиля в той стране Рувим пошёл и переспал с Валлою, наложницею отца своего. И услышал Израиль. Сынов же у Иакова было двенадцать.
  • Сини Лії: Рувим, первенець Якова, Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон.
  • Сыновья Лии: первенец Иакова Рувим, по нём Симеон, Левий, Иуда, Иссахар и Завулон.
  • Сини Рахилі: Йосиф і Веніамин.
  • Сыновья Рахили: Иосиф и Вениамин.
  • Сини Вали, Рахилиної рабині: Дан і Нефталим.
  • Сыновья Валлы, служанки Рахилиной: Дан и Неффалим.
  • Сини Зелфи, Ліїної рабині: Ґад і Асир. Це сини Якова, які народилися в нього в сирійській Месопотамії.
  • Сыновья Зелфы, служанки Лииной: Гад и Асир. Сии сыновья Иакова, родившиеся ему в Месопотамии.
  • І прийшов Яків до Ісаака, свого батька, у Мамре, до міста на рівнині (це Хеврон) в Ханаанській землі, де жив Авраам та Ісаак.
  • И пришёл Иаков к Исааку, отцу своему, в Мамре, в Кириаф-Арбу, то есть Хеврон где странствовал Авраам и Исаак.
  • Було ж днів Ісаака, які прожив, — сто вісімдесят років.
  • И было дней жизни Исааковой сто восемьдесят лет.
  • Він відійшов, помер і старцем приєднався до свого роду, у повноті віку. Його поховали Ісав та Яків — його сини.
  • И испустил Исаак дух и умер, и приложился к народу своему, будучи стар и насыщен жизнью; и погребли его Исав и Иаков, сыновья его.

  • ← (Буття 34) | (Буття 36) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025