Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Сталося ж, що тієї пори пішов Юда від своїх братів і прибув до одного чоловіка, одоламітця, ім’я якому — Ірас.
В то время Иуда отошёл от братьев своих и поселился близ одного Одолламитянина, которому имя: Хира.
І побачив там Юда дочку чоловіка-ханаанця, ім’я якої Сава. І взяв її, і ввійшов до неї.
И увидел там Иуда дочь одного Хананеянина, которому имя: Шуа; и взял её и вошёл к ней.
Вона завагітніла й народила сина, і дала йому ім’я Ір.
Она зачала и родила сына; и он нарёк ему имя: Ир.
І знову завагітніла, і народила сина, і назвала його Авнаном.
И зачала опять, и родила сына, и нарекла ему имя: Онан.
Згодом ще народила сина і дала йому ім’я — Силом. Вона ж перебувала в Хасві, коли їх народжувала.
И ещё родила сына и нарекла ему имя: Шела. Иуда был в Хезиве, когда она родила его.
І взяв Юда дружину для Іра, свого первенця, ім’я якої Тамара.
И взял Иуда жену Иру, первенцу своему; имя ей Фамарь.
Та Ір, Юдин первенець, був лихий перед Господом, — і Бог його вбив.
Ир, первенец Иудин, был неугоден пред очами Господа, и умертвил его Господь.
Тож Юда сказав Авнанові: Увійди до дружини свого померлого брата і одружися з нею, — подбай, щоб у твого брата були нащадки.
И сказал Иуда Онану: войди к жене брата твоего, женись на ней, как деверь, и восстанови семя брату твоему.
Та Авнан зрозумів, що нащадки будуть не його. І сталося, коли він сходився з дружиною свого брата, то випускав сім’я на землю, щоб не дати нащадка своєму братові.
Онан знал, что семя будет не ему, и потому, когда входил к жене брата своего, изливал семя на землю, чтобы не дать семени брату своему.
І перед Богом поганим було, що таке той вчинив, — і Він убив і цього.
Зло было пред очами Господа то, что он делал; и Он умертвил и его.
Тож Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Силом! — бо сказав: Щоби часом не помер і цей, як і його брати. Відійшла Тамара і оселилася в домі свого батька.
И сказал Иуда Фамари, невестке своей: живи вдовою в доме отца твоего, пока подрастёт Шела, сын мой. Ибо он сказал: не умер бы и он подобно братьям его. Фамарь пошла и стала жить в доме отца своего.
Сповнилися дні — і померла Сава, Юдина дружина. І коли утішився, пішов Юда — сам та його пастух Ірас, одоламітець, — в Тамну, до тих, які стригли його овець.
Прошло много времени, и умерла дочь Шуи, жена Иудина. Иуда, утешившись, пошёл в Фамну к стригущим скот его, сам и Хира, друг его, Одолламитянин.
І сповістили його невістці Тамарі, кажучи: Ось твій тесть іде в Тамну стригти своїх овець.
И уведомили Фамарь, говоря: вот, свёкор твой идёт в Фамну стричь скот свой.
І скинувши із себе одяг удови, вона накинула намітку, прикрасилася і сіла біля брами Енана, що по дорозі до Тамни, оскільки знала, що Силом виріс, та він не віддав йому її за дружину.
И сняла она с себя одежду вдовства своего, покрыла себя покрывалом и, закрывшись, села у ворот Енаима, что на дороге в Фамну. Ибо видела, что Шела вырос, и она не дана ему в жену.
А Юда, побачивши її, подумав, що вона повія, бо вона накрила своє обличчя, і він не впізнав її.
И увидел её Иуда и почёл её за блудницу, потому что она закрыла лицо своё.
Він завернув до неї з дороги і сказав їй: Дозволь мені ввійти до тебе, — оскільки не впізнав, що це його невістка. А вона сказала: Що мені даси, як увійдеш до мене?
Он поворотил к ней и сказал: войду я к тебе. Ибо не знал, что это невестка его. Она сказала: что ты дашь мне, если войдёшь ко мне?
Він же відповів: Я пришлю тобі зі стада козеня. Вона ж сказала: На умові, що даси заставу, доки не пришлеш.
Он сказал: я пришлю тебе козлёнка из стада. Она сказала: дашь ли ты мне залог, пока пришлёшь?
Він же сказав: Яку дати тобі заставу? Вона ж відповіла: Твій перстень, ланцюжок з печаткою і посох, що у твоїй руці. Він дав їй і ввійшов до неї, і та завагітніла від нього.
Он сказал: какой дать тебе залог? Она сказала: печать твою, и перевязь твою, и трость твою, которая в руке твоей. И дал он ей и вошёл к ней; и она зачала от него.
І, вставши, вона відійшла, скинула із себе намітку і зодяглася в одяг свого вдівства.
И, встав, пошла, сняла с себя покрывало своё и оделась в одежду вдовства своего.
А Юда, щоб забрати заставу в жінки, послав козеня через свого пастуха-одоламійця, однак той не знайшов її.
Иуда же послал козлёнка через друга своего Одолламитянина, чтобы взять залог из руки женщины, но он не нашёл её.
Тож запитав чоловіків, які з тої місцевості: Де та повія, котра була в Енані при дорозі? Вони відповіли: Не було тут повії!
И спросил жителей того места, говоря: где блудница, которая была в Енаиме при дороге? Но они сказали: здесь не было блудницы.
Тож він повернувся до Юди і сказав: Не знайшов я її, і чоловіки на місці кажуть, що там немає повії.
И возвратился он к Иуде и сказал: я не нашёл её; да и жители места того сказали: «здесь не было блудницы».
А Юда сказав: Нехай має те, але щоби часом нас не висміяли. Я ж послав це козеня, та ти її не знайшов.
Иуда сказал: пусть она возьмёт себе, чтобы только не стали над нами смеяться; вот, я посылал этого козлёнка, но ты не нашёл её.
Сталося ж, що через три місяці Юді сповістили, стверджуючи: Упала в блуд твоя невістка Тамара й ось завагітніла через розпусту. А Юда сказав: Виведіть її — і нехай буде спалена.
Прошло около трёх месяцев, и сказали Иуде, говоря: Фамарь, невестка твоя, впала в блуд, и вот, она беременна от блуда. Иуда сказал: выведите её, и пусть она будет сожжена.
Коли ж її вели, вона послала до свого тестя, кажучи: Я завагітніла від чоловіка, кому належить оце. Упізнавай, — сказала вона, — чий це перстень, ланцюжок з печаткою і цей посох!
Но когда повели её, она послала сказать свёкру своему: я беременна от того, чьи эти вещи. И сказала: узнавай, чья эта печать и перевязь и трость.
Юда впізнав і сказав: Тамара виявилася праведнішою за мене, оскільки я не дав її моєму синові Силомові. Та вже більше не сходився з нею.
Иуда узнал и сказал: она правее меня, потому что я не дал её Шеле, сыну моему. И не познавал её более.
Сталося ж, коли почалися пологи, виявилося, що в її лоні були близнята.
Во время родов её оказалось, что близнецы в утробе её.
І сталося, що під час її родів один з них висунув руку. Тож повитуха взяла, та й пов’язала на його ручку червону нитку, кажучи: Цей вийде першим.
И во время родов её показалась рука одного; и взяла повивальная бабка и навязала ему на руку красную нить, сказав: этот вышел первый.
Та коли втягнув ручку назад, то відразу ж вийшов його брат. А вона сказала: Як же ти прорвав перепону? І вона дала йому ім’я — Фарес [1].
Но он возвратил руку свою; и вот, вышел брат его. И она сказала: как ты расторг себе преграду? И наречено ему имя: Фарес.