Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Сталося ж, що тієї пори пішов Юда від своїх братів і прибув до одного чоловіка, одоламітця, ім’я якому — Ірас.
В то время Иуда расстался со своими братьями и пошёл жить к человеку по имени Хира из города Одолламита.
І побачив там Юда дочку чоловіка-ханаанця, ім’я якої Сава. І взяв її, і ввійшов до неї.
Там он встретил одну ханаанеянку, дочь Шуа, и женился на ней.
Вона завагітніла й народила сина, і дала йому ім’я Ір.
Ханаанеянка родила сына и назвала его Иром.
І знову завагітніла, і народила сина, і назвала його Авнаном.
Потом она родила другого сына и назвала его Онаном,
Згодом ще народила сина і дала йому ім’я — Силом. Вона ж перебувала в Хасві, коли їх народжувала.
а потом она родила ещё одного сына и назвала его Шела. Когда у Иуды родился третий сын, он жил в Хезине.
І взяв Юда дружину для Іра, свого первенця, ім’я якої Тамара.
Иуда выбрал в жены своему первенцу Иру женщину по имени Фамарь.
Та Ір, Юдин первенець, був лихий перед Господом, — і Бог його вбив.
Ир, однако, сделал много плохого, не угодил Господу, и Господь умертвил его.
Тож Юда сказав Авнанові: Увійди до дружини свого померлого брата і одружися з нею, — подбай, щоб у твого брата були нащадки.
Тогда Иуда сказал брату Ира Онану: "Иди и спи с женой твоего покойного брата, стань ей мужем, и если родятся дети, то они будут детьми твоего брата Ира".
Та Авнан зрозумів, що нащадки будуть не його. І сталося, коли він сходився з дружиною свого брата, то випускав сім’я на землю, щоб не дати нащадка своєму братові.
Онан знал, что дети от этого союза не будут его детьми, и потому, когда входил к Фамари, не оставлял своё семя внутри у неё.
І перед Богом поганим було, що таке той вчинив, — і Він убив і цього.
Этим он прогневал Господа, и Господь умертвил также и Онана.
Тож Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Силом! — бо сказав: Щоби часом не помер і цей, як і його брати. Відійшла Тамара і оселилася в домі свого батька.
Боясь, что и Шела будет умерщвлён, как были умерщвлены его братья, Иуда сказал тогда своей невестке Фамари: "Иди обратно к своему отцу, оставайся там и не выходи замуж, пока не подрастёт мой младший сын Шела". И Фамарь возвратилась в дом отца.
Сповнилися дні — і померла Сава, Юдина дружина. І коли утішився, пішов Юда — сам та його пастух Ірас, одоламітець, — в Тамну, до тих, які стригли його овець.
Через некоторое время умерла жена Иуды, дочь Шуа. Когда для Иуды прошло время скорби, он со своим другом Хирой из Одолламита отправился в Фамну стричь шерсть с овец.
І сповістили його невістці Тамарі, кажучи: Ось твій тесть іде в Тамну стригти своїх овець.
Фамарь узнала, что её свёкор Иуда отправляется в Фамну стричь овец.
І скинувши із себе одяг удови, вона накинула намітку, прикрасилася і сіла біля брами Енана, що по дорозі до Тамни, оскільки знала, що Силом виріс, та він не віддав йому її за дружину.
Она сняла с себя вдовьи одежды, надела другую одежду и, прикрыв лицо чадрой, села у дороги, ведущей из Фамны в близлежащий город Енаим. Фамарь знала, что младший сын Иуды Шела вырос, но Иуда не имел планов женить его на ней.
А Юда, побачивши її, подумав, що вона повія, бо вона накрила своє обличчя, і він не впізнав її.
Проходя той дорогой, Иуда увидел её и подумал, что она блудница, ибо лицо её было скрыто чадрой, как у блудниц.
Він завернув до неї з дороги і сказав їй: Дозволь мені ввійти до тебе, — оскільки не впізнав, що це його невістка. А вона сказала: Що мені даси, як увійдеш до мене?
И вот он подошёл к ней и сказал: "Я хочу быть с тобой". (Он не знал, что это была его невестка Фамарь. ) "Сколько дашь мне за это?" — спросила Фамарь.
Він же відповів: Я пришлю тобі зі стада козеня. Вона ж сказала: На умові, що даси заставу, доки не пришлеш.
"Я пришлю тебе козлёнка из моего стада", — сказал Иуда. "Я согласна, — ответила она. — Но только сначала дай мне что-нибудь в залог, пока не пришлёшь козлёнка".
Він же сказав: Яку дати тобі заставу? Вона ж відповіла: Твій перстень, ланцюжок з печаткою і посох, що у твоїй руці. Він дав їй і ввійшов до неї, і та завагітніла від нього.
"Что ты хочешь от меня в залог того, что я пришлю тебе козлёнка?" — спросил Иуда. "Дай мне твою печать на шнуре, которой запечатываешь письма, и ещё дай мне твой дорожный посох", — сказала Фамарь. Иуда дал ей всё это и познал её, и Фамарь забеременела.
І, вставши, вона відійшла, скинула із себе намітку і зодяглася в одяг свого вдівства.
Фамарь отправилась домой, сняла чадру, которой закрывала лицо, и снова надела свою вдовью одежду.
А Юда, щоб забрати заставу в жінки, послав козеня через свого пастуха-одоламійця, однак той не знайшов її.
Через некоторое время Иуда послал своего друга Хира в Енаим, чтобы тот доставил блуднице обещанного козлёнка, и велел ему забрать у неё печать и дорожный посох. Хир, однако, не сумел найти её
Тож запитав чоловіків, які з тої місцевості: Де та повія, котра була в Енані при дорозі? Вони відповіли: Не було тут повії!
и спросил у мужчин в Енаиме: "Где та блудница, что сидела здесь у дороги?". Те же ответили: "Здесь никогда не было блудницы".
Тож він повернувся до Юди і сказав: Не знайшов я її, і чоловіки на місці кажуть, що там немає повії.
Друг Иуды пришёл к нему обратно и сказал: "Я не смог найти эту женщину. Тамошние мужчины сказали, что там никогда не было блудницы".
А Юда сказав: Нехай має те, але щоби часом нас не висміяли. Я ж послав це козеня, та ти її не знайшов.
"Пусть эти вещи остаются у неё, — сказал Иуда. — Не хочу, чтобы люди смеялись над нами. Я хотел отдать ей козлёнка, но мы не смогли найти её, и этого достаточно".
Сталося ж, що через три місяці Юді сповістили, стверджуючи: Упала в блуд твоя невістка Тамара й ось завагітніла через розпусту. А Юда сказав: Виведіть її — і нехай буде спалена.
Три месяца спустя Иуде сказали: "Твоя невестка Фамарь согрешила, как блудницы грешат, и теперь беременна". Иуда сказал: "Выведите её и сожгите".
Коли ж її вели, вона послала до свого тестя, кажучи: Я завагітніла від чоловіка, кому належить оце. Упізнавай, — сказала вона, — чий це перстень, ланцюжок з печаткою і цей посох!
Мужчины пошли к Фамари, чтобы убить её, но она послала сказать своему свёкру: "Эти вещи принадлежат тому, от кого я забеременела. Посмотри на них: чьи они? Чья эта печать со шнуром? И чей это дорожный посох?"
Юда впізнав і сказав: Тамара виявилася праведнішою за мене, оскільки я не дав її моєму синові Силомові. Та вже більше не сходився з нею.
Иуда узнал эти вещи и сказал: "Она невиннее, чем я. Я не отдал ей своего сына Шелу, как обещал". И больше не входил к Фамари.
Сталося ж, коли почалися пологи, виявилося, що в її лоні були близнята.
Пришло Фамари время рожать и оказалось, что у неё будут близнецы.
І сталося, що під час її родів один з них висунув руку. Тож повитуха взяла, та й пов’язала на його ручку червону нитку, кажучи: Цей вийде першим.
Во время родов один ребёнок высунул ручку, и повитуха повязала на неё красную тесьму. Она сказала: "Этот ребёнок родился первым".
Та коли втягнув ручку назад, то відразу ж вийшов його брат. А вона сказала: Як же ти прорвав перепону? І вона дала йому ім’я — Фарес [1].
Ребёнок же убрал ручку, и первым родился другой. "Как ты сумел вырваться первым?" — сказала повитуха, и его назвали Фаресом.