Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 44) | (Буття 46) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • І не міг Йосиф стриматися при всіх, які стояли перед ним, і сказав: Відішліть усіх від мене! І нікого більше не було біля Йосифа, коли відкривався своїм братам.
  • І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.
  • Він підніс голос з плачем. І почули всі єгиптяни, і чути було в домі фараона.
  • І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
  • Йосиф сказав своїм братам: Я — Йосиф! Чи живий ще мій батько? І брати не могли йому відповісти, бо оторопіли.
  • І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.
  • Та Йосиф сказав своїм братам: Підійдіть же до мене! І вони наблизилися. А він сказав: Я — ваш брат Йосиф, якого ви продали в Єгипет.
  • А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.
  • Однак, тепер не сумуйте, і хай не здається вам жорстоким, що ви мене сюди продали, бо заради життя Бог послав мене перед вами.
  • А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.
  • Ось другий рік голоду на землі, ізалишилося ще інших п’ять років, коли не буде ні оранки, ні жнив.
  • Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.
  • Тож мене послав Бог перед вами зберегти ваш останок на землі у цей час і прогодувати ваш великий останок.
  • І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
  • Отже, не ви послали мене сюди, а Бог. І Він зробив мене, наче батьком фараонові й паном над усім його домом, і володарем усієї Єгипетської землі.
  • І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
  • Тож поспішайте! Йдіть до мого батька і скажіть йому: Так говорить твій син Йосиф: Бог зробив мене паном усієї Єгипетської землі. Тому прибудь до мене — не барися.
  • Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.
  • Ти поселишся в землі Ґесем у Аравії, і будеш неподалік від мене, — ти й твої сини, і сини твоїх синів, твої вівці, і твої воли, і те, що в тебе є;
  • І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
  • і прогодую тебе там, — бо ще п’ять років голоду, — щоб не загинув ти й твої сини, і все твоє майно.
  • І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
  • Ось ваші очі та очі Веніамина, мого брата, бачать, що це мої уста промовляють до вас.
  • І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.
  • Отже, сповістіть моєму батькові про всю мою славу в Єгипті, та про те, що ви бачите, і, не гаючись, приведіть мого батька сюди.
  • І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.
  • І впавши на шию свого брата Веніамина, заплакав з ним, і Веніамин плакав на його шиї.
  • І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...
  • І поцілувавши всіх своїх братів, плакав з ними, а після цього його брати заговорили до нього.
  • І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.
  • І донесли чутку до дому фараона, розказуючи: Прибули брати Йосифа. Тож зрадів фараон і його слуги.
  • І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
  • І промовив фараон до Йосифа: Скажи своїм братам: Ось що зробіть: навантажте ваші вози і вирушайте до Ханаанської землі.
  • І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
  • Заберіть свого батька та ваше майно, прийдіть до мене, — і дам вам з усякого єгипетського добра, і ви споживатимете найкращі дари землі.
  • І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
  • Ти ж накажи наступним чином: З Єгипетського краю необхідно взяти вози для своїх дітей та жінок. Заберіть свого батька і прибувайте.
  • А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.
  • І не шкодуйте за вашими особистими речами, бо всі блага Єгипту будуть для вас.
  • А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.
  • Сини Ізраїля так і зробили. А Йосиф дав їм вози, згідно з наказом фараона-царя, і дав їм харчів на дорогу,
  • І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.
  • і всім видав по дві зміни одягу, а Веніаминові він дав триста золотих монет і п’ять змін одягу;
  • І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
  • і своєму батькові послав так само, і десять ослів, які везли з усіх благ Єгипту, і десять ослиць, які везли його батькові хліб на дорогу.
  • А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.
  • Тож він відіслав своїх братів — і вони пішли. І наказав їм: Не сваріться в дорозі.
  • І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“
  • Вони вирушили з Єгипту і прибули в Ханаанську землю, до свого батька Якова,
  • І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
  • і сповістили йому, кажучи: Твій син Йосиф живий, і він панує над усією Єгипетською землею! І здивувався подумки Яків, бо він не повірив їм.
  • І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
  • Вони ж розповіли йому все, сказане Йосифом, що той говорив їм. Та дух їхнього батька Якова загорівся, коли він побачив вози, які вислав Йосиф, щоби його забрати,
  • І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
  • і Ізраїль сказав: Найважливіше для мене, що Йосиф, мій син, ще живе! Піду й побачу його, перш ніж я помру.
  • І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“

  • ← (Буття 44) | (Буття 46) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025