Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 47) | (Буття 49) →

Переклад Турконяка

Cовременный перевод WBTC

  • І сталося, що після цих подій сповістили Йосифові: Твій батько хворіє. Тож взявши двох своїх синів, Манасію та Єфрема, він прийшов до Якова.
  • Некоторе время спустя Иосиф узнал, что отец его очень болен, и взяв с собой обоих сыновей, Манассию и Ефрема, отправился к отцу.
  • І сповістили Якову, говорячи: Ось твій син Йосиф прийшов до тебе. Тож Ізраїль, зібравши сили, сів на ліжку.
  • Когда Иосиф пришёл, то Израилю сказали: "Твой сын Иосиф пришёл навестить тебя". Израиль был очень слаб, но собрался с силами и сел на постели.
  • І сказав Яків Йосифові: Мій Бог з’явився мені в Лузі, у Ханаанській землі, поблагословив мене
  • И сказал Израиль Иосифу: "Всемогущий Бог явился мне в Лузе, в земле Ханаанской, и там благословил меня,
  • і сказав мені: Ось Я побільшу тебе та розмножу тебе, і зроблю тебе громадою народів, і цю землю у вічне володіння дам тобі та твоїм нащадкам після тебе.
  • сказав: "Я увеличу и приумножу твою семью, дам тебе множество детей, и ты станешь великим народом. Твоя семья будет владеть этой землёй во веки веков".
  • Тому тепер двоє твоїх синів, які народилися в тебе в Єгипті, — ще до того, як я прибув до тебе в Єгипет, — є моїми: Єфрем і Манасія будуть моїми, як Рувим та Симеон.
  • У тебя сейчас двое сыновей, оба они родились здесь, в стране Египетской, до моего прихода. Оба сына твои, Ефрем и Манассия, будут мне сыновьями, как Рувим или Симеон.
  • Діти ж, яких породиш після цього, будуть твоїми; вони будуть названі в переліку своїх братів — за їхньою спадкоємністю.
  • Так вот, эти двое мальчиков будут словно мои сыновья, и будут иметь долю во всём моём имуществе. Но если у тебя будут ещё сыновья, то они будут твоими и в то же время сыновьями Ефрема и Манассии — в будущем они будут иметь долю во всём имуществе Ефрема и Манассии.
  • Тоді, коли я йшов із сирійської Месопотамії, померла твоя мати Рахиль у Ханаанській землі, як я наближався до іподрому Хаврата в тій землі, і поховав я її в дорозі біля іподрому на підході до Ефрата (це Вифлеєм).
  • Когда я шёл из Падан-арама, умерла Рахиль, и я был в глубокой печали. Она умерла в земле Ханаанской, когда мы ещё были на пути в Евфрафу, и я похоронил её на дороге к Евфрафе, в Вифлееме".
  • І, побачивши синів Йосифа, Ізраїль запитав: Хто вони тобі?
  • Тут Израиль увидел сыновей Иосифа и спросил: "Кто эти мальчики?"
  • А Йосиф відповів своєму батькові: Це — мої сини, яких дав мені тут Бог. Тож Яків сказав: Підведи їх до мене, щоб я їх поблагословив.
  • "Мои сыновья, — ответил Иосиф, — мальчики, посланные мне Богом". "Подведи их ко мне, и я благословлю их, " — сказал Израиль.
  • Очі ж його затьмарилися від старості, і він не міг бачити. І той підвів їх до нього, і він поцілував їх і обняв їх.
  • Израиль был стар и плохо видел; Иосиф подвёл мальчиков поближе к своему отцу, и Израиль обнял их и поцеловал.
  • І сказав Ізраїль Йосифові: Ось, я не був позбавлений твого обличчя; та ось — Бог показав мені й твоїх нащадків.
  • И сказал Израиль Иосифу: "Никогда не думал, что снова увижу твоё лицо, но вот, видишь, Бог дал мне увидеть тебя и твоих детей".
  • І відвів їх Йосиф від його колін, і вони вклонилися йому обличчям до землі.
  • Иосиф снял мальчиков с колен Израиля, и они поклонились его отцу до земли.
  • А Йосиф узяв своїх двох синів: Єфрема — правою рукою, — з лівої сторони Ізраїля, а Манасію — лівою рукою, — з правої сторони Ізраїля, і підвів їх до нього.
  • Иосиф поставил Ефрема по правую сторону от себя, а Манассию — по левую, так что Ефрем оказался по левую сторону от Израиля, а Манассия — по правую.
  • Але Ізраїль, простягнувши праву руку, поклав її на голову Єфрема, — цей же був молодший, а лівицю — на голову Манасії — схрестивши руки.
  • Но Израиль скрестил руки и положил правую руку на голову младшего мальчика, Ефрема, а левую руку на голову Манассии, так что на Манассии оказалась его левая рука, хотя Манассия и был первенец.
  • І він поблагословив їх, і сказав: Бог, перед Яким вгодили мої батьки, — Авраам та Ісаак, — Бог, Який мене годує з дитинства аж до цього дня,
  • Израиль благословил Иосифа, сказав: "Бог, Которому поклонялись мои предки, Авраам и Исаак, всю мою жизнь указывал мне путь.
  • Ангел, який мене спасає від усякого зла, нехай благословить цих дітей, і нехай прикличеться в них моє ім’я та ім’я моїх батьків Авраама й Ісаака, і хай розмножаться в дуже велике число на землі.
  • Он — Ангел, спасший меня от всех моих невзгод. Я молю, чтобы Он благословил этих мальчиков, они же будут иметь моё имя и имя наших предков, Авраама и Исаака. Я молю Бога, чтобы умножились они и стали великими семействами и народами земли".
  • Побачив Йосиф, що батько поклав свою правицю на голову Єфрема, і йому здалося тяжким, і взяв Йосиф руку свого батька, щоби перекласти її з голови Єфрема на голову Манасії,
  • Иосиф увидел, что его отец положил правую руку на голову Ефрема, и это ему не очень понравилось. Он взял руку отца и хотел снять её с головы Ефрема и положить на голову Манассии.
  • і Йосиф сказав своєму батькові: Не так, батьку, адже цей первенець; поклади свою правицю на його голову.
  • "Твоя правая рука не на том мальчике, — сказал Иосиф отцу. — Первенец — Манассия. Положи правую руку ему на голову".
  • Та не схотів той, але сказав: Знаю, сину, знаю; і цей стане народом, і цей буде великим, але його молодший брат буде більшим за нього, і його потомство стане повнотою народностей.
  • Но отец возразил: "Я знаю, сын, Манассия первенец, он также станет отцом множества народа и будет велик; но младший брат будет более велик, чем старший, и семья его будет намного больше, чем семья старшего".
  • І поблагословив їх того дня, промовивши: Через вас буде благословенний Ізраїль, коли говоритимуть: Нехай зробить тебе Бог, як Єфрема і як Манасію. Тож він поставив Єфрема перед Манасією.
  • В тот день Израиль благословил их, сказав: "Вашим именем народ Израиля будет благословлять друг друга, говоря: "Пусть Бог сделает тебя подобным Ефрему и Манассии"". И поставил Ефрема выше Манассии.
  • А Йосифові Ізраїль сказав: Ось, я помираю, та Бог буде з вами, і Бог поверне вас із цієї землі в землю ваших батьків.
  • Израиль сказал Иосифу: "Знай, приближается час моей смерти. Но Бог будет с тобой и приведёт тебя обратно на землю твоих предков.
  • Я ж даю тобі понад твоїх братів вибраний Сікім; я забрав його з рук аморейців своїм мечем і луком.
  • Я дал тебе то, что не дал твоим братьям: гору, отвоёванную мной у аморреев. Я воевал с ними мечом и луком и победил".

  • ← (Буття 47) | (Буття 49) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025