Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І сталося після цього, що Авесалом придбав собі колісниці та коней і п’ятдесят мужів, щоби бігли перед ним.
После этого Авессалом завёл себе колесницу, лошадей и пятьдесят человек, которые бежали перед ним.
Авесалом уставав вранці й ставав на узбіччі дороги брами, і було, що кожний чоловік, в якого була судова справа, і він приходив до царя на суд, то його окликав Авесалом, кажучи йому: З якого ти міста? І відказував чоловік: Твій раб з одного з племен Ізраїля.
Он вставал рано утром и становился у городских ворот, и когда кто-нибудь приходил со своей тяжбой к царю на суд, Авессалом подзывал его и спрашивал: "Откуда ты?". Человек отвечал: "Я из такого-то колена Израилева".
А Авесалом йому говорив: Ось слова твої добрі та зрозумілі, та біля царя немає того, хто вислухає тебе.
Тогда Авессалом говорил этому человеку: "Твои слова правильные и честные, но у царя некому выслушать тебя".
І говорив Авесалом: Хто мене настановить суддею на землі! До мене приходитиме кожний чоловік, в якого буде незгода і судова справа, і розсуджу його?
А потом Авессалом добавлял: "О, если бы меня поставили судьёй в этой земле! Я бы смог помочь каждому, кто пришёл ко мне со своими делами, и судил бы его справедливо".
І було, коли наближався чоловік, щоб йому поклонитися, і простягав свою руку, то він обіймав його і цілував його.
А если кто-то подходил к нему поклониться, Авессалом протягивал к человеку руки, удерживал его и целовал.
І чинив Авесалом за цим словом усьому Ізраїлеві, кожному, хто приходив на суд до царя. І Авесалом привертав серце ізраїльських мужів.
Авессалом вёл себя так со всеми, кто приходил к царю за правосудием, и так завоёвывал сердца израильтян.
І було по закінченні сорока років, Авесалом сказав своєму батькові: Піду і виконаю мої обітниці, які я дав Господу в Хевроні.
Через четыре года Авессалом сказал царю Давиду: "Позволь мне пойти в Хеврон и исполнить обет, который я дал Господу.
Адже обітниці склав твій раб, коли я жив у Ґедсурі, у Сирії, кажучи: Якщо Господь справді поверне [1] мене в Єрусалим, то служитиму Господу.
Я, раб твой, живя в Гессуре, дал обет: "Если Господь вернёт меня в Иерусалим, я буду служить Господу"".
І цар сказав йому: Іди в мирі. І, вставши, він пішов до Хеврону.
Царь сказал ему: "Иди с миром". И Авессалом пошёл в Хеврон.
Авесалом послав розвідників до всіх племен Ізраїля, кажучи: Коли ви почуєте голос рога, то скажете: Цар Авесалом зацарював у Хевроні!
Он разослал лазутчиков во все колена израильские, чтобы сказать им: "Когда вы услышите звуки труб, то говорите: "Авессалом воцарился в Хевроне!""
І з Авесаломом пішло двісті славних мужів з Єрусалима, ішли у своїй простоті й не знали нічого про справу.
С Авессаломом из Иерусалима пошли двести человек, которых он пригласил. Они пошли по простоте своей, не зная в чём дело.
І послав Авесалом, і покликав Ахітофела, ґелмонейця, радника Давида з його міста з Ґоли, коли він приносив жертву. І була велика змова, і народ підходив, і багато стало на бік Авесалома.
Во время жертвоприношения Авессалом призвал Ахитофела Гилонянина, советника Давида, из города Гило. Заговор Авессалома продолжал набирать силу, и вокруг него собиралось всё больше и больше народу.
І прийшов вісник до Давида, кажучи: Серце ізраїльських мужів пішло за Авесаломом.
К Давиду пришёл вестник и сказал: "Израильтяне стали поддерживать Авессалома".
І сказав Давид усім своїм слугам, які були з ним у Єрусалимі: Встаньте, і втікаймо, бо немає нам спасіння від обличчя Авесалома! Не баріться піти, щоб він не поспішив і не захопив нас, не наніс нам зла і не побив міста вістрям меча!
Тогда Давид сказал всем слугам, которые были с ним в Иерусалиме: "Мы должны бежать! Или никто из нас не спасётся от Авессалома. Мы должны бежать немедленно, пока Авессалом не захватил нас, не разрушил город и не убил всех людей мечом".
А слуги царя сказали цареві: За всім, що вибирає наш володар-цар, ось твої раби.
И сказали ему царские слуги: "Мы сделаем всё, что ты скажешь".
І вийшов цар, і весь його дім своїми ногами. І цар залишив десять своїх жінок-наложниць, щоб стерегли дім.
Царь вышел и весь дом его вышел следом за ним. Царь оставил десять наложниц, чтобы они присматривали за домом.
І вийшов цар, і всі його раби пішки і зупинилися у віддаленому домі.
Он отправился с людьми, следовавшими за ним, и через некоторое время они остановились на привал у последнего дома.
І всі його слуги йшли поряд з ним, і кожний хет, і кожний фелеттієць. Вони зупинилися біля оливкових дерев у пустелі. І весь народ ішов близько від нього, і всі, хто довкола нього, і всі мужі, і всі військові, шістсот мужів, були поряд нього. Кожний хереттієць, кожний фелеттієць і всі ґеттейці, шістсот мужів, які прийшли пішки з Ґета, які ходять перед обличчям царя.
Все слуги проходили мимо царя. Все хелефеи, все фелефеи и около шестисот гефян, которые пришли с ним из Гефа, прошли мимо царя.
І сказав цар Еттієві, ґеттейцю: Навіщо і ти йдеш з нами, повернися і живи із царем, адже ти є чужинцем, і ти переселився зі свого місця.
Царь сказал Еффею Геффянину: "Зачем и ты идёшь с нами? Возвращайся и оставайся с царём Авессаломом. Ты — чужеземец, изгнанный из своей земли.
Учора ти прийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами, і знову мінятимеш твоє місце? Учора ти вийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами, щоб іти? А я піду, куди лиш піду. Повернися і поверни своїх братів з тобою, і Господь учинить з тобою милосердя і правду.
Только вчера ты пришёл к нам. Должен ли ты сейчас скитаться со мной с места на место? Возвратись и возьми с собой своих братьев. Пусть милость и преданность сопутствуют тебе".
Та Еттій відповів цареві, запевняючи: Нехай живе Господь, і нехай живе мій володар-цар, у місці, де тільки буде мій володар, — і хоч би на смерть, і хоч би на життя, — то там буде твій раб!
Но Еффей ответил царю: "Как жив Господь, и как жив господин мой царь, где бы ни был ты, в жизни ли, в смерти ли, там будет и раб твой!"
І сказав цар Еттієві: Давай, іди зі мною! І пішов Еттій, ґеттеєць, усі його слуги і весь народ, що був з ним.
И сказал Давид Еффею: "Тогда пойдём". И Еффей Гефеянин и все его люди с детьми пошли вместе.
І вся земля плакала могутнім голосом. А весь народ переходив потік Кедрон, і цар перейшов потік Кедрон. Весь народ і цар ішли по поверхні пустельної дороги.
Все люди громко рыдали, когда они проходили. Царь Давид перешёл поток Кедрон, и весь народ пошёл по направлению к пустыне.
І ось і Садок, і з ним — усі левіти, несучи ковчег Господнього завіту з Ветара, і зупинили Божий ковчег, і Авіятар піднявся, аж доки весь народ не закінчив виходити з міста.
Садок и все левиты, бывшие с ним, несли ковчег завета Божьего. Они поставили ковчег Божий и Авиафар стал молиться, пока весь народ не вышел из Иерусалима.
Та цар сказав Садокові: Поверни Божий ковчег в місто. Якщо знайду милість в Господніх очах, Він і поверне мене, і покаже мені його та його красу.
И сказал царь Садоку: "Возьми ковчег Божий и отнеси его обратно в город. Если Господь доволен мной, Он возвратит меня и позволит мне снова увидеть Его и Его шатёр.
А якщо Він так сказав: Не забажав Я тебе! Ось я, нехай учинить мені за тим, що добре в Його очах.
А если Он скажет, что недоволен мной, то пусть тогда делает со мной всё, что захочет".
І сказав цар священикові Садокові: Поглянь, ти повертаєшся до міста в мирі, і Ахімаас, твій син, і Йонатан, син Авіятара, два ваші сини з вами.
И ещё царь сказал Садоку священнику: "Ты пророк, не правда ли? Возвратись в город с миром. И возьми с собой сына своего Ахимааса, а также Ионафана, сына Авиафара.
Глядіть, я є зі зброєю в пустелі Аравот, аж доки не прийде від вас слово, щоб мене попередити.
Я буду ждать возле того места, где люди переходят через реку в пустыню. Я буду ждать там, пока ко мне не придёт известие от вас".
І повернув Садок і Авіятар ковчег до Єрусалима, і перебував там.
И возвратили Садок и Авиафар ковчег Божий в Иерусалим и остались там.
А Давид ішов вгору до оливкових дерев та все плакав [2] , і був з покритою головою, і він ішов босий, і весь народ, який з ним, кожний покрив свою голову і йшов вгору та все плакав [3].
А Давид продолжал подниматься на Елеонскую гору. Он шёл и плакал. Голова его была покрыта, а ноги босы. И все люди, бывшие с ним, покрыли себе головы и шли, плача.
І сповістили Давидові, переказуючи: Ахітофел між змовниками з Авесаломом! А Давид сказав: Господи, Боже мій, зруйнуй раду Ахітофела!
Давиду сказали: "Ахитофел находится среди заговорщиков с Авессаломом". И сказал Давид: "Господи, сделай совет Ахитофела бесполезным".
Давид ішов аж до Рооса, де там поклонився Богові, і ось йому назустріч вийшов Хусій, архієць, друг Давида, з роздертим своїм одягом, і земля на його голові.
Когда Давид взошёл на вершину горы, где люди обычно молились Богу, навстречу ему вышел Хусий Архитянин. Одежда на нём была разодрана, и голова посыпана пылью.
І сказав йому Давид: Якщо підеш зі мною, то будеш для мене тягарем.
Давид сказал Хусию: "Если ты пойдёшь со мной, то будешь мне в тягость.
Якщо ж повернешся в місто і скажеш Авесаломові: Перейшли твої брати, і цар, твій батько, перейшов за мною, і тепер я — твій слуга, царю, залиши мене живим! Я був слугою твого батька тоді, дотепер, а тепер я — твій раб. І зруйнуєш мені раду Ахітофела.
Но если ты вернёшся в Иерусалим, то сможешь сделать совет Ахитофела бесполезным. Скажи Авессалому: "Царь, я — раб твой. Раньше я был рабом отца твоего, а теперь я буду твоим рабом".
Ось там з тобою священики Садок і Авіятар, і буде, що кожне слово, яке почуєш з дому царя, то сповістиш священикам — Садокові та Авіятарові.
Священники Садок и Авиафар будут с тобой. Расказывай им всё, что услышишь в доме царя.
Ось там з ними — два їхніх сини: Ахімаас, син Садока, і Йонатан, син Авіятара, і через них пошлете до мене кожне слово, яке тільки почуєте.
Ахимаас, сын Садока, и Ионафан, сын Авиафара, будут с ними. Ты пошлёшь их рассказать мне всё, что услышишь".