Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І Давид сказав: Чи ще є останок з дому Саула, вчиню з ним милосердя задля Йонатана.
І сказав Давид: „Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю́ йому ласку ради Йоната́на“.
А з дому Саула був слуга на ім’я Сіва, тож його покликали до Давида. А цар його запитав: Чи ти Сіва? Він відповів: Я — твій раб!
А при Сауловім домі був раб, а ім'я́ йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: „Чи ти Ціва?“ А той відказав: „Раб твій!“
І сказав цар: Чи ще залишився хтось з дому Саула? Я вчиню з ним милосердя Боже! І сказав Сіва цареві: Ще є син Йонатана, з ураженими ногами.
І сказав цар: „Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?“. І сказав Ціва до царя: „Є ще син Йонатанів, кривий на но́ги“.
А цар запитав: Де він? Ось в домі Махіра, сина Аміла з Ладавара! — сказав Сіва царю.
І сказав йому цар: „Де він?“ А Ціва відказав цареві: „Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.“
І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, сина Аміла з Ладавара.
І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.
І прийшов Мемфівостей, син Йонатана, сина Саула, до царя Давида, упав долілиць і поклонився йому. А Давид сказав йому: Мемфівостей? І той відповів: Ось твій раб!
І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: „Мефіво́шете!“ А той відказав: „Ось твій раб!“
І сказав йому Давид: Не бійся, бо я обов’язково вчиню [1] з тобою милосердя задля Йонатана, твого батька, і поверну тобі кожне поле Саула, батька твого батька, і ти постійно їстимеш хліб при моєму столі.
І сказав йому Давид: „Не бійся, бо справді зроблю́ тобі ласку ради батька твого Йоната́на, і зверну́ тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш за́вжди їсти хліб при моєму столі“.
І поклонився Мемфівостей, і сказав: Хто я — твій раб, що ти зглянувся над дохлим псом, подібним до мене?
А той уклонився й сказав: „Що́ твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?“
І цар покликав Сіву, слугу Саула, і сказав йому: Усе, що належало Саулові та всій його сім’ї, я передав синові твого володаря.
А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги́, і до нього сказав: „Усе, що було́ Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.
Тож працюй для нього на землі, ти, твої сини і твої раби, і принесеш синові твого володаря хліб, і він їстиме його. Та крім того Мемфівостей, син твого володаря, постійно їстиме хліб при моєму столі. (А в Сіви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів).
І бу́деш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш прино́сити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефіво́шет, син пана твого, буде за́вжди їсти хліб при моєму столі́“. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.
І промовив Сіва до царя: Згідно з усім, що володар-цар наказав мені, його рабові, так учинить твій раб! І Мемфівостей їв при столі Давида, як один із синів царя.
І сказав Ціва до царя: „Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб“. „А Мефіво́шет — сказав цар — буде їсти при моєму столі́, як один із царськи́х синів“.
У Мемфівостея був малий син на ім’я Міха. А всі, хто жив у домі Сіви, були рабами Мемфівостея.
А Мефівошет мав малого сина, а ім'я́ йому — Міха. І всі, хто ме́шкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.