Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Самуїла 24) | (1 Царів 2) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • Цар Давид став старим, досягнувши похилого віку, і його одягали в теплий одяг, та він не міг зігрітися.
  • Царь Давид состарился и достиг преклонных лет. Его укутывали одеждами, но он все равно не мог согреться.
  • Тож його слуги сказали: Хай пошукають нашому володареві-царю молоду дівчину, і нехай прислуговує цареві, грітиме та спатиме з ним, і наш володар-цар зігріється.
  • Тогда слуги сказали ему:
    — Пусть господину нашему царю подыщут молодую девушку, чтобы она прислуживала царю и заботилась о нем. Она будет ложиться рядом с ним, и господину нашему царю будет тепло.
  • Тож шукали гарну молоду дівчину в усій країні Ізраїля і знайшли Авісаку, соманітянку, і привели її до царя.
  • Они стали искать красивую девушку по всему Израилю, нашли шунамитянку Авишаг и привели ее к царю.
  • А дівчина була дуже вродливою. Вона гріла царя і йому прислуговувала, та цар її не пізнав.
  • Девушка была очень красива; она заботилась о царе и ухаживала за ним, но царь не имел с ней близости.1
  • У той час Адонія, син Анґіти, почав звеличуватися, заявляючи: Я царюватиму! І він зробив собі колісниці, взяв коней і п’ятдесят мужів, щоби бігли перед ним.
  • Адония, матерью которого была Аггифа, кичливо говорил: «Я буду царем». Он завел у себя колесницы и коней,2 и пятьдесят слуг, которые бежали перед ним.
  • Та його батько ніколи не перешкоджав йому і не запитав: Навіщо ти це вчинив? А він був дуже гарний з вигляду, — його народила мати після Авесалома.
  • (Его отец никогда не смущал его вопросом: «Почему ты так поступаешь?» Он родился после Авессалома и был очень красив.)
  • І його дії були погоджені з Йоавом, сином Саруї, і зі священиком Авіятаром, — вони підтримували Адонію.
  • Адония сговорился с Иоавом, сыном Саруи, и со священником Авиатаром, и они поддержали его.
  • А священик Садок, Ванея, син Йодая, пророк Натан, Семеї, Риї і витязі Давида не були з Адонією.
  • Но священник Цадок, Беная, сын Иодая, пророк Нафан, Шимей и Рей, и личная стража Давида не встали на сторону Адонии.
  • Якось Адонія приніс у жертву овець, телят і ягнят біля каменя Зоелета, що був поблизу джерела Роґила, і запросив усіх своїх братів та всіх мужів Юди, слуг царя.
  • Адония принес в жертву овец, волов и откормленных телят у камня Зохелет, что рядом с Эн-Рогелом, и пригласил всех своих братьев, сыновей царя, и всех царских приближенных из Иудеи,
  • А пророка Натана, Ванею, витязів і свого брата Соломона він не покликав.
  • но не пригласил ни пророка Нафана, ни Бенаю, ни личную стражу, ни своего брата Соломона.
  • Тож Натан звернувся до Вирсавії, матері Соломона, кажучи: Хіба ти не чула, що зацарював Адонія, син Анґіти, а наш володар Давид не знає про це.
  • Тогда пророк Нафан спросил у Вирсавии, матери Соломона:
    — Разве ты не слышала, что Адония, сын Аггифы, стал царем, а наш господин Давид о том и не знает?
  • Тепер же іди, я допоможу тобі, — і врятуєш свою душу та душу свого сина Соломона.
  • Так вот, позволь мне посоветовать тебе, как спасти свою жизнь и жизнь твоего сына Соломона.
  • Давай, увійди до царя Давида і звернешся до нього, промовляючи: Мій володарю-царю, хіба ти не поклявся твоїй рабині, кажучи: Твій син Соломон царюватиме після мене, він сидітиме на моєму троні! Як же це, що зацарював Адонія?
  • Сейчас же пойди к царю Давиду и скажи ему: «Господин мой царь, разве ты не клялся мне, твоей служанке, говоря: „Твой сын Соломон непременно будет царем после меня и сядет на моем престоле?“ Так почему же царем стал Адония?»
  • І ось, коли ти ще говоритимеш там із царем, я ввійду після тебе і договорю твої слова.
  • Когда ты еще будешь говорить с царем, я войду вслед за тобой и подтвержу твои слова.
  • І Вирсавія ввійшла до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і Авісака, соманітянка, прислуговувала цареві.
  • И Вирсавия пошла к престарелому царю в его комнату, где ему прислуживала шунамитянка Авишаг.
  • Вирсавія схилилася і поклонилася цареві. А цар запитав: Що тобі є?
  • Вирсавия склонилась и пала перед царем ниц.
    — Чего ты хочешь? — спросил царь.
  • Вона ж відповіла: Володарю мій, царю, ти поклявся твоїй рабині Господом, Богом твоїм, кажучи: Твій син Соломон царюватиме після мене, і він сяде на мій трон!
  • Она сказала ему:
    — Мой господин, ты сам клялся мне, твоей служанке, Господом, твоим Богом: «Соломон, твой сын, будет царем после меня и сядет на моем престоле».
  • І ось тепер зацарював Адоній, а ти, мій володарю-царю, не знаєш про це!
  • Но вот, царем стал Адония, а ты, господин мой царь, и не знаешь об этом.
  • Він приніс у жертву телят, ягнят і багато овець, він покликав усіх синів царя, священика Авіятара і володаря війська Йоава, але не покликав твого раба Соломона!
  • Он принес в жертву множество волов, откормленных телят и овец, пригласил всех царских сыновей, священника Авиатара и Иоава, начальника войска, но не пригласил твоего слугу Соломона.
  • А ти, мій володарю-царю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб сповістити їм, хто сидітиме на престолі мого володаря-царя після нього!
  • Господин мой царь, взоры всего Израиля устремлены на тебя, чтобы узнать: кто же сядет на престоле господина моего царя после него?
  • І станеться, як тільки засне мій володар-цар зі своїми батьками, то я і мій син Соломон будемо грішними.
  • Ведь иначе, как только господин мой царь упокоится со своими предками, меня и моего сына Соломона сочтут изменниками.
  • І ось, коли вона ще говорила із царем, прийшов пророк Натан.
  • Когда она еще говорила с царем, вошел пророк Нафан.
  • І цареві сповістили: Ось пророк Натан! І він увійшов перед царя і вклонився цареві — перед ним до землі.
  • Царю доложили:
    — Здесь пророк Нафан.
    Тогда он предстал перед царем и поклонился ему лицом до земли.
  • І сказав Натан: Мій володарю-царю, чи ти говорив: Адонія царюватиме після мене, і він сяде на моєму престолі?
  • Нафан сказал:
    — Говорил ли ты, господин мой царь, что Адония будет царем после тебя и сядет на твоем престоле?
  • Бо він сьогодні зійшов і приніс у жертву телят, ягнят і багато овець. Він покликав усіх синів царя, володарів війська і священика Авіятара, і ось вони їдять та п’ють перед ним, і сказали: Нехай живе цар Адонія!
  • Сегодня он пошел и принес в жертву множество волов, откормленных телят и овец. Он пригласил всех царских сыновей, военачальников и священника Авиатара. Сейчас они едят и пьют с ним и говорят: «Да здравствует царь Адония!»
  • А мене самого, твого раба, священика Садока, Ванею, сина Йодая, і твого раба Соломона він не покликав.
  • Но меня, твоего слугу, священника Цадока, Бенаю, сына Иодая, и твоего слугу Соломона он не пригласил.
  • Чи це слово вийшло від мого володаря-царя? І ти не об’явив своєму рабові, хто сяде на престолі мого володаря-царя після нього?
  • Было ли это сделано по воле господина моего царя, который не известил своих слуг о том, кто сядет на престоле моего господина царя после него?
  • І відповів Давид, кажучи: Покличте до мене Вирсавію. І вона ввійшла до царя, і стала перед ним.
  • Тогда царь Давид сказал:
    — Позовите ко мне Вирсавию.
    И она вошла к царю и предстала перед ним.
  • І поклявся цар, запевняючи: Нехай живе Господь, Який спас мою душу з усього пригнічення,
  • И царь поклялся:
    — Верно, как то, что жив Господь, Который избавил меня от всякой беды,
  • бо так, як поклявся я тобі Господом, Богом Ізраїля, кажучи: Що твій син Соломон царюватиме після мене, і він сидітиме на моєму престолі замість мене, так учиню я в цей день.
  • я непременно исполню сегодня то, о чем я клялся тебе Господом, Богом Израиля: Соломон, твой сын, станет царем после меня и сядет на моем престоле вместо меня.
  • І схилилася Вирсавія обличчям до землі, поклонилася цареві й сказала: Нехай живе мій володар, цар Давид, навіки!
  • Вирсавия склонилась, коснувшись лицом земли и, пав ниц перед царем, сказала:
    — Пусть господин мой царь Давид живет вечно!
  • І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, пророка Натана і Ванею, сина Йодая. І вони ввійшли перед царя.
  • Царь Давид сказал:
    — Позовите ко мне священника Цадока, пророка Нафана и Бенаю, сына Иодая.
    Когда они вошли к царю,
  • І сказав їм цар: Візьміть із собою рабів вашого володаря, посадіть мого сина Соломона на моє осля і відведіть його в Ґіон,
  • он сказал им:
    — Возьмите с собой моих слуг, посадите моего сына Соломона на моего мула и доставьте его к источнику Гихон.
  • а там священик Садок і пророк Натан хай помажуть його на царя над Ізраїлем! І затрубите в роги, і скажете: Нехай живе цар Соломон!
  • Там пусть священник Цадок и пророк Нафан помажут его в цари над Израилем.
    Трубите в рог и восклицайте: «Да здравствует царь Соломон!».
  • І він сяде на моєму престолі, і він царюватиме замість мене, і я заповів, щоб він був проводирем над Ізраїлем і Юдою.
  • Потом проводите его назад, и пусть он сядет на мой престол и правит вместо меня. Я поставил его правителем над Израилем и Иудеей.
  • І відповів Ванея, син Йодая, цареві, кажучи: Нехай буде. Нехай це потвердить Господь, Бог мого володаря-царя!
  • Беная, сын Иодая, ответил царю:
    — Аминь! Да скажет так Господь, Бог моего господина царя.
  • Так, як Господь був з моїм володарем-царем, так нехай буде із Соломоном і нехай звеличить його престол вище престолу мого володаря, царя Давида!
  • Как Господь был с моим господином царем, так пусть он будет и с Соломоном, чтобы возвеличить его престол больше престола моего господина, царя Давида!
  • І зійшов священик Садок, пророк Натан, Ванея, син Йодая, хереттійці та фелеттійці, і посадили Соломона на осла царя Давида, і повели його в Ґіон.
  • И священник Цадок, пророк Нафан, Беная, сын Иодая, керетиты и пелетиты3 пошли, усадили Соломона на мула царя Давида и сопроводили его в Гихон.
  • Священик Садок узяв ріг олії з намету і помазав Соломона, і затрубив рогом! А весь народ промовив: Нехай живе цар Соломон!
  • Священник Цадок взял из шатра рог с маслом и помазал Соломона. После этого они затрубили в рога, и весь народ закричал:
    — Да здравствует царь Соломон!
  • І весь народ пішов за ним, вони танцювали в групах і раділи великою радістю, і земля розступилася через їхній голос.
  • Весь народ пошел вслед за ним, играя на свирелях и громко радуясь, так, что земля сотрясалась от шума.
  • І почув Адонія і всі, покликані ним, і вони закінчили їсти. А він почув звук рога, і запитав: Що це за звуки, чому місто шумить?
  • Адония и все гости, которые были с ним, услышали это в конце пира. Услышав звук рога, Иоав спросил:
    — Что это за шум в городе?
  • Коли він ще говорив, аж ось прийшов Йонатан, син священика Авіятара. А Адоній сказав: Увійди, бо ти є сильним чоловіком, і звіщаєш добро!
  • Он еще не договорил, как пришел Ионафан, сын священника Авиатара.
    Адония сказал:
    — Подойди. Ты достойный человек и, конечно, несешь добрые вести.
  • І відповів Йонатан, кажучи: І справді наш володар, цар Давид, настановив Соломона царем.
  • — Нет, — ответил Ионафан. — Наш господин, царь Давид, сделал царем Соломона.
  • Цар послав з ним священика Садока, пророка Натана, Ванею, сина Йодая, хереттійців та фелеттійців, і вони посадили його на осла царя.
  • Царь отправил его со священником Цадоком, пророком Нафаном, Бенаей, сыном Иодая, керетитами и пелетитами, и они усадили его на царского мула,
  • Священик Садок і пророк Натан помазали його на царя в Ґіоні, і пішли звідти, радіючи, а місто зашуміло. Це — голос, який ви почули.
  • а священник Цадок и пророк Нафан помазали его в цари в Гихоне. Они ушли оттуда в радости, и город пришел в движение. Этот-то шум ты и слышишь.
  • І Соломон сів на царському престолі,
  • Больше того, Соломон сел на царский престол,
  • і ввійшли раби царя поблагословити нашого володаря-царя Давида, проголошуючи: Нехай Бог прославить ім’я Соломона, твого сина, понад твоїм ім’ям, і нехай прославить його престол понад твій престол! І цар поклонився на своєму ліжку.
  • а царские приближенные пришли поздравлять нашего господина царя Давида, говоря: «Пусть твой Бог прославит имя Соломона еще больше, чем твое, и возвеличит его престол больше твоего престола!» Царь поклонился на постели
  • І так сказав цар: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який сьогодні дозволив, щоб один з моїх нащадків сів на мій престол, і мої очі те бачать!
  • и сказал так: «Слава Господу, Богу Израиля, Который дал мне сегодня увидеть на престоле моего преемника!»
  • І жахнулися та перелякалися всі покликані Адонії, і кожний пішов своєю дорогою.
  • Тут все гости Адонии, задрожав от страха, поднялись и разбежались.
  • Адонію ж охопив страх перед Соломоном, і він устав, пішов і схопився за роги жертовника.
  • А Адония, боясь Соломона, пошел и схватился за рога жертвенника.4
  • І Соломонові сповістили про те, доповідаючи: Ось Адонія перелякався царя Соломона і тримається за роги жертовника, заявляючи: Нехай поклянеться мені сьогодні цар Соломон, що не вб’є свого раба мечем!
  • Соломону доложили:
    — Адония боится царя Соломона и не отпускает рогов жертвенника. Он говорит: «Пусть царь Соломон даст мне сегодня клятву, что он не предаст своего слугу мечу».
  • А Соломон сказав: Якщо він буде достойною людиною, то ні один його волосок не впаде на землю! Та якщо в ньому знайдеться зло, то він помре!
  • Соломон ответил:
    — Если он покажет себя достойным человеком, то ни один волос с его головы не упадет на землю; но если в нем обнаружится зло, он умрет.
  • І цар Соломон послав, і його відвели від жертовника. І він увійшов, і поклонився цареві Соломонові, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!
  • Царь Соломон послал людей, и они привели его от жертвенника. Адония вошел и поклонился царю Соломону, и Соломон сказал:
    — Ступай домой.

  • ← (2 Самуїла 24) | (1 Царів 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025