Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І ось з Юди до Ветилю за Господнім словом прийшов Божий чоловік, а Єровоам стояв біля жертовника, щоб принести жертву.
Та ось, за словом Господнім, прийшов з Юдеї в Бетел чоловік Божий, саме тоді, як Єровоам стояв коло жертовника, щоб покадити,
А той закликав до жертовника Господнім словом, проголошуючи: Жертовнику, жертовнику! Так говорить Господь: Ось у домі Давида син народжується, його ім’я — Йосія, і він принесе в жертву на тобі священиків високих місць, які приносять на тобі жертву, і спалить на тобі кості людей!
і, на наказ Господній, крикнув проти жертовника: «Жертовнику, жертовнику! Так каже Господь: Ось домові Давида народиться син, на ім'я Йосія; він заріже на тобі жерців узвиш, що кадять на тобі, і палитиме на тобі чоловічі кістки.»
І в той день дав ознаку, кажучи: Це слово, яке сказав Господь, проголошуючи: Ось розвалиться жертовник і проллється жир, який на ньому!
Того ж дня дав також знак словами: «Ось знак, що так сказав Господь: цей жертовник розсядеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться.»
І сталося, коли цар Єровоам почув слова Божого чоловіка, сказані над жертовником, що у Ветилі, то цар простягнув свою руку від жертовника, наказуючи: Схопіть його! І ось його рука, яку він простягнув проти нього, усохла, і він не міг повернути її до себе.
Як тільки цар Єровоам почув слово Божого чоловіка, що цей крикнув проти жертовника в Бетелі, простяг від жертовника руку й повелів: «Схопіть його!» Але рука, що він простяг проти нього, всохла, і він не міг повернути її назад до себе.
І як ознака, яку дав Божий чоловік за Господнім словом, жертовник розвалився, і жир із жертовника пролився.
Жертовник же розсівся, і попіл з жертовника розсипався, на знак, який дав Божий чоловік за наказом Господнім.
І цар Єровоам сказав Божому чоловікові: Помолися до обличчя Господа, твого Бога, і нехай повернеться до мене моя рука! І Божий чоловік помолився до обличчя Господа, і рука царя повернулася до нього, і стала такою, як перед тим.
Тоді цар звернувся до Божого чоловіка й сказав: «Ублагай, прошу, обличчя Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб моя рука знов повернулась до мене.» Виблагав Божий чоловік обличчя Господнє, і царева рука повернулася знов до нього і стала, як перше.
І цар промовив до Божого чоловіка: Зайди зі мною в дім, пообідай і я дам тобі дари!
І сказав цар до Божого чоловіка: «Ходи зо мною до господи і покріпись, і дам тобі гостинця!»
Та Божий чоловік сказав цареві: Якщо й даси мені половину твого дому, не ввійду з тобою, не їстиму хліба і не питиму води в цьому місці!
Та Божий чоловік сказав цареві: «Хоч би ти давав мені половину твого дому я не піду з тобою; нічого не буду ані їсти, ані пити на цім місці,
Адже так мені Господь заповів словом, наказуючи: Не їстимеш хліба, не питимеш води і не повернешся дорогою, якою прийдеш.
бо так мені заповідано словом Господнім: не їстимеш, мовляв, ані не питимеш нічого і не повернешся тією дорогою, що йшов.»
І він пішов іншою дорогою, і не повернувся дорогою, якою прибув до Ветиля.
От і пішов він іншою дорогою; не повернувся дорогою, якою прийшов у Бетел.
А у Ветилі жив один старий пророк, і прийшли його сини та розповіли йому про всі діла, які вчинив Божий чоловік у той день у Ветилі, і слова, які він промовив до царя. І повернули обличчя їхнього батька.
Жив у Бетелі один старий пророк. Сини його прийшли та й оповіли йому все, що зробив Божий чоловік у Бетелі того дня, і слова, що він сказав цареві, вони теж оповіли своєму батькові.
І їхній батько сказав їм, запитуючи: Якою дорогою пішов він? І його сини показали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, котрий прийшов із землі Юди.
Батько спитав їх: «Яким шляхом пішов він звідси?» Сини вказали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, що був прийшов з Юдеї.
І він сказав своїм синам: Засідлайте мені осла! Тож засідлали йому осла, і він сів на нього,
Він повелів синам: «Сідлайте мені осла.» І як осідлали йому осла, сів він на нього
пішов за Божим чоловіком і знайшов його, коли той сидів під дубом, і сказав йому: Чи ти є Божий чоловік, який прийшов із землі Юди? А той відповів йому: Я.
та й поїхав слідом за Божим чоловіком і знайшов його, як він сидів під дубом. Питає його: «Чи ти Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» Той відповів: «Я.»
Він же сказав: Не можу повернутися з тобою! Не їстиму хліба і не питиму води в цьому місці,
Він же відповідає: «Не можу повернутися з тобою й піти до тебе, не можу нічого ні їсти, ні пити тут з тобою,
бо так мені Господь заповів словом, наказуючи: Не їстимеш там хліба, не питимеш там води і не повернешся дорогою, якою ти прийшов!
бо Господь мені наказав: Не їстимеш ані не питимеш нічого там і не повернешся дорогою, якою прийшов.»
А він сказав йому: І я є пророком, так, як ти, і ангел промовив до мене Господнім словом, кажучи: Поверни його до себе, до твого дому, і нехай їсть хліб і п’є воду! Та він обманув його.
І каже той йому: «Я теж пророк, як і ти, і ангел говорив мені на наказ Господній: Заверни його до себе в хату, щоб він щось із'їв і випив.» Так обманув він його.
І він повернув його, і той попоїв хліба і випив води в його домі.
Вернувся той до нього та й їв і пив у нього.
І сталося, коли вони сиділи за столом, було Господнє слово до пророка, який його повернув,
Та ось коли вони були ще за столом, прийшло слово Господнє до пророка, що завернув його,
і він промовив до Божого чоловіка, котрий прийшов із землі Юди, мовлячи: Так говорить Господь: Через те, що ти збунтувався проти Господнього слова і не виконав заповіді, яку тобі заповів Твій Господь Бог,
і закликав він до Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї: «Так говорить Господь: За те, що ти спротивився Господньому велінню і не пильнував заповіді, яку заповідав тобі Господь, Бог твій,
а повернувся, їв хліб і пив воду в цьому місці, про яке Я сказав тобі, наказуючи: Не їстимеш хліба і не питимеш води! — твоє тіло не ввійде в гробницю твоїх батьків.
а повернувся та їв і пив на місці, про яке він сказав тобі, щоб ти не їв і не пив там, — тіло твоє не ввійде до гробу батьків твоїх.»
І сталося після того, як вони поїли хліба та попили води, то засідлали йому осла, і він повернувся.
Після того, як той наївся й напився, пророк осідлав йому осла, і він від'їхав.
І він пішов, та в дорозі натрапив на нього лев і його загриз. І його тіло було покинене на дорозі, і осел стояв над ним, а лев стояв біля тіла.
Та як уже їхав, зустрів його в дорозі лев та й вмертвив його. І лежав його труп, простягнутий на дорозі, а осел стояв коло нього, стояв і лев коло трупа.
І ось проходили мужі, і побачили труп, покинений на дорозі, і лева, який стояв біля мерця. Тож увійшли і заговорили в місті, де жив старий пророк.
Якже проходили люди мимо, побачили труп, простягнутий на дорозі й лева, що стояв коло трупа. Прийшли вони й розповіли про це в місті, де жив старий пророк.
І почув той, хто повернув його з дороги, і сказав: Це — Божий чоловік, який збунтувався проти Господнього слова.
Почувши про це пророк, що завернув був його з дороги, сказав: «Це Божий чоловік, що спротивився Господньому велінню, тим і видав Господь його левові, що роздер його на смерть, за словом, що Господь сказав йому.»
І сказав синам своїм: «Осідлайте мені осла!» Ті осідлали.
І він пішов, і знайшов його труп, покинений на дорозі, а також осла і лева, який стояв біля трупа, та лев не їв трупа Божого чоловіка й не розірвав осла.
Поїхав він і знайшов трупа, простягнутого на дорозі; осел же і лев стояли коло нього. Лев не жер трупа і не роздер осла.
І взяв пророк труп Божого чоловіка, і поклав його на осла, і пророк повернув його до міста, щоб його поховати
Підняв він трупа Божого чоловіка, поклав на осла та привіз назад. Отак прийшов старий пророк у своє місто, щоб оплакати та поховати його.
у своєму гробі. І оплакували його: Горе, брате!
Він поклав трупа до своєї гробниці, і плакали по ньому: «Ой братіку мій!»
І сталося після того, як закінчили оплакувати, то він сказав своїм синам, заповідаючи: Коли я помру, то поховайте мене в цій гробниці, в якій похований Божий чоловік, покладіть мене біля його костей, щоб мої кості врятувалися з його кістьми.
А поховавши його, сказав він до своїх синів: «Як вмру, то поховайте мене у гробниці, де поховано Божого чоловіка; коло його костей покладіть мої кості,
Адже неодмінно збудеться [1] сказане ним, що він прорік Господнім словом над вівтарем, який у Ветилі, і над домами на висотах, які в Самарії.
бо збудеться напевно слово, що він, на Господнє веління, крикнув проти жертовника в Бетелі та проти всіх капищ, що на узвишшях у містах самарійських.»
Але і після цієї події Єровоам не відвернувся від свого зла, повернувся і зробив із частини народу священиків для висот. Хто бажав, того він освячував, і такий ставав священиком на висотах.
Але й після цього не звернув Єровоам із своєї лихої дороги, а настановляв і далі з простих людей Жерцями на висотах. Хто тільки хотів, того призначав він жерцем на узвишшях.