Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І підійшов Давидові час, щоб йому померти, і він заповів своєму синові Соломонові, кажучи:
Когда приблизилось время умереть Давиду, он сказал своему сыну Соломону:
Я йду дорогою всієї землі. Будь сильним і стань мужчиною!
"Я скоро умру, как умирают все люди на земле. Ты же расти сильным и становись мужчиной.
Ти дотримуватимешся застережень Господа, свого Бога, щоб ходити Його дорогами, виконувати Його заповіді, постанови і суди, записані в законі Мойсея, щоб ти знав, як тобі діяти у всьому, що тільки тобі заповідаю,
Храни заветы Господа, Бога твоего. Соблюдай Его уставы и заповеди, Его постановления и решения, как написано в законе Моисеевом. Тогда ты будешь удачлив во всём, что бы ты ни делал, и везде, куда бы ты ни пошёл.
аби Господь виконав Своє слово, яке говорив мені, обіцяючи: Якщо збережуть твої сини свою дорогу, щоб ходити переді Мною в правді всім своїм серцем і всією своєю душею! — запевняючи: Не вигубиться тобі чоловік на троні Ізраїля!
И тогда Господь исполнит обещание, которое Он дал мне. Господь сказал: "Если твои потомки от всего своего сердца и от всей души своей будут следить за тем, как они живут, тогда царём Израиля всегда будет мужчина из твоей семьи"".
І ти знаєш, що мені вчинив Йоав, син Саруї, що він учинив двом військовим командирам Ізраїля, Авенирові, синові Нира, і Амессаєві, синові Єтера, — він убив їх. Він пролив кров війни в мирний час і пролив невинну кров на свій пояс, який на його стегні, та на своє взуття, яке на його нозі.
И ещё Давид сказал:"Ты помнишь, что сделал мне Иоав, сын Саруи?Он убил двух командиров израильского войска. Он убил Авенира, сына Нира, и Амессая, сына Иефера. Он убил их и пролил их кровь в мирное время, и кровью их обагрил ремень на своей талии и обувь на своих ногах.
Тож учиниш за твоєю мудрістю, і не зведеш його сивини в мирі до аду.
Но теперь ты царь. Ты должен наказать его, поступив с ним мудро. Но не дай ему умереть мирно от старости!
А синам Верзеллія, ґалаадцям, учиниш милосердя, і будуть між тими, які їдять при твоєму столі, бо так наблизилися до мене, коли я втікав з-перед Авесалома, твого брата.
Окажи милость сыновьям Верзеллия Галаадитянина. Позволь им быть твоими друзьями и есть за твоим столом. Они были со мной, когда я бежал от твоего брата Авессалома.
І ось з тобою Семеї, син Ґири, нащадок Веніаміна з Вауріма, — він прокляв мене болючим прокляттям у день, коли я подався в Табори. Та коли він вийшов назустріч мені до Йордану, я поклявся йому в Господі, кажучи: Не вб’ю тебе мечем!
И помни, есть ещё у тебя Семей, сын Геры Вениамитянина из Бахурима, который выкрикивал мне страшные проклятия в тот день, когда я бежал в Маханаим. Когда он вышел навстречу мне у Иордана, я поклялся Господом, что не убью его.
Ти ж не вважатимеш його невинним і знатимеш, що йому вчинити, бо ти — мудрий чоловік, і зведеш його сивину в крові до аду.
Но сейчас не оставь его безнаказанным. Ты человек мудрый и знаешь, что тебе с ним сделать, не дай и ему умереть от старости".
І заснув Давид, і його поховали з його батьками в місті Давида.
Затем Давид умер. Он был погребён в городе Давида.
А час, протягом якого Давид царював над Ізраїлем, був сорок років. У Хевроні він царював сім років, в Єрусалимі — тридцять три роки.
Давид царствовал над Израилем сорок лет. Он царствовал семь лет в Хевроне и тридцать три года в Иерусалиме.
І Соломон, у дванадцятилітньому віці, сів на престол Давида, свого батька, а його царство було дуже добре облаштоване.
Соломон сел на престол отца своего Давида, и никто не сомневался, что он — царь.
Якось Адоній, син Анґіти, увійшов до Вирсавії, матері Соломона, і поклонився їй. Вона ж запитала: Чи мирний твій прихід? Він же відповів: Мирний.
И пришёл Адония, сын Аггифы, к Вирсавии, матери Соломона. Вирсавия спросила его: "С миром ли пришёл ты?"И он ответил: "С миром.
Слово в мене до тебе. І вона сказала йому: Говори.
Мне нужно сказать тебе что-то". Она сказала: "Говори".
А він сказав їй: Ти знаєш, що царство було моїм, і весь Ізраїль покладав обличчя своє на мене, як на царя, але царство відвернулося і стало мого брата, бо це було йому від Господа.
И он сказал: "Ты знаешь, что одно время царство принадлежало мне и весь Израиль считал меня своим царём. Но всё изменилось. Сейчас мой брат — царь. Господь выбрал его царём.
Тепер я маю до тебе одне прохання — не відверни свого обличчя! А Вирсавія сказала йому: Говори!
И теперь у меня есть одна просьба, не откажи мне". Вирсавия спросила: "Чего ты хочешь?"
І він сказав їй: Звернися до царя Соломона, бо він не відверне свого обличчя від тебе, тож нехай дасть мені Авісаку, соманітянку, за жінку!
И сказал он:"Я знаю, что царь Соломон сделает всё, что ты попросишь его. Прошу тебя, скажи ему, чтобы он позволил мне жениться на Ависаге Сунамитянке".
І Вирсавія відповіла: Добре, я скажу про тебе цареві.
Вирсавия ответила: "Хорошо, я поговорю с царём о тебе".
Тож Вирсавія ввійшла до царя Соломона, щоб говорити йому про Адонію. А цар піднявся їй назустріч, поцілував її і сів на своєму престолі, а для матері царя поставили окремий престол, і вона сіла по його правиці.
Она пошла к царю Соломону сказать ему об Адонии. Царь встал перед ней, поклонился ей, сел на трон и велел, чтобы принесли другой трон и для его матери, и она села по правую руку от него.
І вона сказала йому: Я маю до тебе одне невелике прохання, не відверни свого обличчя! І цар сказав їй: Проси, моя мамо, бо не відвернуся від тебе!
Вирсавия сказала ему: "У меня есть к тебе небольшая просьба. Не откажи мне". Царь ответил: "Ты можешь просить о чём хочешь, мать моя. Я не откажу тебе".
Тож вона сказала: Нехай буде дана Авісака, соманітянка, за жінку Адонії, твоєму братові!
И Вирсавия сказала:"Позволь твоему брату Адонии жениться на Ависаге Сунамитянке".
А цар Соломон у відповідь своїй матері сказав: Чому ти просиш Авісаку для Адонії? Тож проси для нього і царство, бо він — мій брат, старший за мене, з ним — священик Авіятар, і полководець, син Саруї, у нього — друг!
Царь Соломон ответил матери:"Почему ты просишь меня отдать Ависагу Сунамитянку Адонии?Почему ты также не просишь меня позволить ему быть царём?Ведь он мой старший брат. И священник Авиафар, и Иоав, сын Саруи, поддержат его!"
І поклявся цар Соломон Господом, запевняючи: Так нехай учинить мені Бог і так добавить, бо на свою душу заговорив Адонія це слово.
Царь Соломон поклялся Господом, сказав:"Пусть Бог накажет меня, если я не заставлю Адонию заплатить за это. Это будет стоить ему жизни!
Тож тепер нехай живе Господь, Який підготував мене і поставив мене на престол мого батька Давида, і він зробив мені дім, так, як сказав Господь, бо сьогодні Адонія помре!
Господь сделал меня царём над Израилем. Он дал мне трон отца моего Давида. Он сдержал слово Своё и дал царство мне и моей семье. Так же верно, как жив Господь, я клянусь, что Адония умрёт сегодня!"
Цар Соломон доручив Ванеї, синові Йодая, і він убив його. І в той день Адонія помер.
И царь Соломон дал приказание Ванее, сыну Иодая. Ванея пошёл и убил Адонию.
А священикові Авіятарові цар сказав: Втікай ти в Анатот на своє поле, бо в цей день ти заслуговуєш смерті, та тебе не вб’ю, бо ти носив ковчег Господнього завіту перед моїм батьком, і тому, що ти зазнав страждань у всьому, у чому зазнав страждань мій батько!
Затем царь Соломон сказал священнику Авиафару:"Я должен тебя убить, но я позволю тебе вернуться в Анафоф на свои поля. Я не убью тебя сейчас, ибо ты помогал нести ковчег Господа, когда шёл с отцом моим Давидом, и терпел всё, что терпел мой отец".
І Соломон прогнав Авіятара, щоб не був Господнім священиком, аби виконати слово Господа, яке Він сказав про дім Ілі в Силомі.
Соломон сказал Авиафару, что он не может больше быть священником Господа. Так исполнилось слово Господа, которое сказал Он о священнике Илии и его семье в Силоме. (Авиафар был из семьи Илии. )
І дійшла чутка аж до Йоава, сина Саруї (бо Йоав звернув за Адонієм, а не пішов за Соломоном), і Йоав утік до Господнього намету, і схопився за роги жертовника.
Иоав услышал об этом и очень испугался. Он поддерживал Адонию, а не Авессалома. Иоав убежал в шатёр Господа и ухватился за роги алтаря.
І Соломонові сповістили, доповідаючи: Йоав утік до Господнього намету, і ось тримається за роги жертовника! І послав Соломон до Йоава, кажучи: Що тобі сталося, чому ти втік до жертовника? А Йоав сказав: Бо я отримав страх перед тобою, і втік до Господа. І цар Соломон послав Ванею, сина Йодая, кажучи: Іди, убий його і поховай його.
Царю Соломону донесли, что Иоав убежал в скинию Господа к алтарю. И Соломон послал Ванею, сына Иодаева, сказав ему: "Пойди и убей его!"
І пішов Ванея, син Йодая, до Йоава, до Господнього намету, і сказав йому: Так говорить цар: Вийди! А Йоав відповів: Не вийду, тут помру! І Ванея, син Йодая, повернувся і сказав цареві, доповідаючи: Так і так сказав Йоав і так мені відповів.
Ванея пришёл в шатёр Господаи сказал Иоаву: "Царь говорит: "Выходи!""Но Иоав ответил: "Нет, я умру здесь". Ванея вернулся к царю и передал ему слова Иоава.
Тоді цар сказав йому: Іди і вчини йому так, як він сказав, — убий його і поховаєш його! І сьогодні знімеш з мене і з дому мого батька кров, яку даремно пролив Йоав!
Тогда царь приказал Ванее: "Сделай, как он сказал. Убей его там и похорони. Тогда моя семья и я будем свободны от вины Иоава, ибо Иоав убил невинных людей.
І повернув Господь кров його несправедливості на його ж голову, коли він зустрів двох праведних мужів, кращих за себе, і вбив їх мечем, а мій батько Давид не знав про їхню кров — Авенира, сина Нира, полководця Ізраїля, і Амесси, сина Єтера, полководця Юди.
Без ведома отца моего Давида он напал и убил двух людей, которые были намного лучше и честнее его. Это были Авенир, сын Нира, израильский военачальник, и Амессай, сын Иефера, иудейский военачальник. Господь накажет Иоава за этих людей, которых он убил.
І їхня кров повернулася йому на голову і на голову його нащадків навіки. А Давидові та його нащадкам, його домові та його престолові нехай навіки буде мир від Господа!
Пусть вина за их смерть будет лежать на Иоаве и на семье его навеки. А Давиду, его потомству, его дому и его трону Бог принесёт навеки мир!"
І Ванея, син Йодая, зустрів Йоава, убив його і поховав його в його домі в пустелі.
Ванея, сын Иодаев, пошёл и убил Иоава. И был он похоронен возле дома своего в пустыне.
І цар настановив Ванею, сина Йодая, замість нього над військом. І царство піднялося в Єрусалимі, і цар поставив священика Садока на першого священика замість Авіятара.
35a Господь дав Соломонові розуму, дуже великої мудрості й широти серця, як піску, що біля моря, 35b і розумові здібності Соломона дуже помножилися над розумовими здібностями всіх синів старійшин і над усіма розумними Єгипту.
35c І він узяв дочку фараона, і привів її до міста Давида, доки він не закінчив свій дім, і Господній дім перше, і мур Єрусалима довкола. За сім років він їх зробив і закінчив. 35d І в Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі. 35e І Соломон зробив море, укріплення, великі вмивальниці, стовпи, водограї двору і мідне море. 35f І збудував замок, його оборони і висік прохід у місті Давида, так що дочка фараона ходила з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок.
35g І Соломон приносив тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він збудував Господу, і кадив перед Господом та закінчив дім.
35h Ось це старійшини, наставлені над ділами Соломона: три тисячі шістсот наставлених над народом, який працював. 35i І він збудував Ассур, Маґдо, Ґазер, Верхній Веторон і Ваалат. 35k Тільки після того, як він збудував Господній дім і єрусалимський мур довкола, після цього збудував ці міста.
35l І коли ще жив Давид, він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семей, син Ґири, син нащадка Веніаміна з Хеврона. 35m Він мене прокляв жахливим прокляттям у той день, коли я виходив до Таборів, 35n і він вийшов мені назустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не буде вбитий він мечем! 35o А тепер не вчиниш його невинним, бо ти — розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і зведеш його сивину в крові до аду!
35a Господь дав Соломонові розуму, дуже великої мудрості й широти серця, як піску, що біля моря, 35b і розумові здібності Соломона дуже помножилися над розумовими здібностями всіх синів старійшин і над усіма розумними Єгипту.
35c І він узяв дочку фараона, і привів її до міста Давида, доки він не закінчив свій дім, і Господній дім перше, і мур Єрусалима довкола. За сім років він їх зробив і закінчив. 35d І в Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі. 35e І Соломон зробив море, укріплення, великі вмивальниці, стовпи, водограї двору і мідне море. 35f І збудував замок, його оборони і висік прохід у місті Давида, так що дочка фараона ходила з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок.
35g І Соломон приносив тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він збудував Господу, і кадив перед Господом та закінчив дім.
35h Ось це старійшини, наставлені над ділами Соломона: три тисячі шістсот наставлених над народом, який працював. 35i І він збудував Ассур, Маґдо, Ґазер, Верхній Веторон і Ваалат. 35k Тільки після того, як він збудував Господній дім і єрусалимський мур довкола, після цього збудував ці міста.
35l І коли ще жив Давид, він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семей, син Ґири, син нащадка Веніаміна з Хеврона. 35m Він мене прокляв жахливим прокляттям у той день, коли я виходив до Таборів, 35n і він вийшов мені назустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не буде вбитий він мечем! 35o А тепер не вчиниш його невинним, бо ти — розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і зведеш його сивину в крові до аду!
Царь Соломон поставил Ванею, сына Иодая, начальником над войском вместо Иоава. А Садока царь поставил священником вместо Авиафара.
І покликав цар Семея, і сказав йому: Збудуй собі дім у Єрусалимі, перебувай там і звідти не виходитимеш нікуди!
Затем царь позвал к себе Семея и сказал ему: "Построй себе дом в Иерусалиме, живи здесь и никуда не выходи из города.
І буде, що в день твого виходу, коли ти перейдеш потік Кедрон, достеменно знай [1] , що неодмінно помреш [2] , — твоя кров буде на твоїй голові! І цар взяв у нього клятву в той день,
Если ты уйдёшь из города и перейдёшь поток Кедров, то будешь убит, и это будет твоя собственная вина".
і Семей сказав цареві: Добре те слово, яке ти сказав, мій володарю, царю! Так учинить твій раб. І Семей перебував в Єрусалимі три роки.
Семей ответил царю:"Хорошо, господин мой царь, я подчинюсь тебе". И жил Семей в Иерусалиме долгое время.
І сталося через три роки, що втекли два раби Семея до Анхуса, сина Мааха, царя Ґета. І Семеєві сповістили, повідомляючи: Ось твої раби в Ґеті.
Но через три года двое рабов Семея убежали к Анхусу, сыну Маахи, царю Гефскому. Семею сказали, что рабы его в Гефе.
Тож Семей устав, засідлав свого осла і пішов у Ґет до Анхуса, аби відшукати своїх рабів. І пішов Семей та привів своїх рабів з Ґета.
Семей оседлал своего осла и отправился в Геф к Анхусу искать своих рабов. Он нашёл рабов и привёл их назад домой.
Та Соломонові сповістили, доповідаючи: Семей пішов з Єрусалима до Ґета і повернув своїх рабів!
Но Соломону донесли, что Семей уходил из Иерусалима в Геф и возвратился.
І послав цар, покликав Семея і сказав йому: Хіба не закляв я тебе Господом і засвідчив тобі, мовлячи: У той день, в який вийдеш з Єрусалима і підеш направо чи наліво, достеменно знай [3] , що неодмінно помреш [4]?
Тогда царь позвал Семеяи сказал ему: "Я клялся Господом, что ты умрёшь, если выйдешь из Иерусалима. Я предупреждал тебя, что, если ты уйдёшь куда-нибудь, ты сам будешь виноват в своей смерти. Тогда ты сказал мне: "Хорошо. Я подчинюсь".
Тож як це не зберіг ти Господньої клятви і наказу, який я тобі заповів?
Почему же ты нарушил своё обещаниеи не подчинился моему приказанию?
І промовив цар до Семея: Ти знаєш усе своє зло, яке пізнало твоє серце, що ти вчинив Давидові, моєму батькові! Тож Господь віддав твоє зло на твою голову.
Ты знаешь всё зло, которое ты причинил моему отцу Давиду. И теперь Господь накажет тебя за всё это зло.
А цар Соломон благословенний, і престол Давида буде встановлений перед Господом навіки!
А меня Господь благословит. Он сделает царство Давида непоколебимым во веки".
І цар Соломон дав вказівку Ванеєві, синові Йодая, і він вийшов та вбив його, і той помер.
46a Цар Соломон був дуже розумним і мудрим, Юда та Ізраїль були дуже численними, у кількості наче пісок, що біля моря, їли, пили і раділи. 46b Соломон був володарем між усіма царствами, Соломонові приносили дари і служили всі дні його життя. 46c І Соломон почав відкривати володіння Лівану, 46d і він збудував Терми в пустелі. 46e Ось це їжа Соломона: Тридцять мір пшеничного борошна і шістдесят мір розтертого борошна, десять добірних телят, двадцять випасених волів, сто овець, крім оленів, сарн і годованих добірних птахів. 46f Адже він був володарем усього, що на другому боці ріки, від Рафі аж до Ґази, у всіх царствах, що на другому боці ріки. 46g І був у нього мир з усіх сторін довкола нього, і Юда та Ізраїль жили впевнено, кожний під своїм виноградником і під своєю смоківницею, споживаючи їжу і п’ючи, — від Дана і аж до Вирсавії, усі дні Соломона. 46h Ось це — володарі Соломона: Азарій, син священика Садока, і Орній, син Натана, володар над наглядачами, Едрам над його домом, і Сува, писар, і Васа, син Ахіталама, літописець, Аві, син Йоава, полководець, Ахіре, син Едрая, над вантажами, Ванея, син Йодая, над домом та над будовою і Захур, син Натана, радник. 46i І було в Соломона сорок тисяч породистих коней для колісниць і дванадцять тисяч коней. 46k І він володів усіма царствами від ріки і аж до землі филистимців, аж до гір Єгипту.
46l Соломон, син Давида, царював над Ізраїлем і Юдою в Єрусалимі.
46a Цар Соломон був дуже розумним і мудрим, Юда та Ізраїль були дуже численними, у кількості наче пісок, що біля моря, їли, пили і раділи. 46b Соломон був володарем між усіма царствами, Соломонові приносили дари і служили всі дні його життя. 46c І Соломон почав відкривати володіння Лівану, 46d і він збудував Терми в пустелі. 46e Ось це їжа Соломона: Тридцять мір пшеничного борошна і шістдесят мір розтертого борошна, десять добірних телят, двадцять випасених волів, сто овець, крім оленів, сарн і годованих добірних птахів. 46f Адже він був володарем усього, що на другому боці ріки, від Рафі аж до Ґази, у всіх царствах, що на другому боці ріки. 46g І був у нього мир з усіх сторін довкола нього, і Юда та Ізраїль жили впевнено, кожний під своїм виноградником і під своєю смоківницею, споживаючи їжу і п’ючи, — від Дана і аж до Вирсавії, усі дні Соломона. 46h Ось це — володарі Соломона: Азарій, син священика Садока, і Орній, син Натана, володар над наглядачами, Едрам над його домом, і Сува, писар, і Васа, син Ахіталама, літописець, Аві, син Йоава, полководець, Ахіре, син Едрая, над вантажами, Ванея, син Йодая, над домом та над будовою і Захур, син Натана, радник. 46i І було в Соломона сорок тисяч породистих коней для колісниць і дванадцять тисяч коней. 46k І він володів усіма царствами від ріки і аж до землі филистимців, аж до гір Єгипту.
46l Соломон, син Давида, царював над Ізраїлем і Юдою в Єрусалимі.
И дал царь приказание Ванее, сыну Иодая, убить Семея, и тот пошёл и убил его. Теперь Соломон полностью отвечал за своё царство.