Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en de
Паралельне читання Біблії
Переклад Біблії Турконяка
Hoffnung für Alle
І сталося, коли Господь забирав Іллю у вихорі, так, наче на небо, то Ілля та Елісей подорожували з Ґалґала.
Der Tag kam, an dem der HERR den Propheten Elia in einem Wirbelsturm zu sich in den Himmel holen wollte. An diesem Tag verließen Elia und Elisa die Stadt Gilgal.
І сказав Ілля Елісеєві: Перебувай тут, бо Господь мене послав аж у Ветиль. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони прийшли до Ветиля.
Unterwegs sagte Elia zu Elisa: »Bleib doch hier! Ich selbst muss nach Bethel, denn der HERR hat mich dorthin geschickt.« Doch Elisa wehrte ab: »So wahr der HERR lebt und du selbst lebendig vor mir stehst — ich verlasse dich nicht!« So wanderten sie gemeinsam hinunter nach Bethel.
А сини пророків, які у Ветилі, поприходили до Елісея й сказали йому: Чи ти вже знаєш, що сьогодні Господь забирає твого володаря над твоєю головою? А він відповів: І я знаю, — мовчіть!
Dort kamen ihnen einige Prophetenjünger entgegen, die in Bethel zusammen lebten. Sie nahmen Elisa beiseite und fragten ihn: »Weißt du es schon? Der HERR wird heute deinen Lehrer zu sich holen!« »Ja, ich weiß es«, antwortete Elisa, »redet bitte nicht darüber!«
І промовив Ілля до Елісея: Перебувай тут, бо Господь послав мене в Єрихон. І сказав Елісей: Нехай живе Господь, і хай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони прийшли до Єрихона.
Wieder sagte Elia zu seinem Begleiter: »Elisa, bleib doch hier! Ich muss weiter nach Jericho, denn der HERR hat mich dorthin geschickt.« Elisa antwortete: »So wahr der HERR lebt und du selbst lebendig vor mir stehst — ich verlasse dich nicht!« Sie wanderten gemeinsam weiter und kamen nach Jericho.
І наблизилися до Елісея сини пророків, які в Єрихоні, і сказали йому: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь забирає твого володаря з-понад твоєї голови? А він відповів: І я знаю, — мовчіть!
Auch hier sprachen einige Prophetenjünger, die in der Stadt wohnten, Elisa an und fragten ihn: »Weißt du, dass der HERR deinen Lehrer heute zu sich holen wird?« Und wieder antwortete Elisa: »Ja, ich weiß es. Sprecht bitte nicht darüber!«
І сказав йому Ілля: Перебувай тут, бо Господь послав мене аж до Йордану. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони пішли обидва разом.
Elia forderte Elisa zum dritten Mal auf: »Bleib du doch hier! Ich muss weiter an den Jordan, denn der HERR hat mich dorthin geschickt.« Doch Elisas Entschluss stand fest: »So wahr der HERR lebt und du selbst lebendig vor mir stehst — ich verlasse dich nicht!« Daraufhin gingen sie gemeinsam weiter.
А сини пророків, п’ятдесят чоловік, стали напроти вдалині. Вони ж обидва стали біля Йордану.
Fünfzig Prophetenjünger aus Jericho folgten ihnen. Als Elia und Elisa den Jordan erreichten, blieben ihre Begleiter in einiger Entfernung stehen.
Ілля взяв свій плащ, звинув і вдарив об воду, і вода розступилася по обидва боки, і вони обидва перейшли до пустелі.
Elia zog seinen Mantel aus, rollte ihn zusammen und schlug damit auf das Wasser. Da teilte es sich, und die beiden konnten trockenen Fußes das Flussbett durchqueren.
І сталося, коли вони переходили, то Ілля промовив до Елісея: Проси, що маю зробити для тебе, перш, ніж я буду забраний від тебе! А Елісей сказав: Нехай на мені буде вдвічі більше твого духа!
Am anderen Ufer sagte Elia zu Elisa: »Ich möchte noch etwas für dich tun, bevor ich von dir genommen werde. Hast du einen Wunsch?« Da antwortete Elisa: »Ich möchte als dein Schüler und Nachfolger doppelt so viel von deinem Geist bekommen wie die anderen Propheten!«
Тяжкого попросив ти, — відповів Ілля, — якщо побачиш, як мене забирають від тебе, то буде тобі так. А якщо ні, — не буде.
Elia wandte ein: »Das liegt nicht in meiner Macht. Aber wenn du siehst, wie ich von hier weggeholt werde, dann wirst du erhalten, worum du gebeten hast. Wenn nicht, dann geht auch dein Wunsch nicht in Erfüllung.«
І сталося, коли вони йшли, розмовляючи [1] , аж ось з’явилися вогненна колісниця, вогненні коні, та й розділили їх обох, — Ілля у вихорі був забраний, наче на небо.
Während die beiden so in ihr Gespräch vertieft weitergingen, erschien plötzlich ein Wagen aus Feuer, gezogen von Pferden aus Feuer, und trennte die Männer voneinander. Und dann wurde Elia in einem Wirbelsturm zum Himmel hinaufgetragen.
А Елісей побачив і закричав: Батьку, батьку, колісниця Ізраїля і його вершник! І більше він його не побачив, схопив свій одяг і роздер його на дві частини.
Elisa sah es und schrie: »Mein Vater, mein Vater! Du Beschützer und Führer Israels!« Doch schon war alles vorbei. Aufgewühlt packte Elisa sein Gewand und riss es entzwei.
І він підняв плащ Іллі, який упав на Елісея, і Елісей повернувся, і став на березі Йордану.
Dann hob er Elias Mantel auf, der zu Boden gefallen war, und ging zum Jordan zurück.
Він узяв плащ Іллі, який упав на нього, ударив по воді, та вона не розступилася. І він сказав: Де Бог Іллі? І вдарив по воді, і води розступилися сюди й туди, і Елісей перейшов.
Wie vorher sein Lehrer Elia schlug jetzt er mit dem Mantel auf das Wasser und rief: »Wo ist der HERR, der Gott Elias?« Da teilte sich das Wasser, und Elisa konnte den Fluss wieder durchqueren.
І побачили його сини пророків, які були напроти в Єрихоні, і сказали: Спочив дух Іллі на Елісеєві. І вони вийшли йому назустріч, і поклонилися йому до землі.
Als die Prophetenjünger, die den beiden Männern aus Jericho gefolgt waren, Elisa zurückkommen sahen, sagten sie zueinander: »Der Geist von Elia ist nun auf Elisa übergegangen!« Sie liefen zu ihm und warfen sich ehrfürchtig vor ihm zu Boden.
Вони сказали йому: Ось з твоїми слугами — п’ятдесят чоловік, придатних до війни. Пішовши, хай пошукають за твоїм володарем, чи часом Господній Дух не взяв його і не кинув його в Йордан, чи на одну з гір або на якусь вершину. І сказав Елісей: Не посилайте!
»Meister«, sagten sie, »ein Wort von dir genügt, und wir schicken unsere fünfzig kräftigsten Männer los, um deinen Lehrer zu suchen! Vielleicht hat der Geist des HERRN ihn nur von hier weggetragen und irgendwo auf einen Berg oder in ein Tal geworfen.« Elisa wehrte ab.
Та вони налягали на нього доти, доки не засоромився, і він сказав: Пошліть! І послали п’ятдесят мужів, і три дні шукали, але не знайшли його.
Doch sie ließen nicht locker, bis er schließlich nachgab und sagte: »Meinetwegen schickt sie los.« Drei Tage lang suchten die fünfzig Männer nach Elia, doch ohne Erfolg.
Вони повернулися до нього, а він перебував у Єрихоні. Тож Елісей сказав: Хіба я не сказав вам: Не йдіть?
Endlich kehrten sie zu Elisa zurück, der in Jericho geblieben war. Er bemerkte nur: »Ich habe euch ja gleich gesagt, dass ihr euch die Mühe sparen könnt!«
А мужі міста промовили до Елісея: Ось проживання в місті добре, так, як володар бачить, та води погані, і земля неплідна.
Die Bürger der Stadt Jericho kamen zu Elisa und klagten: »Herr, wie du siehst, ist unsere Stadt schön gelegen. Aber das Wasser hier ist schlecht, und darum gibt es bei uns immer wieder Fehlgeburten.«
І сказав Елісей: Візьміть мені нове відро і покладіть туди сіль! І принесли йому.
Elisa befahl: »Holt mir eine neue Schüssel und füllt sie mit Salz!« Sie brachten ihm die Schüssel mit Salz,
І Елісей вийшов до водного джерела, і кинув туди сіль, кажучи: Так говорить Господь: Оздоровляю ці води, більше не буде звідси смерті й неплідності.
und er ging damit vor die Stadt hinaus zur Quelle, schüttete das Salz ins Wasser und rief: »So spricht der HERR: Ich mache dieses Wasser gesund; nie mehr soll es seinetwegen Tod und Fehlgeburten geben!«
І вилікувалися води аж до цього дня за словом Елісея, яке він сказав.
Von diesem Augenblick an war das Wasser gut und ist es bis heute geblieben, genau wie Elisa es gesagt hatte.
І він пішов звідти до Ветиля. Коли він ішов дорогою, то малі діти вийшли з міста, глузували з нього і казали йому: Іди, лисий, іди!
Von Jericho ging Elisa wieder nach Bethel. Als er zur Stadt hinaufwanderte, lief ihm eine Horde Jungen entgegen. Sie machten sich über ihn lustig und riefen im Chor: »Hau ab, Glatzkopf! Hau ab, Glatzkopf!«
І він повернувся за ними, побачив їх і прокляв їх в Ім’я Господнє. І ось з лісу вийшли дві ведмедиці та роздерли з них сорок двох дітей.
Elisa blieb stehen, sah sie an und verfluchte sie im Namen des HERRN. Da kamen zwei Bärinnen aus dem Wald heraus, fielen über die Jungen her und zerrissen zweiundvierzig von ihnen.