Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Йорам, син Ахава, зацарював в Ізраїлі у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди, і царював дванадцять років.
Иорам,4 сын Ахава, стал царем Израиля на восемнадцатом году правления Иосафата, царя Иудеи, и правил в Самарии двенадцать лет.
І він чинив зло в Господніх очах, тільки не так, як його батько, і не так, як його мати, і повалив стовпи Ваала, які зробив його батько.
Он делал зло в глазах Господа, но не так, как его отец и мать, потому что убрал священный камень Баала, который сделал его отец.5
Лише пристав до гріха Єровоама, сина Навата, який привів Ізраїля до гріха, — не відступив від нього.
И все же он держался грехов Иеровоама, сына Навата, к которым тот склонил Израиль.6 Он не отступал от них.
І Моса, цар Моава, був нокедом [1] і повертав цареві Ізраїля на початку кожного року сто тисяч ягнят і сто тисяч баранів із вовною.
Меша, царь Моава, разводил овец и должен был поставлять царю Израиля сто тысяч ягнят и шерсть со ста тысяч баранов.
І сталося, що після смерті Ахава, цар Моава відкинув царя Ізраїля.
Но после смерти Ахава царь Моава восстал против израильского царя.
І вийшов цар Йорам у той день із Самарії, і порахував Ізраїля.
Тогда царь Иорам вышел из Самарии и собрал все израильское войско.
Пішов і відіслав до Йосафата, царя Юди, кажучи: Цар Моава зрадив мене. Чи не підеш зі мною на війну проти Моава? І він сказав: Піду! Як мені, — так тобі, як мій, — так і твій народ, як мої коні, — так і твої коні.
Еще он послал сказать Иосафату, царю Иудеи:
— Царь Моава восстал против меня. Ты пойдешь со мной воевать против Моава?
— Пойду, — ответил он. — Как ты, так и я, мой народ — твой народ, мои кони — твои кони.
— Царь Моава восстал против меня. Ты пойдешь со мной воевать против Моава?
— Пойду, — ответил он. — Как ты, так и я, мой народ — твой народ, мои кони — твои кони.
І сказав: Якою дорогою піду? А той відказав: Дорогою пустелі Едома.
Потом он спросил:
— Какой дорогой мы выступим?
Иорам ответил:
— Через пустыню Эдома.
— Какой дорогой мы выступим?
Иорам ответил:
— Через пустыню Эдома.
Пішов цар Ізраїля, цар Юди і цар Едома, і йшли вони сім днів обхідною дорогою, і не було води для обозу і для худоби, яка йшла з ними.
Царь Израиля отправился в путь с царем Иудеи и царем Эдома. После семи дней кружной дороги у войска не осталось воды ни для себя, ни для животных, которые были с ними.
І сказав цар Ізраїля: Ох! Адже закликав Господь трьох царів, які ходять, аби видати їх у руку Моава.
— Горе! — воскликнул царь Израиля. — Господь созвал нас, трех царей, чтобы отдать в руки Моава!
Та Йосафат запитав: Чи немає тут Господнього пророка? Тож запитаємо в Господа за нього! І відповів один зі слуг царя Ізраїля, кажучи: Тут Елісей, син Сафата, який зливав воду на руки Іллі.
Но Иосафат спросил:
— Неужели здесь нет пророка Господа, чтобы спросить через него Господа?
Один из приближенных царя Израиля ответил:
— Здесь есть Елисей, сын Шафата. Он поливал воду на руки Илии.7
— Неужели здесь нет пророка Господа, чтобы спросить через него Господа?
Один из приближенных царя Израиля ответил:
— Здесь есть Елисей, сын Шафата. Он поливал воду на руки Илии.7
І сказав Йосафат: На ньому є Господнє слово. Тож цар Ізраїля і Йосафат, цар Юди, і цар Едома прийшли до нього.
Иосафат сказал:
— С ним слово Господне.
Тогда царь Израиля, Иосафат и царь Эдома пошли к нему.
— С ним слово Господне.
Тогда царь Израиля, Иосафат и царь Эдома пошли к нему.
А Елісей промовив до царя Ізраїля: Що мені й тобі? Іди до пророків твого батька! Та цар Ізраїля сказав йому: Чи не замкнув Господь трьох царів, щоб видати їх у руки Моава?
Елисей сказал царю Израиля:
— Что у нас с тобой общего? Ступай к пророкам твоего отца и твоей матери.
— Нет, — ответил царь Израиля, — ведь это Господь созвал нас, трех царей, чтобы отдать в руки Моава.
— Что у нас с тобой общего? Ступай к пророкам твоего отца и твоей матери.
— Нет, — ответил царь Израиля, — ведь это Господь созвал нас, трех царей, чтобы отдать в руки Моава.
І сказав Елісей: Нехай живе Господь сил, перед Яким я стою! Якщо б я не приймав обличчя Йосафата, царя Юди, я не поглянув би на тебе і не побачив би тебе.
Елисей сказал:
— Верно, как и то, что жив Господь Сил,8 Которому я служу — если бы я не уважал Иосафата, царя Иудеи, то я и не взглянул бы на тебя и даже не заметил.
— Верно, как и то, что жив Господь Сил,8 Которому я служу — если бы я не уважал Иосафата, царя Иудеи, то я и не взглянул бы на тебя и даже не заметил.
Тепер же візьми мені співця. І сталося, коли заспівав співець, на ньому була Господня рука,
А теперь приведите мне арфиста.
И когда арфист играл, на Елисея сошла сила Господа,
И когда арфист играл, на Елисея сошла сила Господа,
і він сказав: Так говорить Господь: Зробіть до цього потоку рови за ровами!
и он сказал:
— Так говорит Господь: «Копайте рвы по всей этой долине».
— Так говорит Господь: «Копайте рвы по всей этой долине».
Адже так говорить Господь: Не побачите вітру і не побачите дощу, а цей потік наповниться водою, і питимете ви, ваше надбане і ваша худоба.
Потому что так говорит Господь: «Вы не увидите ни ветра, ни дождя, но эта долина наполнится водой, и вы, ваш скот и другие ваши животные будете пить».
І це легким є в Господніх очах, і видам Моава у ваші руки,
Сделать это для Господа легко, Он отдаст в ваши руки и Моав.
і поб’єте всяке укріплене місто, кожне добре дерево повалите і загатите всі джерела води і камінням зробите непридатною всяку добру ділянку.
Вы захватите все укрепленные и большие города. Вы срубите хорошие деревья, завалите источники и забросаете камнями хорошие поля.
І сталося вранці, коли підносилася жертва, аж ось води йшли з дороги Едома, і земля наповнилася водою.
На следующее утро, в то время, когда приносят жертву, со стороны Эдома потекла вода! И земля наполнилась водой.
І весь Моав почув, що царі пішли воювати з ними, і закричали всі підперезані поясом і вище, і стали на границі.
А моавитяне уже прослышали, что цари идут на них войной, и всех мужчин, и молодых, и старых, собрали и поставили на границе.
І прокинулися вранці, а сонце зійшло над водами. І Моав побачив напроти червоні, наче кров, води.
Когда рано утром они поднялись, солнце светило на воду, и вода показалась моавитянам красной, как кровь.
Тож вони сказали: Це кров меча, бо воювали царі, і кожний побив свого ближнього! Тож тепер — на здобич, Моаве!
— Это кровь! — сказали они. — Должно быть, цари сражались и перебили друг друга. Что ж, на добычу, Моав!
І вони ввійшли до табору Ізраїля. А Ізраїль піднявся, і вони побили Моава, і ті втекли з-перед них. І ввійшли, входячи і б’ючи Моава,
Но когда моавитяне пришли к израильскому лагерю, израильтяне поднялись и стали разить их, и те побежали. Войдя в Моав, они продолжали разить их.
і знищили міста. А на всяку добру ділянку мужі накидали каміння, наповнили її, загатили всяке джерело води і повалили всяке добре дерево, аж доки більше не залишалося скиненого каміння стіни. І оточили землю ті, які стріляли з пращі, і побили її.
Они разрушили города, и каждый воин бросал по камню на всякое хорошее поле, пока оно не было завалено. Они завалили источники и срубили хорошие деревья. Лишь в Кир-Харесете оставались каменные стены, пока пращники не окружили его и не напали на него.
І цар Моава побачив, що скріпилася над ним війна, і взяв із собою сімсот чоловік, які носять меч, щоб пробитися до царя Едома, та вони не змогли.
Когда царь Моава увидел, что проигрывает сражение, он взял с собой семьсот человек, владеющих мечом, чтобы прорваться к царю Эдома, но не смог.
І він узяв свого первородного сина, який би зацарював замість нього, і приніс його як всепалення на стіні. І в Ізраїлі виникло велике замішання, і вони відійшли від нього, і повернулися у свою землю.
Тогда он взял первенца, который должен был стать царем вместо него, и принес его в жертву на городской стене. Это вызвало большое негодование против израильтян.9 Они отступили и вернулись в свою землю.