Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
І одна жінка (дружина одного із синів-пророків) закликала до Елісея, волаючи: Твій раб, мій чоловік, помер! А ти знаєш, що раб боявся Господа. А той, хто дав позичку, прийшов взяти собі моїх двох синів за рабів!
Одна из жён сынов пророческих с воплем говорила Елисею: раб твой, мой муж, умер; а ты знаешь, что раб твой боялся Господа; теперь пришёл заимодавец взять обоих детей моих в рабы себе.
Що я можу зробити для тебе? — запитав Елісей. Сповісти мені, що в тебе є в домі. Вона ж відповіла: Немає у твоєї рабині нічого в домі, але хіба тільки олія, якою змащуюся.
И сказал ей Елисей: что мне сделать тебе? скажи мне, что есть у тебя в доме? Она сказала: нет у рабы твоей ничего в доме, кроме сосуда с елеем.
І він сказав їй: Іди, попроси собі ззовні, у всіх твоїх сусідів, посуд — порожній посуд, і не мало!
И сказал он: пойди, попроси себе сосудов на стороне, у всех соседей твоих, сосудов порожних; набери немало,
Увійдеш у дім і замкнеш за собою і за твоїми синами двері, і наливатимеш у ці посудини, і забиратимеш ту, яка наповнюватиметься.
и пойди, запри дверь за собою и за сыновьями твоими, и наливай во все эти сосуды; полные отставляй.
І вона відійшла від нього і так зробила. Вона замкнула за собою і за своїми синами двері, і вони підносили до неї, а вона наливала,
И пошла от него и заперла дверь за собой и за сыновьями своими. Они подавали ей, а она наливала.
аж доки посуд не наповнився. І вона сказала своїм синам: Принесіть мені ще посудину! Та вони відповіли їй: Немає більше посудин! І олія спинилася.
Когда наполнены были сосуды, она сказала сыну своему: подай мне ещё сосуд. Он сказал ей: нет более сосудов. И остановилось масло.
Тоді вона прийшла і сповістила Божому чоловікові. А Елісей сказав: Іди, продай олію і заплатиш свої борги! А ти і твої сини будете жити за рахунок олії, що залишилася.
И пришла она, и пересказала человеку Божию. Он сказал: пойди, продай масло и заплати долги твои; а что останется, тем будешь жить с сыновьями твоими.
Настав день, і Елісей перейшов до Сумани, а там була славетна жінка, і вона примусила його попоїсти з ними. І бувало при нагоді, коли він приходив, то звертав туди їсти.
В один день пришёл Елисей в Сонам. Там одна богатая женщина упросила его к себе есть хлеба; и когда он ни проходил, всегда заходил туда есть хлеба.
І сказала жінка своєму чоловікові: Ось я пізнала, що цей чоловік, який постійно приходить до нас, — Божий святець.
И сказала она мужу своему: вот, я знаю, что человек Божий, который проходит мимо нас постоянно, святой;
Тож зробімо йому горішню кімнату, мале місце, і поставимо йому там ліжко, стіл, крісло і свічник. І буде, коли він заходитиме до нас, то заверне туди.
сделаем небольшую горницу над стеною и поставим ему там постель, и стол, и седалище, и светильник; и когда он будет приходить к нам, пусть заходит туда.
Настав день, і він зайшов туди і звернув до верхньої кімнати, і спав там.
В один день он пришёл туда, и зашёл в горницу, и лёг там,
І він сказав своєму слузі Ґіезієві: Поклич мені цю соманітянку. І той покликав її, і вона стала перед ним.
и сказал Гиезию, слуге своему: позови эту Сонамитянку. И позвал её, и она стала пред ним.
А Елісей сказав йому: Скажи їй: Ось ти здивувала нас усім цим дивом. Що потрібно тобі зробити? Чи є в тебе слово до царя, чи до командувача армії? Вона ж сказала: Я живу серед мого народу.
И сказал ему: скажи ей: «вот, ты так заботишься о нас; что сделать бы тебе? не нужно ли поговорить о тебе с царём, или с военачальником?» Она сказала: нет, среди своего народа я живу.
А він сказав: Що треба для неї зробити? І Ґіезій, його слуга, сказав: І справді в неї сина немає, а її чоловік старий.
И сказал он: что же сделать ей? И сказал Гиезий: да вот, сына нет у неё, а муж её стар.
Тож він її покликав, і вона стала біля дверей.
И сказал он: позови её. Он позвал её, и стала она в дверях.
І сказав їй Елісей: У цей час, як прийде пора, ти будеш жива і обніматимеш сина! Вона ж відповіла: Ні, мій володарю, не обмани твоєї рабині!
И сказал он: через год, в это самое время, ты будешь держать на руках сына. И сказала она: нет, господин мой, человек Божий, не обманывай рабы твоей.
І жінка завагітніла, і народила сина в той час, як прийшла пора, будучи живою, — як сказав їй Елісей.
И женщина стала беременною и родила сына на другой год, в то самое время, как сказал ей Елисей.
І дитина росла. І сталося, коли хлопець вийшов до свого батька до женців,
И подрос ребёнок и в один день пошёл к отцу своему, к жнецам.
то сказав своєму батькові: Моя голова, моя голова! І той сказав слузі: Віднеси його до його матері.
И сказал отцу своему: голова моя! голова моя болит! И сказал тот слуге своему: отнеси его к матери его.
І він відніс його до його матері, і до полудня той спав на її колінах, і помер.
И понёс его и принёс его к матери его. И он сидел на коленях у неё до полудня, и умер.
І вона віднесла його, поклала його на ліжко Божого чоловіка і замкнула за ним двері, і вийшла.
И пошла она, и положила его на постели человека Божия, и заперла его, и вышла,
Вона покликала свого чоловіка і сказала: Пошли мені одного зі слуг і одного осла, і побіжу до Божого чоловіка, і повернуся.
и позвала мужа своего и сказала: пришли мне одного из слуг и одну из ослиц, я поеду к человеку Божию и возвращусь.
А той сказав: Як це, що ти ідеш до нього сьогодні? Це не новий місяць і не субота! Вона ж сказала: З миром.
Он сказал: зачем тебе ехать к нему? сегодня не новомесячие и не суббота. Но она сказала: хорошо.
Вона засідлала осла і промовила до свого слуги: Скеровуй, вирушай! Не призупиняйся, іди заради мене, доки не скажу тобі!
И оседлала ослицу и сказала слуге своему: веди и иди; не останавливайся, доколе не скажу тебе.
Давай! Вона пішла і прибула до Божого чоловіка, до гори Кармил.
І сталося, коли Елісей побачив, як вона підходила, то промовив до Ґіезія, свого слуги: Ось та соманітянка.
І сталося, коли Елісей побачив, як вона підходила, то промовив до Ґіезія, свого слуги: Ось та соманітянка.
И отправилась и прибыла к человеку Божию, к горе Кармил. И когда увидел человек Божий её издали, то сказал слуге своему Гиезию: это та Сонамитянка.
Біжи тепер їй назустріч і запитаєш: Чи мир тобі? Чи мир твоєму чоловікові? Чи мир дитині? Вона ж відповіла: Мир.
Побеги к ней навстречу и скажи ей: «здорова ли ты? здоров ли муж твой? здоров ли ребёнок?» — Она сказала: здоровы.
І вона підійшла до Елісея, до гори, і схопилася за його ноги. А Ґіезій наблизився, щоб її відтягнути, та Елісей сказав: Облиш її, бо її душа сильно в ній засмучена, а Господь приховав від мене, та не сповістив мені!
Когда же пришла к человеку Божию на гору, ухватилась за ноги его. И подошёл Гиезий, чтобы отвести её; но человек Божий сказал: оставь её, душа у неё огорчена, а Господь скрыл от меня и не объявил мне.
Вона ж сказала: Хіба я просила сина в мого володаря? Хіба не сказала я: Не обмани мене?
И сказала она: просила ли я сына у господина моего? не говорила ли я: «не обманывай меня»?
Тоді Елісей сказав Ґіезієві: Підпережи свої стегна і візьми мою палицю у свої руки, і йди. А якщо натрапиш на чоловіка, то не поблагословиш його, і якщо поблагословить тебе чоловік, то не відповіси йому! І покладеш мою палицю на обличчя дитини.
И сказал он Гиезию: опояшь чресла твои и возьми жезл мой в руку твою, и пойди; если встретишь кого, не приветствуй его, и если кто будет тебя приветствовать, не отвечай ему; и положи посох мой на лицо ребёнка.
І сказала матір дитини: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! Тож Елісей піднявся і пішов за нею.
И сказала мать ребёнка: жив Господь, и жива душа твоя! не отстану от тебя. И он встал и пошёл за нею.
А Ґіезій пішов перед нею і поклав палицю на обличчя дитини, та не було голосу, і не було слуху. Він повернувся йому назустріч і сповістив йому, кажучи: Дитина не пробудилася!
Гиезий пошёл впереди их и положил жезл на лицо ребёнка. Но не было ни голоса, ни ответа. И вышел навстречу ему, и донёс ему, и сказал: не пробуждается ребёнок.
І Елісей увійшов у дім, і ось дитина мертва, покладена на його ліжко.
И вошёл Елисей в дом, и вот, ребёнок умерший лежит на постели его.
І ввійшов Елісей у дім, і замкнув двері перед ними двома, і помолився до Господа.
И вошёл, и запер дверь за собою, и помолился Господу.
Він устав, ліг на дитину і поклав свої уста на його уста, свої очі — на його очі, свої руки — на його руки. І схилився над ним, і тіло дитини зігрілося.
И поднялся и лёг над ребёнком, и приложил свои уста к его устам, и свои глаза к его глазам, и свои ладони к его ладоням, и простёрся на нём, и согрелось тело ребёнка.
І він повернувся, і походив по хаті сюди-туди, пішов і нахилявся над дитиною до семи разів, і дитина відкрила свої очі.
И встал и прошёл по горнице взад и вперёд; потом опять поднялся и простёрся на нём. И чихнул ребёнок раз семь, и открыл ребёнок глаза свои.
І Елісей закликавав до Ґіезія, гукаючи: Поклич цю соманітянку! І він покликав, і вона прийшла до нього. І Елісей сказав: Візьми твого сина.
И позвал он Гиезия и сказал: позови эту Сонамитянку. И тот позвал её. Она пришла к нему, и он сказал: возьми сына твоего.
І жінка ввійшла, упала йому до ніг, поклонилася до землі, узяла свою дитину й вийшла.
И подошла, и упала ему в ноги, и поклонилась до земли; и взяла сына своего и пошла.
А Елісей повернувся в Ґалґал, а в тій землі був голод, і сини пророків сиділи перед ним. Тож Елісей сказав своєму слузі: Постав великий казан і звари їжу синам пророків!
Елисей же возвратился в Галгал. И был голод в земле той, и сыны пророков сидели пред ним. И сказал он слуге своему: поставь большой котёл и свари похлёбку для сынов пророческих.
І вийшов один на поле, щоби збирати зелень, знайшов лозу в полі, зібрав з неї дикі плоди — повний свій плащ і всипав у казан з їжею, бо вони не знали їх.
И вышел один из них в поле собирать овощи, и нашёл дикое вьющееся растение, и набрал с него диких плодов полную одежду свою; и пришёл и накрошил их в котёл с похлёбкою, так как они не знали их.
І він приніс чоловікам їсти. І сталося, коли вони їли їжу, і ось закричали і сказали: Смерть у казані, чоловіче Божий! І не могли їсти.
И налили им есть. Но как скоро они стали есть похлёбку, то подняли крик и говорили: смерть в котле, человек Божий! И не могли есть.
А той сказав: Візьміть борошно і вкиньте в казан. Після чого Елісей промовив до слуги Ґіезія: Налий народові, і хай їдять! І там, у казані, не було більше поганої речі.
И сказал он: подайте муки. И всыпал её в котёл и сказал Гиезию: наливай людям, пусть едят. И не стало ничего вредного в котле.
І прийшов чоловік із Ветсаріси, і приніс до Божого чоловіка з первоплодів двадцять ячмінних хлібів і фігові плитки, і сказав: Дайте народові, і хай їдять!
Пришёл некто из Ваал-Шалиши, и принёс человеку Божию хлебный начаток — двадцать ячменных хлебцев и сырые зёрна в шелухе. И сказал Елисей: отдай людям, пусть едят.
А його слуга запитав: Як подам це на сто чоловіків? Та він сказав: Дай народові, і хай їдять, бо так говорить Господь: Їстимуть і залишиться!
И сказал слуга его: что тут я дам ста человекам? И сказал он: отдай людям, пусть едят, ибо так говорит Господь: «насытятся, и останется».