Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І промовив Елісей: Послухай Господнє слово! Так говорить Господь: У цій годині завтра, мірка пшеничного борошна буде за сикль і дві мірки ячменю за сикль у брамах Самарії!
Но Елисей сказал:
— Слушай слово Господне. Так говорит Господь: «Завтра к этому времени у ворот Самарии сата23 лучшей муки будет продаваться за шекель24 и две саты25 ячменя за шекель».
— Слушай слово Господне. Так говорит Господь: «Завтра к этому времени у ворот Самарии сата23 лучшей муки будет продаваться за шекель24 и две саты25 ячменя за шекель».
І відповів тристат [1] , на руку якого цар опирався, і сказав Елісеєві: Ось, хіба поробить Господь отвори в небі, щоби збулося це слово? А Елісей сказав: Ось ти побачиш на свої очі, та з того не їстимеш!
Сановник, на чью руку опирался царь Израиля, сказал Божьему человеку:
— Послушай, этого не может быть, даже если Господь откроет небесные окна!
— Ты увидишь это своими глазами, — ответил Елисей, — но есть не будешь!
— Послушай, этого не может быть, даже если Господь откроет небесные окна!
— Ты увидишь это своими глазами, — ответил Елисей, — но есть не будешь!
А біля брами міста були три прокажені чоловіки, і кожний сказав до свого ближнього: Чого ми тут сидимо, доки не помремо?
У входа в городские ворота было четверо прокаженных. Они сказали друг другу:
— Чего нам сидеть тут и ждать смерти?
— Чего нам сидеть тут и ждать смерти?
Якщо скажемо: Увійдемо в місто, то в місті голод, і там помремо. Якщо тут сидітимемо, то також помремо. Тож тепер ходімо і попадемо до сирійського табору, може залишать нас живими, і житимемо. А якщо вб’ють нас, то помремо.
Если мы решим: «Пойдем в город», то там голод, и мы умрем. И если мы останемся здесь, то все равно умрем. Давайте же пойдем в лагерь к арамеям и сдадимся. Если они пощадят нас, останемся в живых, а если нет, то умрем.
І вони встали в темряві, щоб іти до сирійського табору, і прийшли до частини сирійського табору, і ось немає там жодного чоловіка.
В вечерних сумерках они встали и пошли в лагерь арамеев. Когда они добрались до края лагеря, там никого не было,
Господь дав чути в сирійському таборі шум колісниць, іржання коней і голос великого війська. І промовив кожний до свого брата: Тепер цар Ізраїля найняв проти нас царів хетів і царів Єгипту, щоби виступили проти нас!
потому что Владыка сделал так, что арамеи услышали шум колесниц, коней и огромного войска, и они сказали друг другу:
— Это царь Израиля нанял хеттейских и египетских царей, чтобы напасть на нас!
— Это царь Израиля нанял хеттейских и египетских царей, чтобы напасть на нас!
І вони піднялися, і в темряві втекли, і залишили свої намети, своїх коней і своїх ослів так, як є в таборі, а втекли задля своєї душі.
Они встали и в сумерках бежали, бросив шатры, лошадей и ослов. Они бросили лагерь, как он был, и спасались бегством.
І ввійшли ці прокажені аж до частини табору, і ввійшли в один намет, попоїли, попили і взяли звідти срібло, золото та одяг, і пішли. Повернулися і ввійшли в інший намет, взяли звідти, пішли і заховали.
Прокаженные добрались до края лагеря и вошли в один из шатров. Они наелись, напились и унесли оттуда серебро, золото и одежды, ушли и спрятали их. Потом они вернулись и вошли в другой шатер и, взяв кое-что и из него, ушли и спрятали это тоже.
І сказав кожний своєму ближньому: Не так ми чинимо! Цей день є днем радісної звістки, а ми мовчимо! Якщо чекатимемо аж до світання, то знайдемо беззаконня! Тепер же ходімо, увійдемо і сповістимо в домі царя.
Затем они сказали друг другу:
— Мы поступаем неправильно. Это день хороших вестей, а мы держим их при себе. Если мы будем ждать рассвета, нас постигнет кара. Пойдем сейчас же и доложим об этом в царском дворце.
— Мы поступаем неправильно. Это день хороших вестей, а мы держим их при себе. Если мы будем ждать рассвета, нас постигнет кара. Пойдем сейчас же и доложим об этом в царском дворце.
І вони прийшли, закричали з брами міста і сповістили їм, гукаючи: Ми ввійшли в сирійський табір, і ось там немає чоловіка і людського голосу, хіба що тільки прив’язаний кінь, осел і їхні намети, так, як є.
Они пошли, позвали городских привратников и сказали им:
— Мы ходили в лагерь арамеев, но там никого не видно и не слышно; только привязанные кони, и ослы, и шатры, как они были.
— Мы ходили в лагерь арамеев, но там никого не видно и не слышно; только привязанные кони, и ослы, и шатры, как они были.
А воротарі закричали і сповістили всередину до дому царя.
Привратники разгласили весть, и об этом было доложено во дворце.
І цар встав уночі, і сказав своїм слугам: Я сповіщу вам, що нам учинила Сирія! Вони взнали, що ми голодуємо, вийшли з табору і заховалися в полі, кажучи: Вийдуть з міста, і ми захопимо їх живими та ввійдемо в місто!
Царь встал ночью и сказал своим приближенным:
— Я скажу вам, что сделали арамеи. Они знают, что мы голодаем, и покинули лагерь, чтобы спрятаться в поле, думая: «Они непременно выйдут, мы возьмем их живыми и войдем в город».
— Я скажу вам, что сделали арамеи. Они знают, что мы голодаем, и покинули лагерь, чтобы спрятаться в поле, думая: «Они непременно выйдут, мы возьмем их живыми и войдем в город».
І відповів один із його слуг, і сказав: Хай візьмуть п’ять оставлених коней, які тут залишились, ось вони є на всю безліч Ізраїля, яка залишилася, тож пошлемо туди і поглянемо.
Один из его приближенных сказал:
— Пусть возьмут пять из оставшихся лошадей и узнают, что произошло. Ведь те, кто уцелел, здесь все равно разделят судьбу всего множества израильтян, которое уже погибло.
— Пусть возьмут пять из оставшихся лошадей и узнают, что произошло. Ведь те, кто уцелел, здесь все равно разделят судьбу всего множества израильтян, которое уже погибло.
І взяли двох вершників на конях, і цар Ізраїля послав їх за царем Сирії, кажучи: Ідіть і роздивіться!
Они взяли две колесницы с конями, и царь послал их за войском Арама. Он приказал колесничим:
— Пойдите и узнайте, что произошло.
— Пойдите и узнайте, что произошло.
І ті пішли за ними аж до Йордану, і ось уся дорога повна одягу і зброї, які Сирія покинула, коли вона перелякалася. І повернулися посланці, і сповістили цареві.
Они ехали по следам войска Арама до самого Иордана и видели, что вся дорога усеяна одеждами и снаряжением арамеев, которые те бросали во время стремительного бегства. Посланцы вернулись и доложили об увиденном царю.
І вийшов народ, і пограбували сирійський табір, і була мірка пшеничного борошна за сикль і дві мірки ячменю за сикль, — за Господнім словом.
Народ вышел и разграбил лагерь арамеев. Сату лучшей муки стали продавать за шекель, и две саты ячменя за шекель, как и сказал Господь.
І цар виставив біля брами тристата, на руку якого цар опирався, та народ потоптав його в брамі, і він помер, як і сказав Божий чоловік, котрий сказав це, коли посланець зайшов до нього.
А царь поставил своего ближайшего сановника следить за порядком в городских воротах, и там его растоптала толпа. Он умер, как и предсказывал Божий человек, когда царь приходил к нему домой.
І сталося так, як сказав Елісей, звертаючись до царя: Дві мірки ячменю за сикль і мірка пшеничного борошна буде за сикль, — так буде в цій годині завтра в брамі Самарії!
(Когда Божий человек говорил царю: «Завтра к этому времени у ворот Самарии сату лучшей муки будет продавать за шекель и две саты ячменя за шекель»,
Та тристат тоді відповів Елісеєві, і сказав: Хіба ось Господь відкриє отвори в небі, щоби збулося це слово! А Елісей сказав: Ось побачиш це на свої очі, та з того не їстимеш!
тот сановник сказал Божьему человеку: «Послушай, этого не может быть, даже если Господь откроет небесные окна!» Тогда Божий человек ответил: «Ты увидишь это своими глазами, но есть не будешь!»)