Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І промовив Елісей: Послухай Господнє слово! Так говорить Господь: У цій годині завтра, мірка пшеничного борошна буде за сикль і дві мірки ячменю за сикль у брамах Самарії!
Елисей сказал: "Послушайте слово Господа! Так говорит Господь: "Завтра в это время мера лучшей муки будет продаваться по сиклю, и две меры ячменя будут по сиклю у городских ворот Самарии"".
І відповів тристат [1] , на руку якого цар опирався, і сказав Елісеєві: Ось, хіба поробить Господь отвори в небі, щоби збулося це слово? А Елісей сказав: Ось ти побачиш на свої очі, та з того не їстимеш!
Тогда слуга, на руку которого царь опирался, сказал человеку Божьему: "Даже если Господь сделает окна в небесах, и тогда этого не случится!" И сказал Елисей: "Ты увидишь это своими глазами, но ничего из этого ты есть не будешь!"
А біля брами міста були три прокажені чоловіки, і кожний сказав до свого ближнього: Чого ми тут сидимо, доки не помремо?
У городских ворот находились четыре прокажённых человека. Они сказали друг другу: "Почему мы сидим здесь, ожидая смерти?
Якщо скажемо: Увійдемо в місто, то в місті голод, і там помремо. Якщо тут сидітимемо, то також помремо. Тож тепер ходімо і попадемо до сирійського табору, може залишать нас живими, і житимемо. А якщо вб’ють нас, то помремо.
В Самарии нет еды. Если мы пойдём в город, мы умрём там. Если мы останемся здесь, мы тоже умрём. Давайте пойдём в сирийский лагерь. Если они оставят нас в живых, мы будем жить, если же они нас убьют, тогда умрём".
І вони встали в темряві, щоб іти до сирійського табору, і прийшли до частини сирійського табору, і ось немає там жодного чоловіка.
И вечером они пошли в сирийский лагерь. Они пришли к краю лагеря, но там не было ни одного человека!
Господь дав чути в сирійському таборі шум колісниць, іржання коней і голос великого війська. І промовив кожний до свого брата: Тепер цар Ізраїля найняв проти нас царів хетів і царів Єгипту, щоби виступили проти нас!
Господь сделал так, чтобы сирийскому войску послышался стук колесниц, шум коней и большого войска. И сказали они друг другу: "Царь Израильский нанял против нас царей Хеттейских и Египетских, чтобы напасть на нас!"
І вони піднялися, і в темряві втекли, і залишили свої намети, своїх коней і своїх ослів так, як є в таборі, а втекли задля своєї душі.
Они встали и побежали в сумерках, оставив свои шатры, своих коней и ослов, и весь лагерь таким, каким он был, бежали, спасая свои жизни.
І ввійшли ці прокажені аж до частини табору, і ввійшли в один намет, попоїли, попили і взяли звідти срібло, золото та одяг, і пішли. Повернулися і ввійшли в інший намет, взяли звідти, пішли і заховали.
Когда те прокажённые пришли к краю лагеря, они зашли в один из шатров и стали есть и пить. Затем они взяли оттуда серебро, золото и одежды, вынесли всё это из лагеря и спрятали. Потом они вернулись и зашли в другой шатёр. И оттуда тоже взяли вещи, унесли их и спрятали.
І сказав кожний своєму ближньому: Не так ми чинимо! Цей день є днем радісної звістки, а ми мовчимо! Якщо чекатимемо аж до світання, то знайдемо беззаконня! Тепер же ходімо, увійдемо і сповістимо в домі царя.
И сказали они друг другу: "Не так мы делаем! Сегодня у нас есть хорошие новости, а мы молчим. Если мы будем дожидаться утреннего света, то будем наказаны. Давайте пойдём и расскажем обо всём в царских палатах".
І вони прийшли, закричали з брами міста і сповістили їм, гукаючи: Ми ввійшли в сирійський табір, і ось там немає чоловіка і людського голосу, хіба що тільки прив’язаний кінь, осел і їхні намети, так, як є.
Они пришли, позвали городского привратника и сказали ему: "Мы ходили в сирийский лагерь, но там нет ни человека, ни голоса человеческого, а кони и ослы всё ещё привязаны, и шатры стоят, как стояли".
А воротарі закричали і сповістили всередину до дому царя.
Привратники прокричали новость, и её передали в царские палаты.
І цар встав уночі, і сказав своїм слугам: Я сповіщу вам, що нам учинила Сирія! Вони взнали, що ми голодуємо, вийшли з табору і заховалися в полі, кажучи: Вийдуть з міста, і ми захопимо їх живими та ввійдемо в місто!
Царь встал ночью и сказал своим слугам: "Я скажу вам, что сирийцы делают с нами. Они знают, что мы голодаем. Они оставили лагерь, чтобы спрятаться в поле. Они думают: "Когда израильтяне выйдут из города, мы захватим их живыми и зайдём в город"".
І відповів один із його слуг, і сказав: Хай візьмуть п’ять оставлених коней, які тут залишились, ось вони є на всю безліч Ізраїля, яка залишилася, тож пошлемо туди і поглянемо.
Один из слуг царя сказал: "Пусть возьмут пять коней, ещё оставшихся в живых. Эти кони всё равно скоро умрут, как и все израильтяне, которые ещё остались в городе. Позволь нам послать их, чтобы узнать, что произошло".
І взяли двох вершників на конях, і цар Ізраїля послав їх за царем Сирії, кажучи: Ідіть і роздивіться!
И взяли они две колесницы, запряжённые конями. Царь послал их за сирийским войском. Он сказал им: "Идите и посмотрите, что произошло".
І ті пішли за ними аж до Йордану, і ось уся дорога повна одягу і зброї, які Сирія покинула, коли вона перелякалася. І повернулися посланці, і сповістили цареві.
Они следовали за сирийским войском до самого Иордана. Вся дорога была усыпана одеждой и оружием, которое сирийцы поспешно побросали при побеге. Посланцы вернулись в Самарию и рассказали царю.
І вийшов народ, і пограбували сирійський табір, і була мірка пшеничного борошна за сикль і дві мірки ячменю за сикль, — за Господнім словом.
И пошёл народ в сирийский лагерь, и забрал оттуда всё ценное. И было так, как говорил Господь. Мера лучшей муки продавалась по сиклю, и две меры ячменя по сиклю.
І цар виставив біля брами тристата, на руку якого цар опирався, та народ потоптав його в брамі, і він помер, як і сказав Божий чоловік, котрий сказав це, коли посланець зайшов до нього.
Царь взял слугу, на руку которого опирался, и поставил его охранять городские ворота. Но народ сбил его с ног и растоптал в воротах, и он умер. Всё произошло так, как говорил Божий человек, когда царь приходил к нему в дом.
І сталося так, як сказав Елісей, звертаючись до царя: Дві мірки ячменю за сикль і мірка пшеничного борошна буде за сикль, — так буде в цій годині завтра в брамі Самарії!
Елисей говорил: "Завтра в это время у ворот Самарии две меры ячменя будут продаваться по сиклю, и мера лучшей муки будет по сиклю".
Та тристат тоді відповів Елісеєві, і сказав: Хіба ось Господь відкриє отвори в небі, щоби збулося це слово! А Елісей сказав: Ось побачиш це на свої очі, та з того не їстимеш!
Но тот слуга ответил тогда Божьему человеку: "Даже если Господь сделает окна в небесах, и тогда этого не случится!" И Елисей ответил: "Ты увидишь это своими глазами, но ничего из этого есть не будешь!"