Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І в той день цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало дияволу Аманові, і цар закликав Мардохея, бо Естера призналась, що він її кровний.
A Decree to Help the Jews
On that same day King Xerxes gave the property of Haman, the enemy of the Jews, to Queen Esther. Then Mordecai was brought before the king, for Esther had told the king how they were related.
On that same day King Xerxes gave the property of Haman, the enemy of the Jews, to Queen Esther. Then Mordecai was brought before the king, for Esther had told the king how they were related.
А цар узяв перстень, який забрав у Амана, і дав його Мардохеєві, Естера ж настановила Мардохея над усім, що належало Аманові.
The king took off his signet ring — which he had taken back from Haman — and gave it to Mordecai. And Esther appointed Mordecai to be in charge of Haman’s property.
І, продовживши, промовила до царя, і припала до його ніг, і благала відсунути зло Амана й те, що він зробив юдеям.
Then Esther went again before the king, falling down at his feet and begging him with tears to stop the evil plot devised by Haman the Agagite against the Jews.
А цар простягнув Естері золотий жезл, Естера ж устала, щоб постати перед царем.
Again the king held out the gold scepter to Esther. So she rose and stood before him.
І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне, і я знайшла милість, нехай пошлють, щоб завернути листи, відіслані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є у твоєму царстві.
Esther said, “If it please the king, and if I have found favor with him, and if he thinks it is right, and if I am pleasing to him, let there be a decree that reverses the orders of Haman son of Hammedatha the Agagite, who ordered that Jews throughout all the king’s provinces should be destroyed.
Адже як я зможу дивитися на страждання мого народу, і як я зможу врятуватися при погибелі мого роду?
For how can I endure to see my people and my family slaughtered and destroyed?”
І цар сказав Естері: Якщо я дав увесь маєток Амана, і я тобі подарував, і я його повісив на дереві, тому що він підняв руки на юдеїв, чого ще шукаєш?
Then King Xerxes said to Queen Esther and Mordecai the Jew, “I have given Esther the property of Haman, and he has been impaled on a pole because he tried to destroy the Jews.
Напишіть і ви від мого імені, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перснем. На те, що пишеться за царським наказом і запечатане моїм перснем, не можна щось проти цього сказати.
Now go ahead and send a message to the Jews in the king’s name, telling them whatever you want, and seal it with the king’s signet ring. But remember that whatever has already been written in the king’s name and sealed with his signet ring can never be revoked.”
І першого місяця, який є нісан, двадцять третього дня того року, скликано писарів і написано для юдеїв те, що наказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Ефіопії, — ста двадцяти сімом сатрапам — за країною і країною, за їхньою мовою.
So on June 25a the king’s secretaries were summoned, and a decree was written exactly as Mordecai dictated. It was sent to the Jews and to the highest officers, the governors, and the nobles of all the 127 provinces stretching from India to Ethiopia.b The decree was written in the scripts and languages of all the peoples of the empire, including that of the Jews.
Написано ж від царя і його перснем запечатане, і послали запис через листонош,
The decree was written in the name of King Xerxes and sealed with the king’s signet ring. Mordecai sent the dispatches by swift messengers, who rode fast horses especially bred for the king’s service.
де наказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, допомагати собі й чинити, як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами,
The king’s decree gave the Jews in every city authority to unite to defend their lives. They were allowed to kill, slaughter, and annihilate anyone of any nationality or province who might attack them or their children and wives, and to take the property of their enemies.
в один день у всьому царстві Артаксеркса, у тринадцятий день дванадцятого місяця, який є адар.
1 Це є відпис листа, — те, що приписано: 12b Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Ефіопії, — володарям ста двадцяти сімох країн сатрапій і тим, що думають про нашу радість! 2 Численні, які часто були вшановані повною добротою добродіїв, сильно зраділи 3 і не лише шукають, як заподіяти зло нашим підданим, а, будучи не в змозі зносити достаток, намагаються підставити і своїх добродіїв. 4 І не лише вилучають вдячність з-посеред людей, але, звеличені необізнаними з добром хвальками, вважають, що втечуть від відплати Бога, Який усе постійно все бачить, Який ненавидить зло. 5 Часто ж і багатьма з тих, котрі поставлені під владою, яким довірено керувати справами друзів, залюбки зробивши співвинними в невинній крові, обложили невиліковними нещастями, 6 обманом заподіяння зла, обманувши поганим помислом чисте розуміння володарів. 7 Це ж можна побачити не зі старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, які негідно володіють, 8 і треба нам подбати на майбутнє про спокій царства з миром для всіх людей, 9 послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи над розважливим рішенням про те, що перед нас приходить. 10 Бо оскільки Аман, син Амадата, македонець, який справді чужий від перської крові, що сильно віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, 11 скористався при цьому з того чоловіколюбства, яке маємо до всякого народу, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, будучи другою особою після царського трону, 12 не зносячи гордості, намагався позбавити нас володіння і духу, 13 нашого спасителя, постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різними вигадками. 14 Адже він задумав цим способом, взявши нас обеззброєними, владу персів передати Македонії. 15 Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, 16 будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, Який підтримує нам і нашим пращурам царство в найкращому порядку. 17 Отже, добре зробите, коли не послужитеся листами, відісланими Аманом, сином Амадата, 18 бо він, який це вчинив, повішений з усім домом біля брами Сузів, тому що Бог, Який усе тримає, швидко віддав йому заслужений суд. 19 А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами 20 і щоб їх скріпити, аби вони на тринадцятий день дванадцятого місяця адара, того дня, відбили тих, які повстали проти них у час скорботи. 21 Адже Бог, Який усім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. 22 Тож ви між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, 23 щоб і тепер, і після цього було спасіння для нас і тих, що добре ставляться до персів, а для тих, що задумали проти нас зраду, — пам’ять знищення. 24 Кожне місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і вогнем хай будуть знищені в гніві! Хай стануть не лише непрохідними для людей, але й ворожими на весь час для звірів і птахів! [1]
1 Це є відпис листа, — те, що приписано: 12b Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Ефіопії, — володарям ста двадцяти сімох країн сатрапій і тим, що думають про нашу радість! 2 Численні, які часто були вшановані повною добротою добродіїв, сильно зраділи 3 і не лише шукають, як заподіяти зло нашим підданим, а, будучи не в змозі зносити достаток, намагаються підставити і своїх добродіїв. 4 І не лише вилучають вдячність з-посеред людей, але, звеличені необізнаними з добром хвальками, вважають, що втечуть від відплати Бога, Який усе постійно все бачить, Який ненавидить зло. 5 Часто ж і багатьма з тих, котрі поставлені під владою, яким довірено керувати справами друзів, залюбки зробивши співвинними в невинній крові, обложили невиліковними нещастями, 6 обманом заподіяння зла, обманувши поганим помислом чисте розуміння володарів. 7 Це ж можна побачити не зі старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, які негідно володіють, 8 і треба нам подбати на майбутнє про спокій царства з миром для всіх людей, 9 послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи над розважливим рішенням про те, що перед нас приходить. 10 Бо оскільки Аман, син Амадата, македонець, який справді чужий від перської крові, що сильно віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, 11 скористався при цьому з того чоловіколюбства, яке маємо до всякого народу, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, будучи другою особою після царського трону, 12 не зносячи гордості, намагався позбавити нас володіння і духу, 13 нашого спасителя, постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різними вигадками. 14 Адже він задумав цим способом, взявши нас обеззброєними, владу персів передати Македонії. 15 Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, 16 будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, Який підтримує нам і нашим пращурам царство в найкращому порядку. 17 Отже, добре зробите, коли не послужитеся листами, відісланими Аманом, сином Амадата, 18 бо він, який це вчинив, повішений з усім домом біля брами Сузів, тому що Бог, Який усе тримає, швидко віддав йому заслужений суд. 19 А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами 20 і щоб їх скріпити, аби вони на тринадцятий день дванадцятого місяця адара, того дня, відбили тих, які повстали проти них у час скорботи. 21 Адже Бог, Який усім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. 22 Тож ви між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, 23 щоб і тепер, і після цього було спасіння для нас і тих, що добре ставляться до персів, а для тих, що задумали проти нас зраду, — пам’ять знищення. 24 Кожне місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і вогнем хай будуть знищені в гніві! Хай стануть не лише непрохідними для людей, але й ворожими на весь час для звірів і птахів! [1]
А приписи хай явно будуть виставлені в усьому царстві, щоб вони стали відомими всім юдеям на цей день, аби вони воювали з ворогами.
A copy of this decree was to be issued as law in every province and proclaimed to all peoples, so that the Jews would be ready to take revenge on their enemies on the appointed day.
Отже, коні вийшли з поспіхом, щоб виконати сказане царем. Виставили наказ і в Сузах.
So urged on by the king’s command, the messengers rode out swiftly on fast horses bred for the king’s service. The same decree was also proclaimed in the fortress of Susa.
А Мардохей вийшов, одягнений в царський одяг і маючи золотий вінець і діадему з порфірового вісону. І ті, що в Сузах, побачивши, зраділи.
Then Mordecai left the king’s presence, wearing the royal robe of blue and white, the great crown of gold, and an outer cloak of fine linen and purple. And the people of Susa celebrated the new decree.
Юдеям було світло і радісно.
The Jews were filled with joy and gladness and were honored everywhere.
У місті і країні, де лишень виставлено наказ, де тільки показано повідомлення, радість і веселість юдеям, бенкетування та радість. І з-поміж народів численні обрізувалися і ставали юдеями через страх перед юдеями.
In every province and city, wherever the king’s decree arrived, the Jews rejoiced and had a great celebration and declared a public festival and holiday. And many of the people of the land became Jews themselves, for they feared what the Jews might do to them.