Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Гину я, несений вітром, прошу могили і не одержую.
            Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
            Благаю, втомившись, і що я вчинив?
            Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
            А моє майно чужі викрали. Хто є цей? Нехай буде зв’язаний моєю рукою.
            О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
            Бо Ти закрив від мудрості їхнє серце, через це Ти їх не звеличиш.
            Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
            Сповістить зло їхній частці, а мої очі розтанули на синах.
            Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
            Ти ж мене зробив притчею між народами, а я став посміховиськом для них.
            Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
            Адже мої очі осліпли від гніву, усі сильно воюють проти мене.
            Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
            Чудовиськом був я для праведних через це. А праведний нехай повстане проти беззаконного.
            Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
            Нехай вірний тримається своєї дороги, а чистий нехай візьме сміливість руками.
            І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
            Ні, але всі кріпіться та йдіть, бо я не знаходжу у вас правди.
            Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
            Мої дні проминули в стогоні, а жили мого серця порвалися.
            Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
            Ніч вони змінили на день, — світло поряд з присутністю темряви.
            Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
            Якщо ж я залишуся, то ад мені стане домом, адже в темряві постелили мені постіль.
            Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
            Смерть назвав я, що є моїм батьком, а гниль — матір’ю моєю і сестрою!
            Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
            Отже, де ще є моя надія? Чи я побачу моє добро?
            Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?