Переклад Турконяка

English Standard Version

Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю.

1

Job’s Final Appeal

“I have made a covenant with my eyes;
how then could I gaze at a virgin?

2

А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот?

2

What would be my portion from God above
and my heritage from the Almighty on high?

3

Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня?

3

Is not calamity for the unrighteous,
and disaster for the workers of iniquity?

4

Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки?

4

Does not he see my ways
and number all my steps?

5

Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман,

5

“If I have walked with falsehood
and my foot has hastened to deceit;

6

нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність.

6

(Let me be weighed in a just balance,
and let God know my integrity!)

7

Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

7

if my step has turned aside from the way
and my heart has gone after my eyes,
and if any spot has stuck to my hands,

8

то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі.

8

then let me sow, and another eat,
and let what grows for mea be rooted out.

9

Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей,

9

“If my heart has been enticed toward a woman,
and I have lain in wait at my neighbor’s door,

10

то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження.

10

then let my wife grind for another,
and let others bow down on her.

11

Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити.

11

For that would be a heinous crime;
that would be an iniquity to be punished by the judges;

12

Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував.

12

for that would be a fire that consumes as far as Abaddon,
and it would burn to the root all my increase.

13

Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися,

13

“If I have rejected the cause of my manservant or my maidservant,
when they brought a complaint against me,

14

то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам?

14

what then shall I do when God rises up?
When he makes inquiry, what shall I answer him?

15

Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні.

15

Did not he who made me in the womb make him?
And did not one fashion us in the womb?

16

А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

16

“If I have withheld anything that the poor desired,
or have caused the eyes of the widow to fail,

17

Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, —

17

or have eaten my morsel alone,
and the fatherless has not eaten of it

18

хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, —

18

(for from my youth the fatherlessb grew up with me as with a father,
and from my mother’s womb I guided the widowc),

19

якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув,

19

if I have seen anyone perish for lack of clothing,
or the needy without covering,

20

і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят,

20

if his body has not blessed me,d
and if he was not warmed with the fleece of my sheep,

21

якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога,

21

if I have raised my hand against the fatherless,
because I saw my help in the gate,

22

то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя.

22

then let my shoulder blade fall from my shoulder,
and let my arm be broken from its socket.

23

Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу.

23

For I was in terror of calamity from God,
and I could not have faced his majesty.

24

Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

24

“If I have made gold my trust
or called fine gold my confidence,

25

якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку,

25

if I have rejoiced because my wealth was abundant
or because my hand had found much,

26

чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них.

26

if I have looked at the sune when it shone,
or the moon moving in splendor,

27

І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

27

and my heart has been secretly enticed,
and my mouth has kissed my hand,

28

то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.

28

this also would be an iniquity to be punished by the judges,
for I would have been false to God above.

29

Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! —

29

“If I have rejoiced at the ruin of him who hated me,
or exulted when evil overtook him

30

то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.

30

(I have not let my mouth sin
by asking for his life with a curse),

31

Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

31

if the men of my tent have not said,
‘Who is there that has not been filled with his meat?’

32

Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив.

32

(the sojourner has not lodged in the street;
I have opened my doors to the traveler),

33

Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх,

33

if I have concealed my transgressions as others dof
by hiding my iniquity in my heart,

34

бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом?

34

because I stood in great fear of the multitude,
and the contempt of families terrified me,
so that I kept silence, and did not go out of doors —

35

О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

35

Oh, that I had one to hear me!
(Here is my signature! Let the Almighty answer me!)
Oh, that I had the indictment written by my adversary!

36

читав, поклавши, як вінець на плечі,

36

Surely I would carry it on my shoulder;
I would bind it on me as a crown;

37

і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника,

37

I would give him an account of all my steps;
like a prince I would approach him.

38

якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали,

38

“If my land has cried out against me
and its furrows have wept together,

39

якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі,

39

if I have eaten its yield without payment
and made its owners breathe their last,

40

то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.

40

let thorns grow instead of wheat,
and foul weeds instead of barley.”
The words of Job are ended.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

English Standard Version

Йова 31

Job 31