Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Підхопивши, Йов сказав:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

Якби хтось дійсно зважив [1] мою лють, а мої болі взяв би разом на вагу,

2

«О коли б то зважено моє горе,
і на вагу покладено все моє нещастя!

3

то були б тяжчі за пісок, що на березі моря. Але, як здається, мої слова погані.

3

Воно б напевно переважило пісок у морі,
тим то й слова мої без тями.

4

Адже в моєму тілі є Господні стріли, лють яких випиває мою кров. Коли почну говорити, колють мене.

4

Бо стріли Всемогутнього мене прошили,
і їхню отруту мусить моя душа пити;
і страхи Божі спрямувались проти мене.

5

Бо що ж? Чи без причини закричить дикий осел, хіба ж не шукаючи їжі? Хіба ж реве бик біля ясел, коли має їжу?

5

Чи ж скиглить у траві осел дикий?
Чи ж реве віл при яслах повних?

6

Чи ж їдять хліб без солі? І хіба є смак у пустих словах?

6

Чи ж їсть хтось несмачне, без соли?
Чи ж є смак у яєшній білковині?

7

Бо моя душа не може зупинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.

7

Чого я не хотів і доторкнутись,
те їжею гидкою стало для мене.

8

О, коли б Він дав мені, щоб виконалося моє прохання, і мою надію дав би Господь!

8

Коли б то вже моє прохання збулось,
коли б то Бог здійснив мою надію,

9

Нехай Господь, почавши, зранить мене, та до кінця мене не вигубить.

9

коли б то Бог зволив мене розтоптати,
простерти свою руку й убити мене!

10

Нехай буде для мене гробницею місто, на мурах якого я скакав у ньому. Я не перестану, бо я не переступив святих слів мого Бога.

10

Я мав би ще якусь утіху,
звеселився б у нещадній муці,
бо я не зрікся постанов Святого!

11

Бо ж яка моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що тримається моя душа?

11

Яка у мене сила, щоб чекати?
Яке моє майбутнє, щоб тягнути вік мій?

12

Хіба моя міць — міцність каменю? Хіба моє тіло з міді?

12

Чи ж моя сила міцна, як камінь?
Чи, може, тіло моє з міді?

13

Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.

13

Чи ж не віднято в мене мою поміч?
Чи ж маю я якийсь рятунок?

14

Покинуло мене милосердя, і Господня допомога знехтувала мною.

14

Нещасний має право на милосердя друга,
навіть коли він утратив страх перед Всемогутнім.

15

Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля вони пройшли повз мене.

15

Мої брати, немов потік, зо мною віроломні,
мов ложе ручаїв бистротекучих,

16

Ті, хто мене шанував, тепер напали на мене, наче сніг чи суцільний лід.

16

від криги каламутних,
що на них купи снігу.

17

Так, як коли настала спека, розтопились і невідомо чим було,

17

Під час посухи вони зникають,
під спеку швидко висихають.

18

так і я, покинутий усіма, пропав я і став бездомним.

18

За ними валки змінюють свою дорогу,
заходять у пустиню й гинуть.

19

Гляньте на дороги теманців, ви, які оточуєте дороги сабонців.

19

Темаські каравани за ними виглядають,
валки шеваські на них уповають,

20

І стидові підпадуть ті, хто надіється на міста і маєтки.

20

та розчаровуються у своїй надії,
до них приходять і ніяковіють.

21

Тож і ви напали на мене без милосердя, наче перелякалися, бачачи мою рану.

21

Такі й ви тепер для мене:
побачили страшне та й полякались.

22

Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,

22

Чи я колись казав вам: Дайте мені!
З достатків ваших мені подаруйте!

23

щоб врятуватися від ворогів, чи спастися з руки володарів?

23

З ворожої руки мене врятуйте,
і викупіть мене з рук розбишаків! —

24

Повчіть мене, я ж мовчатиму! Якщо я в чомусь заблукав, вкажіть мені!

24

Навчіть мене, і я замовкну!
Вкажіть мені, у чому помиливсь я!

25

Але як видно, неприємні слова праведного, бо не у вас прошу сили.

25

Чому глумитеся зо слів правди?
І що він варт, отой ваш докір?

26

І ваше звинувачення словам не зупинить мене, бо я не сприйму висловів ваших промов.

26

Невже вигадуєте лиш слова, щоб докоряти?
Таж мова розпачливого — на вітер!

27

Адже ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.

27

Навіть на сироту кидаєте ви жереб
і шахруєте вашим другом.

28

Тепер же, поглянувши на ваші обличчя, не скажу неправди.

28

Тож, прошу, згляньтесь надо мною;
я вам увічі не скажу неправди!

29

Сидіть же, і нехай не буде неправедності, і знову приєднайтеся до праведних.

29

Верніться, нема тут лукавства;
верніться, право моє ще існує!

30

Адже немає неправди на моєму язику. Хіба моя гортань не розсуджує розумне?

30

Чи на язиці в мене лукавство?
Чи, може, моє піднебіння не вміє розрізняти лиха?»

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Йова 6

Йова 6