Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
Адже якщо бажає судити Його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Бо Він є мудрий розумом, сильний і великий. Хто, твердо ставши перед Ним, залишився?
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
Він старими робить гори, і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.
Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Він трясе піднебесною від основ, її стовпи хитаються.
Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Він говорить сонцеві, — і не сходить, а зорі запечатує.
Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Він Сам розтягнув небо і ходить по морю, як по землі, —
Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Він, Хто творить Плеяду, Есперу, Арктура і кімнати півдня,
Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Він, Хто чинить велике і незбагненне, славне і надзвичайне, якому немає рахунку.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Якщо Він пройде повз мене, то я не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.
Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?
Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Адже Він відвернув гнів, зігнулися під Ним кити, що під небом.
Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?
що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
Бо хоч я є праведний, не вислухає мене, благатиму Його суду.
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Якщо ж закличу, і почує, то не повірю, що Він мене вислухав.
Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Хіба Він не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив ураження без причини.
Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Адже не дає мені передихнути, наповнив мене гіркотою.
Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Бо ж Він силою міцний. Тож хто чинитиме опір Його судові?
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
Адже якщо я буду праведний, то мої уста будуть безбожні. І якщо буду непорочним, то виявлюсь викривленим.
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.
Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,
Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
бо нікчемні смертю безбожною помирають, але праведних висміюють.
Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Адже вони передані в руки безбожних. Обличчя судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?
У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Життя ж моє легше за бігуна. Відбігли і не побачили.
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, який шукає їжу?
промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись обличчям, стогнатиму.
Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
Тремчу всіма членами тіла, бо знаю що не залишиш мене невинним.
то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
Якщо ж я є безбожним, то чому я не помер?
Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
вдосталь Ти мене занурив у нечистоту, і одяг відчув огиду до мене.
то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
Адже Ти не є людиною, як я, Якому протистоятиму, щоб ми разом прийшли на суд.
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
О, якби в нас був посередник, обвинувач і той, хто вислухає між обома!
поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Нехай Він забере від мене палицю, і Його страх хай мене не тривожить,
Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,