Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.
Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!
Хто розкаже про величні Господні діла, хто розголосить про Нього всю хвалу?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Блаженні ті, які дотримуються права і поступають праведно повсякчас!
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Згадай нас, Господи, коли милуватимеш Свій народ, і нас відвідай спасінням Своїм,
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
щоб ми бачили добробут Твоїх обранців, раділи щастям Твого народу, хвалилися Твоєю спадщиною.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Ми згрішили з нашими батьками: чинили беззаконня, творили неправду.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Наші батьки в Єгипті не збагнули Твоїх чудес, не запам’ятали численних виявів Твого милосердя, завдали прикрощів на підході до Червоного моря.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Та Він їх спас задля Свого Імені, — щоб вони пізнали Його силу.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Він погрозив Червоному морю, — і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче крізь пустелю;
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
спас Він їх з руки ненависників, визволив їх з руки ворога.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—
Вода покрила тих, які пригноблювали їх: жодного з них не залишилося.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Тож повірили Його словам і заспівали Йому хвалу.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Та швидко забули Його діла, не виконали Його настанов.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
І виявили свою жадобу в пустелі, випробовували Бога в безводній землі.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
І Він задовольнив їм їхнє бажання — послав насичення їхнім душам.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
У таборі вони викликали гнів Мойсея та Аарона — Господнього святого.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
І розступилася земля — поглинула Датана й покрила зборище Авірона.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
В їхньому зібранні спалахнув вогонь, — полум’я попалило грішників.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
І зробили теля на Хориві, і поклонилися вилитому ідолові.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Проміняли свою славу на подобу теляти, що їсть траву.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Забули Бога, Який їх спас, Який зробив велике в Єгипті,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
дивовижне — в землі Хама, страшне — на Червоному морі.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
І сказав Він, що їх вигубить… коли б не Мойсей, Його обранець, який став перед Ним під час побиття, щоб відвернути Його гнів, аби Він їх повністю не знищив.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Та погордували бажаною землею, не повірили Його слову.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Тож нарікали у своїх поселеннях, не послухалися Господнього голосу.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
І Він на них підняв Свою руку, щоби повалити їх у пустелі, —
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
повалити їхнє потомство серед народів і розсіяти їх по країнах.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
І віддалися Веелфеґорові, — їли жертви для неживих.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
І прогнівили Його своїми вчинками, серед них поширилася пошесть.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Та піднявся Фінеес, учинив примирення, — і спинилася пошесть.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Йому зараховано це як праведність із роду в рід, навіки.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Вони викликали Його гнів біля Води нарікання. І Мойсей через них постраждав,
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
бо допекли його духові, і він сказав зайве своїми вустами.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Вони не вигубили народів, про яких говорив їм Господь,
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
а змішалися з народами і перейняли їхні вчинки.
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
І служили їхнім ідолам, які стали для них спокусою.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Своїх синів і своїх дочок вони принесли в жертву демонам, —
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
проливали невинну кров, кров своїх синів і дочок, яких приносили в жертву божищам Ханаана; земля була осквернена кров’ю,
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
опоганена їхніми ділами, — вони облудними були у своїх діяннях.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Тож Господь запалав гнівом на Свій народ, відчув огиду до Свого спадку
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
і передав їх у руки народів: над ними запанували ті, хто їх ненавидів.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Їхні вороги гнобили їх, і вони впокорилися під їхню руку.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Він часто визволяв їх, та вони завдавали прикрощів Йому своїми бажаннями — і зазнали приниження через свої беззаконня.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Та, як їх гнобили, Він зглянувся над ними, коли почув їхні благання.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
І Він згадав Свій завіт, і розкаявся через Своє безмежне милосердя, —
і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
розбудив милосердя в усіх тих, хто їх тримав у полоні.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми прославляли Твоє святе Ім’я, хвалилися Твоєю похвалою.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!