Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
На закінчення. Про тих, які будуть змінені. Псалом Давида.
Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.
Спаси мене, Боже, бо води досягли вже моєї душі.
Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!
Я загруз у глибокому болоті — нема на чому стати. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна буря налетіла на мене.
Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!
Я втомився від крику, мій голос охрип, у моїх очах потемніло, а я все надіявся на мого Бога.
Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!
Тих, які невідомо за що ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Набралися сили мої вороги, які безпідставно мене переслідують. Тоді я платив за те, чого не брав.
Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
Боже, Ти знаєш мою безумність, мої провини не приховані від Тебе.
Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!
Хай через мене не будуть засоромлені ті, які з нетерпінням очікують Тебе, Господи, Господи сил! Хай через мене не вкриються ганьбою ті, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїля!
Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
Адже за Тебе я переніс зневагу, соромом покрилося моє обличчя.
бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!
Чужим я став для моїх братів, — чужинцем для синів моєї матері.
Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,
Адже ревність до Твого дому з’їдає мене, на мене впали зневаги тих, які Тебе зневажають.
бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,
Упокорив я свою душу постом, — та й це поставили мені в докір.
і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.
Вдягаю мішковину замість одягу, — я став притчею для них.
За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:
На мене наговорювали ті, які сидять при брамі, і ті, котрі п’ють вино, співали про мене.
про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.
Але я зі своєю молитвою — до Тебе, Господи. Це слушний час, Боже! У великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене.
А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,
Спаси мене з трясовини, щоб я не загруз, аби визволитися мені від тих, які ненавидять мене, — від глибоких вод.
визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!
Хай не накриє мене буря водою, не поглине мене глибінь, і хай не стулить наді мною своєї пащі безодня.
Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
Вислухай мене, Господи, бо Твоє милосердя добре. У багатстві Своїх щедрот зглянься наді мною.
Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
Не відверни Свого обличчя від Свого слуги, бо я в журбі; невідкладно вислухай мене.
і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
Зверни увагу на мою душу й визволи її; з огляду на моїх ворогів, врятуй мене.
наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, які завдають мені болю.
Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
Душа моя розраховувала на зневагу та страждання, тож я з нетерпінням чекав співчутливого, та не було, шукав утішителя — і не знайшов.
Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!
Дали мені в їжу жовч, і в моїй спразі мене напоїли оцтом.
І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
Нехай їхня їжа, що перед ними, стане для них пасткою, відплатою і спокусою.
Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,
Хай їм в очах потемніє, щоб не бачили, а їхню спину назавжди зігни.
бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
Вилий на них Свій гнів, нехай їх охопить обурення Твого гніву.
Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
Нехай стане їхнє житло пусткою, і в їхніх оселях хай не буде мешканця,
Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
бо вони переслідували того, кого Ти уразив, і біль моїх ран побільшили.
Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
Додай беззаконня до їхнього беззаконня, — хай не ввійдуть у Твою праведність.
Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Хай будуть викреслені з книги живих, хай не будуть записані разом з праведними.
нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!
Я — нещасний і страждаю, та спасіння Твого обличчя, Боже, мені допомогло.
А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
Прославлятиму Ім’я Боже піснею, звеличуватиму Його похвалою.
і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!
І це буде угодне Богові більше, ніж молоде теля, в якого підростають роги й копита.
І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
Нехай убогі побачать і зрадіють. Шукайте Бога — і житиме ваша душа,
Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
бо Господь почув нужденних і не погордив в’язнями Своїми.
бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!
Хай величають Його небеса, земля, море і все, що живе в них.
Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,
Адже Бог врятує Сіон, і міста Юди будуть відбудовані; там оселяться й отримають їх у спадок.
бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,