Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Усі вчинки покірного відкриті перед Богом, — безбожні ж у день лиха пропадуть.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Кожний гордий серцем — нечистий перед Богом; хто неправедно ручається — такому не уникнути кари.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Діяти за правдою — початок доброї дороги, адже це приємніше для Бога, ніж принесення жертв.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Хто шукає Господа, знайде пізнання з праведністю, а ті, хто щиро Його шукає, знайдуть мир.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Усі Господні діла — зі справедливістю, а безбожний зберігається на день лиха.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
На устах царя — священний вирок, — на суді його уста не схиблять.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Рівновага терезів — праведність перед Господом; Його діла — важки точні.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Чинити зло — огида для царя, адже престол влади облаштовується праведністю.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Приємні цареві праведні уста, — він любить слова правди.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Гнів царя — вісник смерті, та мудра людина його вмилостивить.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
Син царя — у світлі життя, і ті, хто в його прихильності, — наче хмара пізнього дощу.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
Коли мудрість будує гнізда — це краще за золото, і гнізда розуму — кращі за срібло.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Дороги життя оминають зло, і шляхи праведності продовжують життя. Хто приймає повчання, той перебуватиме в добрі; хто дотримується застережень, осягне мудрість. Хто слідкує за своїми дорогами, той і душу свою береже. Хто любить своє життя, той стримуватиме свої вуста.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Гордість передує погибелі, а падінню — безумність.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Кращий сумирний, який у приниженні, ніж той, хто ділить здобич із гордими.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Хто розумно провадить діла, той знаходить добро, а хто покладається на Бога, той блаженний.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Мудрих і розсудливих називають поганими, а радше слухають солодких у слові.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Розум для тих, хто його придбав, є джерелом життя, а настанови нерозумних — зло.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Серце мудрого думає про те, що виходить з його уст; його уста зодягнуться в розважливість.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Приємні слова — як вощина з медом, її солодкий смак — оздоровлення для душі.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Є дороги, які видаються людині правильними, однак їхній кінець дивиться на дно аду.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Людина важко на себе працює і проганяє свою погибель, однак крутій носить погибель на своїх устах.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Безглузда людина риється в злі й на своїх губах, наче скарб, збирає вогонь.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Лукава людина поширює зло і смолоскип обману запалює лиходійствами, і сіє розділення серед друзів.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Беззаконна людина спокушає друзів і веде їх на недобрі дороги.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Хто втупив свої очі, той задумує підступне, окреслює своїми устами всяке зло; такий — піч злоби.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Сивина — це вінець честі; її знаходять на шляхах правди.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Терпелива людина краща за сильну, а хто панує над гнівом, кращий від того, хто здобуває місто.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.